24 листопада 2022 року м. Житомир справа № 240/487/22
категорія 109020100
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною відмови, скасування рішення,
встановив:
Позивач звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Брусилівської селищної ради, прийняту на п'ятнадцятій сесії восьмого скликання від 24.11.2021 № 756 у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га з послідуючою передачею у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області;
- скасувати рішення п'ятнадцятої сесії Брусилівської селищної ради восьмого скликання Житомирського району Житомирської області від 24.11.2021 № 756;
- зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути її клопотання від 12.11.2021 та надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці за кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га.
- стягнути на її користь понесені витрати з надання правничої допомоги по написанню позовної заяви в розмірі 5000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач безпідставно відмовив їй у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства. Вказала, що пункту 5 ст. 116 у Земельному кодексі України не існує.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що підставою для відмови стало те, що земельна ділянка, яка зазначена позивачем у графічних матеріалах із відміткою бажаного місця розташування, знаходиться на земельній ділянці площею 117,9742 га, кадастровий номер 1820983500:05:000:8103, яка перебуває у постійному користуванні. Звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Вважає, що селищна рада як правомірний набувач має право самостійно визначати порядок використання даної земельної ділянки.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, згідно якої позивач зазначила, що Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області не надала жодного підтвердження із зазначенням статей Закону, які б були підставою для відмови у задоволенні її позовних вимог.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Cудом встановлено, що 12.11.2021 ОСОБА_1 звернулась до Брусилівської селищної ради із клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га з послідуючою передачею у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.
Відповідно до витягу з рішення від 24.11.2021 року №756 п'ятнадцятої сесії восьмого скликання Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га з послідуючою передачею у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, у зв'язку із тим, що місце розташування об'єкта нерухомого майна не відповідає вимогам п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України.
Не погодившись із такою відмовою відповідача, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Частинами шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно частин 1, 2 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера (ч. 4 ст. 79-1 ЗК України).
Частиною 5 статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Згідно із ч. 6 ст. 79-1 ЗК України формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом;
технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.
Отже, з правового аналізу наведених норм слідує, що формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою, крім випадків формування їх шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих ділянок, що, в свою чергу, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об'єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи.
Земельна ділянка, зазначена в клопотанні ОСОБА_2 орієнтовною площею 2,0000 га є частиною сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103, яка має визначену площу - 117,9742 га - та чітко визначені межі, тому без виділення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га в окремий об'єкт цивільних прав шляхом поділу в порядку, передбаченому чинним законодавством, не може бути передана у власність чи користування.
Поділ може проводитись для земельних ділянок приватної, комунальної та державної власності. При цьому, коли ділянку поділяють на кілька частин, то необхідно встановити нові межові знаки. Проведення розподілу земельної ділянки чи об'єднання декількох земельних ділянок можливо тільки після розробки технічної документації щодо встановлення меж ділянок, а також після формування створених в результаті поділу ділянок у Державному земельному кадастрі, для присвоєння кадастрового номеру кожній новоствореній ділянці та окремо провести державну реєстрацію права власності на кожну з них.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
Отже, земельна ділянка, на частину з якої позивач просить виготовити документацію із землеустрою з подальшою передачею у приватну власність, є сформованою, а відтак для виділення позивачу її частини ця земельна ділянка підлягає поділу в окремий об'єкт цивільних прав за рішенням власника.
Відмовляючи позивачу у задоволенні поданого клопотання, відповідач цього не врахував, натомість навівши посилання на п. 5 ст. 116 ЗК України, якого, як слушно зазначає позивач, норма статті 116 Кодексу не містить.
У Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009) прямо зазначено, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними
Всупереч вимогам ст. 118 ЗК України відповідач в оскаржуваному рішенні не зазначив визначених у цій статті підстав для відмови у наданні відповідного дозволу.
Таким чином, оскаржуване рішення від 24.11.2021 № 756 п'ятнадцятої сесії восьмого скликання Брусилівської селищної ради щодо відмови позивачу у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га з послідуючою передачею у приватну власність для ведення особистого господарства, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Порушене право ОСОБА_1 підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області повторно розглянути звернення позивача від 12.11.2021 вх. №Г-7053 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га з послідуючою передачею в приватну власність для ведення особистого селянського господарства.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, то у її задоволенні належить відмовити, враховуючи, що відповідач з цього питання може прийняти рішення з інших підстав і на даний час зобов'язання відповідача прийняти таке рішення є втручанням у його дискреційні повноваження.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат з надання правничої допомоги в розмірі 5000,00 грн., то суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги не зазначено реквізити Клієнта, що є істотною умовою цивільно-правової угоди, а відтак зазначений документ не може бути врахований судом при вирішенні питання щодо відшкодування за ним витрат.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на часткове задоволення позову, згідно ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у сумі 454,00 грн. зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (с. Биків, Житомирський район, Житомирська область, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул. Небесної Сотні, 2, смт. Брусилів, Житомирська область, 12601, код ЄДРПОУ 04348504) задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 24.11.2021 № 756, прийняте на п'ятнадцятій сесії восьмого скликання Брусилівської селищної ради, про відмову у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га з послідуючою передачею у приватну власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області.
Зобов'язати Брусилівську селищну раду Житомирського району Житомирської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 12.11.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 1820983500:05:000:8103 площею 117,9742 га.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Брусилівської селищної ради сплачений нею судовий збір у сумі 454,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М. Майстренко