м. Вінниця
23 листопада 2022 р. Справа № 120/6436/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії
В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Вороновицької селищної ради (далі - відповідач, Рада).
У позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача при розгляді його звернення та зобов'язати Раду розглянути заяву від 07.06.2022.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зіслався на те, що 10.06.2022 він звернувся через поштове відділення до Вороновицької селищної ради із заявою від 07.06.2022. Зазначає, що орган місцевого самоврядування якому адресовано звернення зобов'язаний всебічно, повно та об'єктивно розглянути звернення у встановлений строк, вжити відповідних заходів та повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення. Позивач акцентує увагу на тому, що відповідач цих обов'язків не виконав та його заяву не розглянув, що й спонукало звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідач із позовними вимогами не погодився та подав відзив на позовну заяву. Ключовим мотивом відзиву став аргумент представника про те, що звернення ОСОБА_1 від 07.06.2022 до Ради не надходило, а відтак твердження позивача про неналежний розгляд його звернення є безпідставними.
Надавши оцінку обставинам, що склалися при розгляді справи, та долученим до матеріалів справи доказам, суд дійшов висновку про наявність підстав для витребування нових доказів керуючись такими мотивами.
Спір між ОСОБА_1 та Вороновицькою селищною радою виник у правовідносинах щодо розгляду органом місцевого самоврядування звернення (заяви) від 07.06.2022.
Правовідносини у сфері практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування із зверненнями унормовані Законом України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР.
Згідно ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів місцевого самоврядування із заявами або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів.
Частиною 1 ст. 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
Аналіз встановленої процедури розгляду звернення (заяви) дає підстави для висновку, що орган місцевого самоврядування зобов'язаний в установлений строк, який обчислюється від дня надходження звернення, в межах своїх повноважень: 1) об'єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою; 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення; 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення.
Однак, юридичним фактом із настанням якого виникає обов'язок розглянути звернення та виконати похідні обов'язки є надходження такого звернення до відповідного суб'єкта, у спірному випадку цим суб'єктом є Вороновицька селищна рада.
Частиною 6 статті 5 Закону № 393/96-ВР передбачено, що письмове звернення повинно відповідати вимогам встановленим Законом та надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.
При розгляді справи суд встановив, що у позові ОСОБА_1 стверджує про надіслання звернення на адресу відповідача через відділення «Укрпошти». При цьому разом із позовною заявою до суду подано копію заяви від 07.06.2021 (тоді як у позові йдеться про заяву від 07.06.2022) у тексті якої зазначено, що вона адресована «голові Вороновицької селищної ради» (а.с. 2).
Водночас, відповідач у відзиві стверджує, що у Вороновицької селищної ради відсутні будь які докази надходження заяви від 07.06.2022 на її адресу та просить врахувати, що звернення ОСОБА_1 до Ради не надходило.
Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на діаметрально протилежні позиції сторін щодо факту надіслання позивачем та отримання відповідачем звернення від 07.06.2022, суд позбавлений можливості надати оцінку їх аргументам та ухвалити рішення яке давало б відповідь на ключове питання цього спору, а саме про надходження звернення позивача на адресу відповідача та про виникнення у Ради обов'язку розглянути звернення.
При цьому, позивач надав до суду лише текст письмової заяви від 07.06.2021 без доказів її надіслання відповідачу та отримання заяви відповідачем, а відповідач стверджує, що це звернення до Ради не надходило, а тому у Ради взагалі відсутній обов'язок його розглядати.
Як зазначалося вище, первинним правовстановлюючим юридичним фактом із настанням якого виникають правовідносини щодо розгляду звернення є надходження такого звернення адресату (Вороновицькій селищній раді).
Настання цього юридичного факту повинен довести позивач адже саме він посилається на неналежне виконання Радою обов'язку щодо розгляду звернення.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, однак слід враховувати і вимоги частини першої статті 77 цього Кодексу, згідно із якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У зв'язку із цим з урахуванням вимоги таких принципів адміністративного судочинства, як змагальність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, позивач в цілях виконання встановленого ч. 1 ст. 77 КАС України обов'язку, повинен обґрунтовано заперечити проти доводів відповідача і надати свої докази та довести їх переконливість, зокрема, у частині надіслання звернення від 07.06.2022 Вороновицькій селищній раді та отримання Радою цього звернення.
Висновок щодо обсягу покладеного на позивача обов'язку доказування узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 15.09.2022 (справа № 9901/166/21).
Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи суд постановляє ухвалу.
Із наведених мотивів суд доходить висновку про наявність підстав для витребування у позивача доказів надіслання Вороновицькій селищній раді та отримання Вороновицькою селищною радою його заяви від 07.06.2022.
Згідно ч. 9 ст. 80 та п. 9 ч. 1 ст. 240 КАС України, неподання позивачем у визначений судом строк без поважних причин витребуваних доказів, необхідних для вирішення спору є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись ст.ст. 80, 241, 248, 256 КАС України суд, -
Витребувати за ініціативою суду у ОСОБА_1 докази надіслання Вороновицькій селищній раді заяви від 07.06.2022 та докази отримання Вороновицькою селищною радою цієї заяви.
Запропонувати ОСОБА_1 подати до суду витребувані докази у десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали.
Копію ухвали надіслати учасникам справи використовуючи усі можливі та допустимі засоби комунікації.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Богоніс Михайло Богданович