Справа № 308/7178/20
Провадження № 1-кп/761/1326/2022
18 листопада 2022 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_4,
суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070000000197 від 11 липня 2019 року, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацюючого, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2010 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України,
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Теребля Тячівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, на час вчинення інкримінованих злочинів обіймав посаду оперуповноваженого Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7,
прокурора - ОСОБА_8,
захисника - ОСОБА_9,
обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ст.348 КК України, та ОСОБА_2 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст.28 ст.348, ч.2 ст.357 КК України.
14 листопада 2022 року захисником ОСОБА_3 до Шевченківського районного суду м. Києва було подано заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_4, суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6 Свою заяву про відвід захисник ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що, на його думку, існують обставини, які викликають сумніви у сторони захисту щодо неупередженості та об'єктивності суддів, що входять до складу колегії у цьому кримінальному провадженні.
Так, захисник вказує, що стороною захисту неодноразово були подані клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , однак ухвалами Шевченківського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2021 року, від 15 грудня 2021, від 20 травня 2022 року, від 20 червня 2022 року, від 11 серпня 2022 року, від 05 вересня 2022 року, від 29 вересня 2022 року було відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту, та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Таким чином, враховуючи те, що на думку захисника, колегія суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_4, суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6 упереджено ставиться до розгляду вказаного кримінального провадження, маючи на меті не змінювати за жодних обставин запобіжний захід обвинуваченим, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_3 просить відвести колегію суддів у складі: головуючого суддю - ОСОБА_4, та суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6, від розгляду вказаного кримінального провадження.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали заяву
Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав заяву адвоката ОСОБА_9
Прокурор ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення вказаної заяви, вказуючи на її необгрунтованість.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);
- якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження (п.3 ч.1 ст. 75 КПК України);
- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).
Згідно до пункту 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Своєю чергою, термін «неупередженість» є структурним елементом такого базового принципу кримінального провадження, як законність (ст. 9 КПК України).
Нормами ч.5 ст.80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
Суд не вважає заяву про відвід колегії суддів безумовною підставою для відсторонення всієї колегії суддів, чи будь-кого з її членів окремо, від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Заявником ОСОБА_3 не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості всієї колегії суддів, чи будь-кого з її членів окремо.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
На думку суду, не може бути підставою для відводу колегії суддів заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18). Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення». Крім цього, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним колегією суддів судовим рішенням, а так само прийняття колегією суддів процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу такої колегії, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Позиція заявника щодо відводу з підстав того, що колегія суддів, на думку захисника, упереджено ставиться до розгляду кримінального провадження, що виявляється у тому, що колегією суддів не було задоволено клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченим, по суті є формовою прояву незгоди захисника з процесуальними рішеннями колегії суддів, внаслідок якої у сторони захисту, за словами захисника, виникло враження щодо упередженості колегії суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_4, суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6 Однак такі доводи заявника є припущеннями та не доводяться об'єктивно.
Доказів особистої упередженості головуючого судді - ОСОБА_4, чи суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6 також не вбачається зі змісту заяви про відвід та матеріалів провадження (справа №308/7178/20).
Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності як щодо всієї колегії суддів, так і щодо будь-кого з її членів окремо.
Підсумовуючи, суд наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи. Але вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов'язком учасника, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.
За зазначених обставин, заява захисника ОСОБА_9, подана в інтересах ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_4, суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 309 КПК України, суд
Заяву адвоката ОСОБА_9 про відвід колегії суддів у складі: головуючого - судді ОСОБА_4, суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 21 листопада 2022 року о 15 год. 50 хв.
Судді: