"24" листопада 2022 р.
м. Київ
справа № 755/8976/22
провадження № 2/755/5785/22
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на її користь матеріальної шкоди у розмірі 36 326,67 грн., завданої внаслідок залиття квартири, 6 000,00 грн. - моральної шкоди, та понесені судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 . Внаслідок залиття зазначеної квартири позивачу було завдано матеріальної шкоди, що підтверджено актами від 01.11.2021 року, 12.11.2021 року, 19.01.2022 року, затвердженими начальником ЖЕД-402. Згідно даних Актів причиною потрапляння вологи до квартири є неналежний стан сантехнічного обладнання квартири АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності відповідачу ОСОБА_2 . Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майнових прав з метою визначення ринкової вартості права вимоги відшкодування матеріальних втрат, понесених внаслідок залиття квартири позивача, ринкова вартість об'єкта оцінки, яким є збитки після залиття на дату оцінки 09 лютого 2022 року складає 27 300,00 грн., вартість проведеної оцінки, що сплачена позивачем складає 3 000,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача з урахуванням інфляційних втрат.
Таким чином, позивач вважає, що крім матеріальної шкоди їй завдано моральну шкоду, яка пов'язана з тим, що внаслідок значного психічного впливу обставин, пов'язаних із залиттям квартири, вона зазнала душевних страждань, які полягають у хвилюваннях через збитки, завдані її майну, тому позивач вимушена витрачати час на проведення обстеження квартири, для з'ясування розміру завданої матеріальної шкоди, звертатись з позовом до суду з приводу захисту її прав та інтересів як власника житла, тому позивач оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 6 000,00 грн., яку просить відшкодувати за рахунок відповідача у судовому порядку.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 вересня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям. Роз'яснено сторонам порядок та строки подачі письмових заяв по суті позову.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08 листопада 2022 року підготовче засідання закрито.
За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями в порядку статті 33 ЦПК України 23 листопада 2022 року головуючим суддею по справі визначено суддю Галагана В.І.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 листопада 2022 року прийнято до свого провадження матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям, та з огляду на те, що дана справа є малозначною за ціною позову, зібрання достатньої доказової бази та задля недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи, подальший розгляд справи постановленопроводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи обізнаним про відкриття провадження у справі (а.с. 79) не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк, доказів поважності причини неможливості реалізації процесуальних прав суду не надано.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 56,2 кв.м., житловою площею 37,7 кв.м., на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ), що підтверджено Договором дарування квартири від 23.03.2016 року, Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових праві віл 23.03.2016 року, свідоцтвом про шлюб, виданим Дніпровським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29.04.2017 року, актовий запис № 664. (а.с. 15, 17, 19)
Згідно Актів про залиття, складених комісією ЖЕД № 402 від 01.11.2021року, 12.11.2021 року, 19.01.2022 року, при обстеженні квартири АДРЕСА_1 виявлено сліди потрапляння вологи та пошкодження стелі у кімнаті площею 9,4 кв.м. та у ванній кімнаті. (а.с. 24, 25, 27)
Згідно Листа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва від 01.02.2022 року № 103/45-353, причиною потрапляння вологи до квартири АДРЕСА_1 є неналежний технічний стан сантехнічного обладнання в квартирі АДРЕСА_3 , що потребує ремонту та заміни. Разом з тим, мешканцю квартири АДРЕСА_3 неодноразово надавались приписи щодо приведення до належного технічного стану сантехнічне обладнання. (а.с. 28)
За даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.08.2022 року, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 , яким набуто право власності на квартиру на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.10.2019 року. (а.с. 16)
За даними Висновку експерта про об'єкт незалежної оцінки, складеного оцінювачем ПП «Експертзабезпечення» від 09.02.2022 року, ринкова вартість матеріального збитку, завданого залиттям квартири АДРЕСА_1 становить 27 300,00 грн. (а.с. 32-58)
Відповідно до Акту здавання-прийняття виконаних робіт від 16.02.2022 року та квитанції від 16.02.2022 року ОСОБА_1 сплачено за послуги з проведення експертної оцінки 3 000,00 грн. (а.с. 31, 59)
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. ( ч.1 та 2 ст.1166 Цивільного кодексу України)
За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 Цивільного кодексу України.
Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.
У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов'язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред'явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 322 Цивільного кодексу України)
Вказана стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Як убачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_1 , з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям вищезазначеної квартири, вказуючи суб'єктом деліктного зобов'язання відповідача ОСОБА_2 , як власника вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 , з вини якого, внаслідок необережного поводження із сантехнічним обладнанням, позивачу завдано шкоду, відшкодування якої з урахуванням інфляційних втрат підлягає до вирішення в межах даного провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись діючим законодавством України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 27 300,00 грн., визначеної відповідно до Висновку експерта про об'єкт незалежної оцінки від 09.02.2022 року, завданої позивачу, як власнику квартири, внаслідок її залиття, - оскільки судом достовірно встановлено факт залиття квартири позивача внаслідок пошкодження сантехнічного обладнання у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_3 , належній відповідачу на праві власності, та зазначені обставини не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами ані під час складення Актів членами комісії ЖЕД № 402, якими здійснювалось встановлення причини залиття, ані під час перебування даної справи у провадженні суду. Тому за наявності складу деліктного зобов'язання, на відповідача, який несе тягар відповідальності щодо обов'язку збереження майна, належного йому на праві власності, невиконання якого може створювати небезпеку для третіх осіб, покладено обов'язок щодо відшкодування шкоди позивачу, завданої внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири, в тому числі на відшкодування позивачу понесених нею витрат на проведення оцінки визначення розміру завданої матеріальної шкоди, сума яких складає 3 000,00 грн., сплачених позивачем відповідно до квитанції від 16.02.2022 року, копію якої долучено до матеріалів справи.
Згідно з частиною третьою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, наведеного у постановах від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 340/385/17, стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, тому вона поширює свою дію на всі зобов'язання, в тому числі і на деліктні зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Таким чином, суд визнає правомірною вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття належної позивачу на праві власності квартири, з урахуванням інфляційних втрат, за період з листопада 2021 року по липень 2022 року, які становлять 6 026,67 грн.
В частині стягнення моральної шкоди суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
За нормою ст. 269 Цивільного кодексу України, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зі змісту яких випливає, що моральна шкода компенсується лише винною особою.
Згідно роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на її користь моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок залиття належної їй на праві власності квартири, та пов'язана з розладом нормального життя позивача, нервовою напругою та переживаннями, пов'язаними з необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, зверненням до суду за захистом порушених прав, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем ОСОБА_2 має бути відшкодована на користь позивача моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям, підлягає до часткового задоволення та присуджує стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану за наслідками залиття на загальну суму 27 300,00 грн., витрати на проведення оцінки визначення розміру завданої матеріальної шкоди у розмірі 3 000,00 грн., втрати від інфляції 6 026,67 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 922,06 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 23, 269, 319, 322, 625, 1166 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, ст.ст. 2, 4, 6-13, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, спричиненої залиттям- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , , АДРЕСА_4 ) матеріальну шкоду з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 36 326,67 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн., та судовий збір у розмірі 922,06 грн., а всього на загальну суму 40 248 (сорок тисяч двісті сорок вісім) гривень 73 копійки.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 24 листопада 2022 року.
Суддя: В.І. Галаган