Справа № 753/1899/22
Провадження №: 3-в/755/75/22
"22" листопада 2022 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши заяву адвоката Дунаєнка Андрія Миколайовича про визнання постанови судді такою, що не підлягає подальшому виконанню,
31 жовтня 2022 року до Дніпровського районного суду м. Києва звернувся адвокат Дунаєнко А.М. з заявою про визнання постанови судді Дніпровського районного м. Києва від 18 лютого 2022 року такою, що не підлягає подальшому виконанню.
У своїй заяві адвокат зазначає, що цією постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено штраф у сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Про винесення цієї постанови ОСОБА_1 дізнався лише 24 жовтня 2022 року. Оскільки постанова суду не була оскаржена у передбачені строки, то сплив строк на її виконання. У справі відсутні дані про направлення постанови на виконання. Станом на цей час не відкрито жодного виконавчого провадження стосовно виконання постанови. Оскільки строк виконання постанови закінчився, тому він просить визнати постанову такою, що не підлягає подальшому виконанню.
ОСОБА_1 та адвокат Дунаєнко А.М., будучи належними чином повідомлені про час та місце розгляду цієї заяви, у судове засідання не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання не надсилали, тому суддя вважає за можливе розглянути заяву за наявних у справи про адміністративне правопорушення матеріалів.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, відповідно до положень ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до наступного.
Так, 18 лютого 2022 року у справі про адміністративне правопорушення № 753/1899/22 було винесено постанову, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
У подальшому, згідно реєстру Д-3 та супровідних листів, що містяться у справі, ця постанова була направлена на виконання.
Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП , у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Відповідно до вимог 317-1 КУпА П, виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Заявник просить суд припинити виконання постанови у порядку ст. 303 КпАП, що умотивовує фактом її не зверненням до виконання протягом трьох місяців та тим, що ОСОБА_1 має при собі посвідчення водія, продовжує керувати автомобілем, його зупиняли працівники поліції та не вилучали у нього посвідчення.
Поряд цим, захисником не було надано доказів на підтвердження наявності у користуванні ОСОБА_1 прав на керування транспортним засобом, не надано доказів про відкриття або відмову у відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення суми штрафу та отримання на виконання працівниками поліції постанови про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.
Також, адвокат не надав доказів на підтвердження своїх тверджень про те, що судом постанова не направлялася на виконання та не були отримані відповідними органами.
Крім того, у своїй заяві адвокат не зазначав, що звертався за отриманням відповідних даних до державних установ і йому відмовили у наданні інформації на запит адвоката, також він не звертався до суду з клопотаннями про витребування матеріалів з відповідних установ.
У той же час, положеннями ст.303 КУпАП регламентовано давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.
Відповідно до положень ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Вимогами ст. 302 КУпАП визначено умови припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, а саме визначено, що за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
У пунктах 5, 6 і 9 ст. 247 цього КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження у справі.
Тобто, у разі наявності обставин визначених ст. 303 КУпАП, ці обставини не підлягають окремому установленню органом (посадовою особою), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, адже такий судовий акт, не підлягає прийняттю до виконанню компетентними органами.
Положення ст. 303 КУпАП не містить у собі формулювань про те, що орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення визнає постанову про накладення адміністративного стягнення, такою, що не підлягає виконанню, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Крім того, обставин визначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 КУпАП на час розгляду заяви судом не установлено, а тому відсутні підстави для припинення виконання постанови у порядку ст. 302 КпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя,-
Відмовити адвокату Дунаєнку Андрію Миколайовичу у задоволенні його заяви про визнання постанови судді від 18 лютого 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000 гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік, такою, що не підлягає подальшому виконанню.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм ст.ст. 287-294 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Л.А. Мельниченко