14 листопада 2022 року Справа № 280/4731/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:
визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника - позивача при поверненні виконавчого документа стягувачеві у виконавчих провадженнях №12007153 відкрито 20.03.2009 та виконавчому провадженні №36239890, №45039723 відкрито 29.01.2013, 29.01.2014 номер запису про обтяження №33554620 і №33554535;
зобов'язати відповідача зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виконавчі провадження є закінченими у зв'язку із поверненням виконавчого документа стягувачу, проте, арешт майна боржника, здійснений відповідачем в межах останніх, залишається не знятим. Позивач вважає, що не зняття відповідачем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документу стягувачеві є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби і порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 12.08.2022 позовна заява залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем було усунуто.
Ухвалою від 19.09.2022 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду із позовною заявою. Відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.
Відповідач правом подати відзив не скористався, а тому, відповідно до вимог частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 06.12.2021 №288543580: на підставі постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Солтіс І.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, номер запису про обтяження 33554535, 24.06.2009 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна ОСОБА_1 ; на підставі постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Вільнянського районного управління юстиції Бик О.С. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, номер запису про обтяження №33554620, 22.02.2010 зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна ОСОБА_1 .
16.06.2022 ОСОБА_1 звернувся до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з заявою, в якій просив провести ідентифікацію та перевірити підстави виникнення обтяжень №33554620, №33554535 та зняти арешт з належного позивачу майна.
Листом від 11.07.2022 №18.4-38/17305 Вільнянський відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив позивача про наступне:
- з 20.03.2009 перебувало ВП № 12007153 з виконання виконавчого листа № 6-2325 вiд 04.07.2008 Печерського р/с м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 РНКПП: НОМЕР_1 , на користь АКБ «Правекс-Банк» 2062,35 грн. 27.08.2009 виконавче провадження завершено, борг не сплачено, виконавчий документ повернуто стягувачу;
- з 29.01.2013 перебувало BП № 36239890 з виконавчого листа № 2а- 0870/4718/11 від 12.09.2012 Запорізького окружного адмiнiстративного суду про стягнення з ОСОБА_1 РНКПП: НОМЕР_1 , на користь держави податкового боргу 446,22 грн. 25.01 2014 виконавче провадження завершено, борг не сплачено, виконавчий документ повернуто стягувачу;
- з 29.01.2014 перебувало ВП № 45039723 з повторного виконання виконавчого листа № 2a-0870/4718/11 від 12.09.2012 Запорізького окружного адміністративного суду про стягнення з ОСОБА_1 РНКПП: НОМЕР_1 , на користь держави податкового боргу 446,22 грн. 27.02.2015 виконавче провадження завершено, борг не сплачено, виконавчий документ повернуто стягувачу.
На даний час вище зазначені виконавчі документи повторно на виконання вiддiлу не надходили, інші відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 на виконанні відділу не перебувають.
Згідно інформації Державного реестру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон вiдчуження об'єктів нерухомого майна встановлено інформацію про державну реєстрацію обтяження, номер запису про обтяження 33554535 24.06.2009, за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер: б/н від 17.06.2009, видавник ВДВС Вільнянського РУЮ, на все нерухоме майно в межах суми боргу в розмiрi 2280,58 грн.
Також повідомлено, що оскільки заборгованість боржником не сплачено, підстави для зняття арешту відсутні.
Згідно ст.59 Закону Украпни «Про виконавче провадження», арешт знімається з майна при повній сплаті заборгованості, у всіх інших випадках може бути знятий за рішенням суду.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна боржника у межах завершених виконавчих проваджень протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №1404), Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV "Про виконавче провадження" (втратив чинність) (в редакції, що діяла на момент накладення спірного арешту) (далі також - Закон №606).
Вимогами статті 17 Закону №606 передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 6, абз. 2 ч. 2 ст. 11, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 17, ч.ч. 1, 2 ст. 25, ч.ч. 1-5 ст. 52, ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.
Державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Проведення опису майна боржника здійснюється не пізніше ніж протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Враховуючи вищезазначені норми, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин державний виконавець був уповноважений на прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Разом з тим, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 50 Закону №606-XIV, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
З листа Вільнянського відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 11.07.2022 №18.4-38/17305 встановлено, що зазначені виконавчі провадження є завершеними, виконавчі документи повернуто стягувачу, проте арешти є чинними.
Виходячи з того, що відповідачем не надано доказів того, що в межах спірних правовідносин має місце направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, або має місце нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, а також зважаючи на те, що в межах ВП №12007153, ВП № 36239890, ВП №45039723 є завершиними, виконавчі документи повернуті стягувачеві, суд приходить до висновку про протиправність бездіяльності відповідача, яка полягає у не знятті арешту.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 40, ч.ч. 4, 5 ст. 59 Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Враховуючи вищезазначене, зокрема, звертаючи увагу на те, що виконавчі провадження №12007153, №36239890, №45039723 є завершиними, що підтверджується листом відповідача від 11.07.2022, та в межах виконавчих проваджень №12007153, №36239890, №45039723 виконавчі документи повернуті стягувачу, при цьому докази зняття в межах виконавчих проваджень №12007153, № 36239890, №45039723 арешту з усього майна (коштів) позивача або його частини відсутні, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо не зняття арешту з майна позивача при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчих провадженнях №12007153, № 36239890, №45039723, а також про необхідність зобов'язання відповідача зняти арешт з усього нерухомого майна позивача, накладеного в межах виконавчих проваджень №12007153, № 36239890, №45039723.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальному розмірі 992,40 грн.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, таким чином суд не знаходить підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 255 КАС України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (70002, Запорізька область, м.Вільнянськ, вул.Бочарова, буд.4, код ЄДРПОУ 35045946) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо не зняття арешту з майна ОСОБА_1 при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні №12007153, № 36239890, №45039723.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Зобов'язати Вільнянський відділ державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений в межах виконавчого провадження №12007153, № 36239890, №45039723.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вільнянського відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова