про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
21 листопада 2022 р. Справа № 120/9493/22
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Верховний Суд у постанові від 04.06.2021 у справі № 240/5442/20 дійшов висновку, що до правовідносин пов'язаних зі стягненням середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, підлягають застосуванню положення КАС України, яким передбачено місячний строк звернення до суду
При цьому, суд зауважує, що перебіг процесуального строку з вимогою про стягнення середньо заробітку, розпочинається з наступного дня, що настає за днем остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду від 11.03.2021 у справі № 560/3338/19).
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.09.2017 по 29.07.2022.
Як видно з матеріалів справи, індексацію грошового забезпечення позивач отримав 01.08.2022, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача.
Втім, з позовом щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач звернувся до суду лише 15.11.2022, тобто з порушенням встановленого законом місячного строку звернення до адміністративного суду.
Відтак, суд зауважує, що строк звернення до суду за вирішенням цього публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.
В силу частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В обгрунтування клопотання про повновлення строку на звернення до суду, представник позивача зазначає, що позивач вперше до суду для захистом свого права звернувся 21.09.2022, проте ухвалою суду від 18.10.2022 позовну заяву повернуто позивачеві.
З цих підстав суд зазначає, що навіть звернувшись до суду вперше 21.09.2022 позивач пропустив місячний строк звернення до суду, при цьому інших підстав для поновлення строку не зазначає.
За наведених обставин, доходжу висновку, що причини пропуску звернення до суду викладені в клопотанні про поновлення строку звернення від 15.11.2022 не є поважними. А отже, є необхідним подати заяву про поновлення строків звернення до суду із іншими підставами та доказів поважності причин його пропуску.
Окрім цього, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви долучено копію платіжного доручення №ПН91157С1 від 20.09.2022, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 992,40 гривень.
Під судовим збором розуміється, зокрема, й збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду (стаття 1 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, окрім іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Отже, наведеними приписами передбачено об'єкти справляння судового збору, до яких віднесено і позовні заяви. При цьому, кожна позовна заява є окремим об'єктом справляння судового збору.
Водночас, надана в підтвердження сплати судового збору копія платіжного доручення №ПН91157С1 від 20.09.2022 не є належним доказом, який підтверджує сплату судового збору за звернення до суду, адже такий платіжний документ підтверджує сплату судового збору за звернення до суду із іншим позовом.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Здійснивши таку перевірку, встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься у комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №120/7870/22-а за позовом ОСОБА_1 до Другого Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 03.10.2022 позовну заяву залишено без руху.
Отже, судом встановлено, що платіжне доручення від №ПН91157С1 від 20.09.2022 на суму 992,40 гривень зареєстроване у справі № 120/7870/22-а, а тому не може бути належним доказом сплати судового збору, оскільки такий документ є доказом сплати судового збору у іншій адміністативній справі.
За таких обставин слід дійти висновку, що до позовної заяви не долучено належного доказу, який би підтверджував сплату судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (частина 2 статті 169 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 1 частини 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
За змістом абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481 гривня.
Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 992,40 гривень.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків, що містить позовна заява, шляхом подачі заяви про поновлення строків звернення до суду із іншими підставами та доказів поважності причин його пропуску, та надання належного доказу, яким би підтверджувалася сплата судового збору.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна