Дата документу 22.11.2022
Справа № 501/2081/21
2/501/656/22
22 листопада 2022 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:
головуючого - судді Пушкарського Д.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Тимко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», (треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал») про визнання виконавчого напису №62103 від 05 жовтня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №62103, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем 05 жовтня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» 76191,89 гривень; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі, підтверджені квитанціями (а.с.2-6).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він 08 лютого 2013 року уклав кредитний договір №004-Z/026514 з публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит». В червні 2021 року позивачу стало відомо, що відносно нього відкрите виконавче провадження про стягнення з нього коштів за цим кредитним договором. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №64402535 він дізнався, що, постановою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого напису №62103 від 05 жовтня 2020 року, що видав Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості у розмірі 76191,89 грн., що складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 75691,89 гривень; за вчинення виконавчого напису - 500,00 грн., загальна сума, що підлягає стягненню - 76191,89.
Як вбачається із оскаржуваного виконавчого напису ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» на підставі договору відступлення права вимоги за кредитними договорами є правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал», яке, в свою чергу, є правонаступником на підставі договору відступлення права вимоги за кредитним договором №004-Z/026514 від 08.02.2013 після ПАТ «Банк «Фінанси та кредит».
В матеріалах виконавчого провадження №64402535 відсутні матеріали нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №62103 від 05 жовтня 2020 року. Є лише бланк виконавчого напису, з якого неможливо зрозуміти з чого складається сума стягнення та чи є вона безспірною, щодо дати укладання договорів.
Позивач зі стягненням боргу не згодний, важає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Представник позивача надала заяву в якій просила розгляд справи провести без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити позов.
Відповідач, треті особи неодноразово повідомлялись про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки не сповістили, відзив на позов, пояснення щодо позову не надали.
Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши та перевіривши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем було вчинено виконавчий напис №62103 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості в загальному розмірі 76191,89 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 75691,89 гривень; за вчинення виконавчого напису - 500,00 грн. (а.с.9).
Постановою приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шевченко Т.С. відкрито виконавче провадження №64402535 щодо примусового виконання виконавчого напису №62103 від 05 жовтня 2020 року, що видав приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості у загальному розмірі 76191,89 грн. (а.с.7).
В рамках виконавчого провадження №64402535 постановою приватного виконавця Шевченко Т.С. від 18.03.2021, звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому, ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Крім того, відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року за №1172.
В оспорюваному виконавчому написі нотаріус вказує, що виконавчий напис вчиняється на підставі п.2 зазначеного Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Слід зазначити, що відповідачем не надано суду жодних доказів того, що він звертався до позивача із заявою про усунення порушень за кредитним договором, у зв'язку з чим останній був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги стягувача, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення.
Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.
Також, не надано і суду доказів на підставі яких було вчинено виконавчий напис від 05 жовтня 2020 року, за реєстровим №62103.
Згідно вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 05.10.2020 приватним нотаріусом Гораєм О.С. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 76191,89 грн.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанцій від 29.06.2021 та 30.06.2021 (а.с.1,18) позивачем був сплачений судовий збір в загальному розмірі 1362,00 грн.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір.
Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», (треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шевченко Тетяна Сергіївна, ПАТ Банк «Фінанси та Кредит», ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал») про визнання виконавчого напису №62103 від 05 жовтня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №62103, вчинений 05 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Аланд» заборгованості в загальному розмірі 76191,89 гривень.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1362,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя