Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
30.06.2010 р. Справа № 2а-2859/10/1470
м. Миколаїв
13:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участі секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомАкціонерного товариства відкритого типу «Фірма «Аура»
(вул. Млинова, 21, м. Миколаїв, 54055)
до відповідачаУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва
(вул. Бузніка, 14, м. Миколаїв, 54021)
за участю представників:
від позивача: надав клопотання про розгляд за його відсутністю
від відповідача: Стрекалова А.П.
про скасування вимоги
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати частково протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва №Ю 29502/03-У від 03.12.09 в частині: на суму 1894689,61 гривень.
3. В решті позову відмовити.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.В. Біоносенко
Іменем України
30 червня 2010 р. справа № 2а -2859/10/1470
м. Миколаїв
13:40
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участі секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомАкціонерного товариства відкритого типу «Фірма «Аура»
(вул. Млинова, 21, м. Миколаїв, 54055)
до відповідачаУправління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва
(вул. Бузніка, 14, м. Миколаїв, 54021)
за участю представників:
від позивача: надав клопотання про розгляд за його відсутністю
від відповідача: Стрекалова А.П.
про скасування вимоги
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про скасування вимоги відповідача від 03.12.09 на суму 3749775,54 гривень.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що зазначена вимога винесена відповідачем всупереч ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», включивши до неї суму заборгованості, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство. Також, позивач не погоджується з тим, що вимога відповідача сформована наростаючим підсумком, з включенням всіх сум, які містилися у попередніх вимогах.
Відповідач позов визнав частково, зокрема у частині щодо включення до вимоги 1894689,61 гривень, які включені до кредиторських вимог у справі щодо банкрутства позивача. З рештою позовних вимог, відповідач не погодився.
03.07.06 Управління ПФУ у Заводському районі м. Миколаєва подано заяву про визнання кредиторських вимог до АТВТ «Аура»на суму 1893849,85 гривень (арк.спр.27)
15.11.07 рішенням №20608/03 Управління ПФУ у Заводському районі м. Миколаєва до АТВТ «Аура»застосовані штрафні санкції на суму 839,76 гривень (арк.спр.29).
31.10.07 господарським судом Миколаївської області відкрито провадження про банкрутство Акціонерного товариства відкритого типу «Фірма «Аура»(арк.спр.19).
03.12.09 Управління ПФУ у Заводському районі м. Миколаєва направило на адресу АТВТ «Аура»вимогу №29502/03 про сплату боргу у сумі 3749775,54 гривень (арк.спр.8).
05.05.10 рішенням Управління ПФУ у Заводському районі м. Миколаєва скасовано рішенням №20608/03 від 15.11.07 як помилкове (арк.спр.30).
Відповідно до ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач, як страхувальник повинен самостійно обчислювати страхові внески застрахованих осіб, на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу).
Окрім цього, відповідно до ч.6 ст.20 Закону відповідач (страхувальник) зобов'язаний сплачувати страхові внески, самостійно ним нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до ст.ст.1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.
З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Щодо посилання позивача на п.8.9 Інструкції, то це норма стосується випадків, коли вимога вже направлена до примусового стягнення до органів державної виконавчої служби, і лише в цьому випадку вимога формується на суму зростання боргу.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність задовольнити позов частково, про скасування вимоги №Ю 29502/03-У на суму 1894689,61 гривень, у зв'язку з визнанням відповідачем позову в цій частині.
В решті позову належить відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати частково протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва №Ю 29502/03-У від 03.12.09 в частині: на суму 1894689,61 гривень.
3. В решті позову відмовити.
4. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 30.06.10
Суддя В.В. Біоносенко