16 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9980/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіфанта»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 (колегія суддів: Дідиченко М.А. - головуючий, Руденко М.А., Кропивна Л.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 (суддя Баранов Д.О.)
за позовом Приватного акціонерного товариства «Тутковський»
до: 1) Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал»; 2) Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Реєстратор» Столярова Едуарда Олеговича; 3) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Державна організація «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»; 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіфанта»; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Тутковський Інтегровані Рішення»,
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину
та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіфанта»
до Акціонерного товариства «Банк «Український капітал»,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Реєстратор» Столяров Едуард Олегович; 2) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовський Валентин Сергійович,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 3) Приватне акціонерне товариство «Тутковський»; 4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Тутковський Інтегровані Рішення»,
про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,
за участю:
позивача: Шевченко О.М. (адвокат)
відповідача-1: Василевич Д.С. (адвокат), Пекар А.О. (адвокат),
третьої особи-1 на стороні позивача: Павликівський В.І. (адвокат), Шилець А.Р. (адвокат),
третьої особи-2 на стороні позивача: Борисенко Д.В. (адвокат),
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Приватне акціонерне товариство «Тутковський» (далі - ПрАТ «Тутковський»), звернувшись з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» (далі - відповідач-1, Банк «Український капітал»), Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Реєстратор» Столярова Едуарда Олеговича (далі - відповідач-2, Реєстратор Столяров Е.О.), Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича (далі - відповідач-3, Нотаріус Войтовський В.С.) просило:
- визнати недійсними рішення Нотаріуса Войтовського В.С. (індексні номери 21117553, 21116572, 21120298, 21121742, 21121412, 21122164 від 06.05.2015) про внесення змін до записів про іпотеку: 695267, 694730, 694207, 693615, 692602, 691124 відповідно, на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2018 про відступлення права та заміну іпотекодержателя: ПАТ «Український професійний банк (далі - Банк «УПБ») на Банк «Український капітал» (далі - Рішення про внесення змін до записів про іпотеку);
- визнати недійсними рішення Реєстратора Столярова Е.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексні номери 46767529, 46767191, 46766926, 46766068, 46769370, 46769806 від 08.05.2019) про державну реєстрацію права власності за Банком «Український капітал» на об'єкти нерухомого майна відповідно: ГРП, загальною площею 36,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 42915980000 (далі - об'єкт № 1); насосна станція оборотного водопостачання (літера Ж), загальною площею 1 039,10 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 42890680000 (далі - об'єкт № 2); склад сипучих матеріалів, загальною площею 60,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 42862080000 (далі - об'єкт № 3); естакада (з кранбалкою 5т), загальною площею 84,00 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 42827980000 (далі - об'єкт № 4); виробничий одноповерховий корпус № 2 (літера З), загальною площею 2 250,50 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 42696980000 (далі - об'єкт № 5); майновий комплекс, загальною площею 8 595,40 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 42550880000 (далі - об'єкт № 6), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28 (далі - Рішення Реєстратора Столярова Е.О. про реєстрацію прав та їх обтяжень); та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про право власності: 31457646, 31457310, 31457082, 31456270, 31459401, 31459788 від 08.05.2019;
- відновити реєстрацію (зареєструвати) права власності на нерухоме майно за позивачем на об'єкти нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28.
1.2 Позов обґрунтовано тим, що у зв'язку з встановленою законом нікчемністю договору купівлі-продажу прав вимоги право іпотекодержателя за іпотечним договором фактично не переходило до покупця, а тому підлягають визнанню недійсними винесені на його підставі рішення Нотаріуса про внесення змін до записів про іпотеку щодо заміни іпотекодержателя. Крім того, внаслідок протиправних реєстраційних дій, вчинених Реєстратором Столяровим Е.О., було порушено майнові права позивача шляхом незаконного позбавлення його права власності на нерухоме майно, у зв'язку з чим підлягає відновленню реєстрація права власності на спірне майно за позивачем.
1.3 Третя особа (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіфанта»; далі - ТОВ «ФК «Сіфанта» ) заявила самостійні вимоги щодо предмета спору і просила:
- зобов'язати Банк «Український капітал» передати ТОВ «ФК «Сіфанта» оригінали: договору про відкриття траншевої кредитної лінії від 20.02.2013 № 710, укладеного між Банком «УПБ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Тутковський Інтегровані Рішення» (далі - Кредитний договір № 710), з усіма додатковими угодами; іпотечного договору від 16.04.2013, реєстровий № 2090, укладеного з ПрАТ «Тутковський» (далі - Іпотечний договір), з усіма додатковими договорами і доповненнями; договору поруки від 20.02.2013 № 710-1, укладеного з ПрАТ «Тутковський»;
- визнати за ТОВ «ФК «Сіфанта» право вимоги за Кредитним договором № 710;
- скасувати зміни до записів про іпотеку: 695267, 694730, 694207, 693615, 692602, 691124 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 17.04.2013, внесені Нотаріусом Войтовським В.С. (індексні номери 21117553, 21116572, 21120298, 21121742, 21121412, 21122164 від 06.05.2015) щодо об'єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;
- скасувати зміни до записів про обтяження (заборону на нерухоме майно): 685269, 685306, 685223, 685155, 684915, 684742 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 16.04.2013, внесені Нотаріусом Войтовським В.С. 06.05.2015 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2018, за якими обтяжувача Банк «УПБ» змінено на Банк «Український капітал» щодо об'єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;
- поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про Банк «УПБ» як іпотекодержателя і обтяжувача за Договором іпотеки щодо об'єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;
- визнати ТОВ «ФК «Сіфанта» іпотекодержателем і обтяжувачем об'єктів нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідні відомості про зміну іпотекодержателя та обтяжувача;
- скасувати записи про право власності 31457646, 31457310, 31457082, 31456270, 31459401, 31459788 від 08.05.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внесені Реєстратором Столяровим Е.О. згідно рішень (індексні номери 46767529, 46767191, 46766926, 46766068, 46769370, 46769806 від 08.05.2019), за якими зареєстровано право власності Банку «Український капітал» на об'єкти нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28;
- поновити записи про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на об'єкти нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Дубровицька, 28, за ПрАТ «Тутковський».
1.4 Позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіфанта» обґрунтовані тим, що з урахуванням нікчемності договору купівлі-продажу прав вимоги підлягають скасуванню внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про зміну іпотекодержателя і обтяжувача речових прав на нерухоме майно щодо предметів іпотеки, а в подальшому й записи про проведену державну реєстрацію права власності за Банком «Український капітал». У свою чергу відомості про Банк «УПБ» підлягають поновленню в зазначеному Державному реєстрі, як і внесенню нові відомості щодо нового кредитора, іпотекодержателя та обтяжувача предмета іпотеки.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у задоволенні позовів ПрАТ «Тутковський» і ТОВ «ФК «Сіфанта» відмовлено.
2.2 Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позивачем та третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору не доведено, а судом на підставі зібраних в матеріалах справи доказів не встановлено існування правових підстав для віднесення договору купівлі-продажу до нікчемних.
2.3 Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 в частині первісних позовних вимог скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. В частині позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору зазначене рішення суду першої інстанції змінено і викладено мотивувальну частину в редакції постанови апеляційної інстанції. Резолютивну частину рішення в частині позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору залишено без змін.
2.4 Постанова мотивована тим, що договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого були внесені записи до Державного реєстру про зміну іподекодержателя та про реєстрацію права власності за Банком «Український капітал», є нікчемним згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому є обґрунтованими позовні вимоги позивача про визнання недійсними відповідних рішень Нотаріуса і Реєстратора Столярова Е.О. та про поновлення права власності позивача на нерухоме майно, шляхом поновлення відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Водночас апеляційний суд визнав поважними причини пропущення позивачем позовної давності в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень Нотаріуса.
2.5 Щодо позову третьої особи суд апеляційної інстанції виходив з того, що вимога про визнання за ТОВ «ФК «Сіфанта» права вимоги за Договором № 710 не є пов'язаною із предметом спору за вимогами позивача, оскільки предметом даного спору є відновлення прав іпотекодавця, як належного власника майна, тоді як третя особа фактично хоче захистити своє право кредитора та іпотекодержателя, що не узгоджується із приписами статей 49, 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому вимоги ТОВ «ФК «Сіфанта» щодо скасування записів про право власності та поновлення запису про право власності за ПрАТ «Тутковський» на об'єкти нерухомого майна направлені на захист порушеного права останнього, як власника такого майна, і саме позивач наділений правом звернутись з такими вимогами.
3. Короткий зміст касаційних скарг та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 залишити в силі.
3.2 В обґрунтування своїх доводів (з урахуванням доповнень від 05.08.2021) відповідач-1 посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних відносинах.
3.3 ТОВ «ФК «Сіфанта» в касаційній скарзі просить скасувати постанову та рішення в частині відмови в задоволенні її позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
3.4 Посилаючись на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 49, 180, частини третьої статті 255, частин першої і четвертої статті 269 ГПК України, ТОВ «ФК «Сіфанта» вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм у подібних правовідносинах.
3.5 Банк «Український капітал» у відзиві на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Сіфанта» заперечує її доводи в частині скасування рішення суду першої інстанції та прийняття в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами.
3.6 ПрАТ «Тутковський» засобами поштового зв'язку 30.09.2021 надіслало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ «ФК «Сіфанта», у якому, посилаючись на її необґрунтованість, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
3.7 Водночас подані позивачем письмові пояснення від 04.10.2022, які за своєю суттю є відзивом на касаційні скарги, не можуть бути прийняті до розгляду, виходячи із наступного.
3.8 Положеннями частини першої статті 295 ГПК України визначено, що учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.
3.9 В ухвалах про відкриття касаційного провадження від 12.08.2021 та 16.09.2021 визначено, що відзиви на касаційні скарги мають бути подані до Касаційного господарського суду у строк до 27.08.2021 та 01.10.2021 відповідно.
3.10 Згідно положень статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).
3.11 Отже, скористатися таким правом на подачу відзиву на касаційну скаргу відповідна особа може лише протягом вказаного строку.
3.12 За вказаних обставин письмові пояснення позивача від 04.10.2022 судом касаційної інстанції залишаються без розгляду.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що між Банком «УПБ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Надра Інтегровані Рішення», найменування якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Тутковський Інтегровані Рішення» (далі - ТОВ «Тутковський Інтегровані Рішення»; позичальник) було укладено Кредитний договір № 710, за умовами якого Банк зобов'язався відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 16 000 000,00 грн терміном до 15.02.2015 на поповнення обігових коштів.
4.2 Відповідно до п. 9.1 Кредитного договору № 710 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 18.02.2015, а в частині невиконаних зобов'язань позичальника, передбачених цим Договором та всіма додатковими договорами до нього, - до повного та належного їх виконання.
4.3 У подальшому між сторонами було укладено ряд додаткових договорів до Кредитного договору № 710, якими вносились нього зміни та доповнення. Зокрема, додатковим договором від 18.02.2015 сторони погодили, що строк кредитування становить не пізніше 17.02.2016.
4.4 В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 710 між Банком «УПБ» (іпотекодержатель) та ПрАТ «Тутковський» (іпотекодавець) укладено Іпотечний договір, за яким в іпотеку було передано об'єкти нерухомого майна №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6.
4.5 Постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 15.01.2015 № 73/БТ «Про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ «Український професійний банк» та призначення куратора» запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку до повного виконання зобов'язань перед НБУ за кредитним договором.
4.6 29.04.2015 між Банком «УПБ» (продавець) та Банком «Український капітал» (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений Нотаріусом Войтовським В.С., зареєстрований в реєстрі за № 1253 (далі - Договір купівлі-продажу прав вимоги), за умовами якого продавець передав, а покупець прийняв права вимоги, зазначені у додатку, серед яких права вимоги за Кредитним договором № 710 (позичальник - ТОВ «Надра Інтегровані Рішення»; заборгованість кредиту - 5 133 263,00 грн, проценти - 138 668,43 грн); договори забезпечення - договір поруки № 710-1 від 20.02.2013 та Іпотечний договір; купівельна ціна - 5 396 480,81 грн., про що складено акт приймання-передачі.
4.7 На підставі Договору купівлі-продажу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Нотаріусом Войтовським В.С. прийняті Рішення про внесення змін до записів про іпотеку.
4.8 Постановою правління НБУ від 30.04.2015 № 293/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» Банк було віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів із встановленням обмежень в його діяльності.
4.9 Листом від 07.05.2015 № 826 Банк «Український капітал» звернувся до ПрАТ «Тутковський» з повідомленням про відступлення до нього прав вимоги за Кредитним договором № 710 та за Іпотечним договором на підставі Договору купівлі-продажу прав вимоги.
4.10 На підставі постанови правління НБУ від 28.05.2015 № 348 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) було ухвалено рішення від 28.05.2015 № 107 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» та запроваджено тимчасову адміністрацію з 29.05.2015.
4.11 Наказом тимчасової адміністрації Банку «УПБ» від 28.08.2015 № 243/Та у зв'язку з виявленням нікчемних правочинів - Договору купівлі-продажу прав вимоги, акта приймання-передачі прав вимоги за цим Договором вирішено поновити в операційних системах Банку «УПБ» бухгалтерського обліку за рахунками з обліку кредиту за Кредитним договором та відновити нарахування процентів з 30.04.2015 за користування кредитом.
4.12 Листом від 28.09.2015 № 01-10/5090 Банк «УПБ» повідомив Банк «Український капітал» про нікчемність Договору купівлі-продажу прав вимоги та просив повернути всі документи, отримані новим кредитором за вказаним нікчемним договором.
4.13 Також листами від 28.09.2015 № 01-10/5084 та № 01-10/5085 уповноважена особа Фонду повідомила ТОВ «Тутковський Інтегровані Рішення» та ПрАТ «Тутковський» про нікчемність Договору купівлі-продажу, у зв'язку з чим зазначила, що всі зобов'язання за Кредитним договором № 710 та Іпотечним договором слід виконувати на користь Банку «УПБ».
4.14 При цьому судами встановлено, що листом від 22.12.2018 № 10/1/09-2375 Банк «Український капітал» направив на адресу позивача вимогу про усунення порушення, якою вимагав погасити наявну заборгованість ТОВ «Тутковський Інтегровані Рішення» за Кредитним договором № 710 у розмірі 28 016 810,53 грн.
4.15 Водночас листом від 21.01.2019 № 10/19 ПрАТ «Тутковський» повідомив Банк про свою незгоду із вказаним розміром заборгованості і ненаданням детального розрахунку заборгованості, просив утриматися від дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за ціною нижчою, ніж 106 253 000,00 грн.
4.16 За заявою представника Банку «Український Капітал» Реєстратором Столяровим Е.О. 08.05.2019 прийнято рішення щодо державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно, що належить ПрАТ «Тутковський» та зареєстровано право власності за Банком «Український Капітал» на предмет іпотеки за Іпотечним договором.
4.17 Також судами встановлено, що за результатами відкритих торгів-аукціону, оформлених протоколом № ЕА-2020-01-09-00001-b від 15.01.2020 щодо реалізації активів (майна) Банку «УПБ», 24.02.2020 укладено договори № 80 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання та № 80/1 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання, відповідно до яких Банк «УПБ» відступив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») у тому числі права вимоги до позичальників, що є предметом Договору купівлі-продажу прав вимоги, про що між сторонами складено та підписано акти приймання-передачі прав вимоги/майнових прав та кредитних справ.
4.18 У подальшому на підставі договорів № 07/19/03/2020/1 про відступлення прав вимоги за кредитним договорами та № 06/19/03/2020/1 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, укладених між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Генезис Капітал», а також договорів № 20-03/1 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами та № 20-03/2 купівлі-продажу майнових прав за договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки, укладених між АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Генезис Капітал» та ТОВ «ФК «Сіфанта», відповідні права вимоги у тому числі за Кредитним договором № 710 та Іпотечним договором було відступлено на користь ТОВ «Сіфанта».
4.19 Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, виходив з того, що Договір купівлі-продажу прав вимоги, на підставі якого були внесені записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про зміну іподекодержателя та про реєстрацію права власності за Банком «Український капітал», є нікчемним згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а тому є обґрунтованими позовні вимоги позивача про визнання недійсними відповідних рішень Нотаріуса і Реєстратора Столярова Е.О. та про поновлення права власності позивача на нерухоме майно, шляхом поновлення відповідних записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4.20 Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.21 Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову як позивача, так і третьої особи, виходив з того, що за результатами розгляду спору не встановлено існування правових підстав для віднесення Договору купівлі-продажу до нікчемних. З цих підстав судом першої інстанції відмовлено у задоволенні позову позивача, так і третьої особи. Натомість апеляційний господарський суд, дійшовши висновку про нікчемність правочину і задовольнивши відповідно позовні вимоги ПрАТ «Тутковський», вимоги третьої особи по суті не розглянув, обмежившись посиланням на те, що деякі з цих вимог (визнання права вимоги за Кредитним договором № 710, визнання ТОВ «ФК «Сіфанта» іпотекодержателем та обтяжувачем за Іпотечним договором, зобов'язання передати документи та скасування реєстраційних записів) не є пов'язаними із предметом спору за вимогами позивача. При цьому, відмовляючи у позові ПрАТ «Тутковський» з наведених вище підстав, позовні вимоги третьої особи судом першої інстанції по суті також розглянуто не було.
4.22 Водночас зазначений висновок апеляційного суду відносно вимог ТОВ «ФК «Сіфанта» є передчасним, з огляду на таке.
4.23 Порядок та умови вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справу врегульовано нормами статті 49 ГПК України, за змістом частини першої якої треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.
4.24 Відповідно до частини п'ятої статті 49 ГПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
4.25 Згідно з частиною другою статті 180 вказаного Кодексу зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
4.26 Таким чином, у процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.
4.27 Враховуючи вказані норми у сукупності із правами третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, що визначені відповідно до частини третьої статті 49 ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність законодавчих обмежень або заборон на подання третьою особою позовної заяви, в якій об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, за умови, що одна із цих вимог є самостійною щодо предмета спору, а інша (інші) зв'язана (зв'язані) з нею підставою виникнення або поданими доказами.
4.28 Отже, не розглянувши по суті вимоги третьої особи, що були визначені у якості предмета спору, апеляційний суд припустився порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим Суд частково погоджується з доводами ТОВ «ФК «Сіфанта», викладеними в касаційній скарзі.
4.29 У своїй постанові від 08.05.2018 зі справи № 909/1100/15 Верховний Суд за подібного застосування положень ГПК України зазначив про відсутність законодавчих обмежень або заборон на подання третьою особою позовної заяви, в якій об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, за умови, що одна із цих вимог є самостійною щодо предмета спору, а інша (інші) зв'язана (зв'язані) з нею підставою виникнення або поданими доказами.
4.30 З огляду на визначені в даній постанові процесуальні порушення, допущені судами попередніх інстанцій, ними не надана правова оцінка обставинам стосовно наявності або відсутності підстав для задоволення позову третьої особи чи відмови у такому задоволенні у контексті вимог третьої особи, що унеможливлює перегляд оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку по суті заявлених вимог через визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
4.31 У доповненні до касаційної скарги Банк «Український Капітал» посилається, що за результатами розгляду судом апеляційної інстанції позовних вимог ПрАТ «Тутковський» вбачається відсутність одночасного визнання чи зміни судом апеляційної інстанції оскаржуваним рішенням речових прав та обтяжень речових прав, до яких відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належить також іпотека.
4.32 Таким чином, задовольнивши позовні вимоги ПрАТ «Тутковський», суд апеляційної інстанції не звернув уваги не те, що за позивачем у реєстрі відновлені майнові права, однак обтяження іпотекою за ним не поновлено.
4.33 За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу у суді.
4.34 При цьому положеннями статті 13 цього Кодексу передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч.2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.4).
4.35 Відповідно до частини 3 статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
4.36 Із наведених положень законодавства вбачається, що захист цивільного права полягає в усуненні тих порушень, які перешкоджали в повній мірі його реалізації, також вбачається, що захист полягає у відновленні права у тих його обсягах, які існували до порушення. Із наведених норм права також слідує, що при відновленні порушеного права особі не може бути надано за обсягом більше прав, ніж їх існувало до порушення.
4.37 Разом з тим, задовольнивши позов ПрАТ «Тутковський», суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що за позивачем у реєстрі відновлені майнові права, однак обтяження іпотекою за ним не поновлено.
4.38 Отже, судом апеляційної інстанції за результатами ухвалення оскарженої у касаційному порядку постанови позивачу за обсягом надано більше прав, ніж їх існувало до порушення.
4.39 При цьому слід зазначити, що у позовних вимогах третьої особи містилися вимоги поновити у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку щодо об'єктів нерухомого майна, однак її позов, як вже зазначалося, у порушення норм процесуального права розглянуто не було.
4.40 У зв'язку із цим, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення у межах, визначених статтею 300 ГПК України, суд касаційної інстанції вважає передчасним надання оцінки іншим аргументам, викладеним в касаційній скарзі Банку «Український Капітал».
4.41 За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаджинастасиу проти Греції», національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію; у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.
4.42 Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.43 Європейський суд з прав людини, досліджуючи питання права на справедливий суд крізь призму повноти судового рішення, зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), від 27.09.2001 № 49684/99). Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.
4.44 Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.45 Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
4.46 Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
4.47 Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч.1). Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5).
4.48 Зазначеним вимогам норм права судові рішення не відповідають, а тому знайшли часткове підтвердження аргументи скаржників, викладені в касаційних скаргах.
4.49 За вказаних обставин оскаржувані рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
4.50 Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід врахувати викладене, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір згідно із вимогами чинного законодавства.
4.51 Відповідно до приписів частини четвертої статті 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційних скарг спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду цих скарг є передчасним.
Керуючись статтями 240, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України,
Касаційні скарги Акціонерного товариства «Банк «Український капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіфанта» задовольнити частково.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 у справі № 910/9980/19 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
В.Ю. Уркевич