Ухвала від 22.11.2022 по справі 918/56/20

УХВАЛА

22 листопада 2022 року

м. Київ

Справа № 918/56/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянув матеріали касаційної скарги державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюка П. В.

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022

у складі колегії суддів: Юрчука М. І. (головуючого), Тимошенка О. М., Саврія В. А.

та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022

у складі судді Бережнюк В. В.

у справі за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Рівненської області розглядається справа № 918/56/20 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , провадження у якій відкрито ухвалою від 05.03.2020 та відносно якого постановою від 31.03.2021 введено процедуру погашення боргів.

04.01.2022 до суду першої інстанції надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) з майновими вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/56/20 відмовлено Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) у задоволенні заяви про визнання грошових вимог до боржника ОСОБА_1 .

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюка П. В. залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 змінено в мотивувальній частині відповідно до даної постанови.

11.11.2022 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюк П. В. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/56/20.

Одночасно, у прохальній частині касаційної скарги порушено питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/56/20 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я. що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 14.11.2022.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає скаргу.

В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень зазначеної статті дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію про те, які судові рішення оскаржуються та які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Проте подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки у прохальній частині скаржник просить лише скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/56/20 без зазначення які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржених рішень.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати предмет касаційного оскарження судового рішення.

Отже, подана державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюк П. В. касаційна скарга не відповідає вимогам статті 290 ГПК України щодо її змісту, а саме щодо вимог особи, яка подає скаргу.

Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, суд зазначає, що касаційна скарга державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюк П. В. з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги шляхом:

- уточнення вимог касаційної скарги стосовно оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та ухвали Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/56/20.

З огляду на подання касаційної скарги в межах строку, встановленого статтею 288 ГПК України, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження залишається судом без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292, 304, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Трофимюк П. В. на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 15.06.2022 у справі № 918/56/20 залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.

3. Попередити скаржника про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме у разі невиконання вимог ухвали, у строк встановлений судом, касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Банасько