16 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/9351/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - Шульги А.В.,
відповідачів - 1 - Шильця А.Р.,
- 2 - Янів Х.І., Винника О.П.,
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог
щодо предмета спору на стороні позивача - не з'явився,
на стороні відповідача - 1 - Шильця А.Р.,
скаржника - Звади Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національного банку України
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді - Дідиченко М.А., Руденко М.А.)
від 22.02.2021,
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи"
до 1) Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Край-2",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1 - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсними договорів, визнання іпотеки припиненою
у червні 2020 року ТОВ "Харківський міський молочний завод № 1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про визнання недійсними договору № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання від 27.04.2020, укладеного між відповідачами, в частині відступлення ПАТ "Український професійний банк" ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" прав вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 445 від 19.05.2011 (зі змінами та доповненнями); договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання від 27.04.2020, укладеного між відповідачами, в частині передачі ПАТ "Український професійний банк" у власність (відступлення) ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" майнових прав за іпотечним договором від 28.10.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 6080. Також просило визнати припиненою іпотеку нерухомого майна ТОВ "Харківський міський молочний завод № 1" (після зміни найменування - ТОВ "Фенс Технолоджи") згідно з іпотечним договором від 28.10.2013.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним договір № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 618, в частині відступлення ПАТ "Український професійний банк" ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" прав вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 445 від 19.05.2011 зі змінами та доповненнями.
Визнано недійсним договір № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання від 27.04.2020, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 619, в частині передачі ПАТ "Український професійний банк" у власність (відступлення) ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" майнових прав за іпотечним договором від 28.10.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 6080.
Визнано припиненою іпотеку нерухомого майна ТОВ "Харківський міський молочний завод № 1" (після зміни найменування - ТОВ "Фенс Технолоджи") згідно з іпотечним договором від 28.10.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 6080: нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Мала Гончарівська, будинок 17 (сімнадцять), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 194577963101, у такому складі: нежитлова будівля (літера П-1), загальною площею 15,7 кв.м; нежитлова будівля (літера И-1), загальною площею 534,9 кв.м; нежитлова будівля (літера Р-2), загальною площею 420,2 кв.м; нежитлова будівля (літера М-1), загальною площею 6,8 кв.м; нежитлова будівля (літера Л-1), загальною площею 240,6 кв.м; нежитлова будівля (літера С-1), загальною площею 149,3 кв.м; нежитлова будівля (літера О-1), загальною площею 523,0 кв.м; нежитлова будівля (літера Ж-1), загальною площею 228,4 кв.м; нежитлова будівля (літера К-1), загальною площею 180,5 кв.м; нежитлова будівля (літера Н-1), загальною площею 140,3 кв.м; нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вул. Мала Гончарівська (колишня Гончарівська), будинок 17 (сімнадцять), реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 194661163101, у такому складі: нежитлова будівля (літера A-3), загальною площею 11263,1 кв.м; нежитлова будівля (літера Б-1), загальною площею 132,3 кв.м; нежитлова будівля (літера В-2), загальною площею 256,9 кв.м; нежитлова будівля (літера Г-1), загальною площею 146,1 кв.м; нежитлова будівля (літера Д-1), загальною площею 95,6 кв.м; нежитлова будівля (літера Е-1), загальною площею 225,5 кв.м; нежитлова будівля (літера З-1), загальною площею 187,7 кв.м.
Постановою Верховного Суду від 28.04.2021 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі № 910/9351/20 в частині розподілу судових витрат та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", ПАТ "Український професійний банк" на користь ТОВ "Фенс Технолоджи" по 3 153,00 грн судового збору за розгляд позовної заяви, по 4 729, 50 грн - судового збору за подання апеляційної скарги та по 16 356, 25 грн - витрат на професійну правничу допомогу (з кожного з відповідачів). В решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 у справі № 910/9351/20 залишено без змін.
18.11.2021 Національний банк України, який не брав участі у справі, подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, в якій просить вказану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Підставами для скасування постанови суду апеляційної інстанції зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків щодо застосування ч. 3 ст. 30 ГПК України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18, а також у постанові суду касаційної інстанції від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 361/3009/16-ц щодо підстав для залучення у справу третіх осіб. Посилається на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що оскаржуване судове рішення порушує права, обов'язки та законні інтереси Національного банку України, який не був залучений до участі у справі № 910/9351/20 (п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України); оскаржуване рішення було ухвалено з грубим порушенням територіальної юрисдикції (п. 6 ч. 1 ст. 310 ГПК України).
У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить касаційну скаргу Національного банку України задовольнити з наведених у відзиві мотивів.
Стаття 295 ГПК України містить вимоги до відзиву на касаційну скаргу, у ч. 2 якої встановлено, що відзив на касаційну скаргу має містити, зокрема, обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.
Як вбачається із відзиву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, він не містить обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, як це встановлено ч. 2 ст. 295 ГПК України, а за своєю суттю є приєднанням до касаційної скарги (ст. 297 ГПК України). Оскільки Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не було додано документу про сплату судового збору, а ГПК України не містить положень щодо надання строку для усунення недоліків стосовно приєднання до касаційної скарги, то поданий відзив залишається без розгляду.
29.12.2021 до суду касаційної інстанції від ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" надійшли письмові пояснення від 28.12.2021, в яких останнє просить задовольнити касаційну скаргу НБУ, скасувавши постанову суду апеляційної інстанцій від 22.02.2021 та залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Оскільки останнє за своєю суттю також є приєднанням до касаційної скарги, яке не оплачене судовим збором відповідно до вимог ч. 3 ст. 297 ГПК України, то Верховний Суд залишає вказані письмові пояснення без розгляду.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фенс Технолоджи" просить закрити касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою Національного банку України на постанову суду апеляційної інстанції від 22.02.2021 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України. Посилається на те, що касаційна скарга НБУ є лише компіляцією цитат і посилань на норми процесуального і міжнародного права та не містить жодного зазначення де в мотивувальній чи резолютивній частині оскаржуваної постанови зроблений висновок про права, інтереси та обов'язки НБУ. Вважає, що суд апеляційної інстанції не приймав жодних рішень про права, інтереси та обов'язки НБУ у цій справі з огляду на таке: НБУ не є та ніколи не був стороною договорів № 81, № 81/1, недійсність яких є предметом спору у цій справі; не був стороною і іпотечного договору, припинення іпотеки за яким є предметом спору у справі; не набув будь-яких прав чи обов'язків за вказаними оспорюваними договорами та договором іпотеки; не є безпосереднім учасником спірних правовідносин. Щодо посилань НБУ на постанови суду касаційної інстанції в обґрунтування підстави касаційного оскарження, встановленої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, то заявник зазначає, що вказані постанови суду апеляційної інстанції не є судовими рішеннями прийнятими у подібних правовідносинах, а тому касаційне провадження, порушене на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, підлягає закриттю. Зазначає, що станом на момент прийняття Господарським судом міста Києва позовної заяви та відкриття провадження у справі, розгляд цього спору правильно здійснювався за загальними правилами підсудності, що відповідає актуальній на той момент практиці суду касаційної інстанції. На думку ТОВ "Фенс Технолоджи", прихованою метою подачі касаційної скарги є спроба НБУ домогтися повторного перегляду справи після її розгляду Верховним Судом, що є неприпустимим.
11.01.2022 до Верховного Суду від НБУ надійшли письмові пояснення, а 12.01.2022 від ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" - відповідь на відзив ТОВ "Фенс Технолоджи".
14.11.2022 позивач подав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких просить закрити касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою НБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України. На думку позивача, НБУ не є стороною спірних договорів, жодні обставини щодо НБУ не встановлювались у цій справі; судом не вирішувалось питання про його права, інтереси і обов'язок. Зазначає, що у випадку виникнення спору між НБУ і ПАТ "Український професійний банк", цей спір має вирішуватись в межах іншої, окремої справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши доводи касаційної скарги, зокрема, чи приймалась апеляційним господарським судом постанова про права і обов'язки скаржника, врахувавши клопотання позивача про закриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, порушеного за касаційною скаргою НБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2021, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України, з огляду на таке.
Національний банк України не є учасником справи № 910/9351/20, проте вважає, що прийнята апеляційним господарським судом постанови стосується його прав, інтересів та обов'язків.
Право на звернення до господарського суду в установленому ГПК України порядку гарантується (ч. 1 ст. 4 ГПК України).
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, одним із проявів якого є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (ч. 1 ст. 129 Конституції України).
У п. 5.21 постанови від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів.
За змістом ч. 1 ст. 287 ГПК України право подати касаційну скаргу на судове рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на касаційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи: учасники справи; особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, незалучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Отже, оскаржуване незалученою особою судове рішення повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судового рішення є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
У разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права, інтереси та/або обов'язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду скарги (подібний висновок викладений у п. 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3).
Праву особи, яка не брала участі у справі, на оскарження судового рішення, прийнятого про її права, обов'язки, свободи чи інтереси, кореспондують положення п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України, за змістом яких визначено обов'язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд прийняття судом рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі (аналогічний висновок міститься у п. 44 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 у справі № 32/77т).
Статтею 296 ГПК України визначено підстави для закриття касаційного провадження.
У п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після його відкриття за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже, суд касаційної інстанції з'ясовує чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника і у випадку встановлення вказаного - скасовує це рішення з направленням справи на новий розгляд (п. 8 ч. 1 ст. 310 ГПК України), а дійшовши висновку, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов'язки стосовно сторін у справі судом не вирішувалися - закриває касаційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України, оскільки в цьому випадку така особа не має права на касаційне оскарження рішення суду (подібний висновок міститься у п. 137 постанови Верховного Суду від 19.10.2022 у справі № 910/2653/21).
За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні касаційної скарги НБУ Верховним Судом з'ясовано таке:
- предметом спору у справі є вимоги ТОВ "Фенс Технолоджи" (раніше ТОВ "Харківський міський молочний завод № 1") про визнання недійсними договору № 81 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання від 27.04.2020, за яким ПАТ "Український професійний банк" відступив ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", зокрема, права вимоги за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 445 від 19.05.2011 (зі змінами та доповненнями); договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб'єктів господарювання від 27.04.2020, відповідно до якого банк передав у власність ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", зокрема, майнові права за іпотечним договором від 28.10.2013, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрованим в реєстрі за № 6080 та визнання припиненою іпотеки нерухомого майна ТОВ "Харківський міський молочний завод № 1" (після зміни найменування - ТОВ "Фенс Технолоджи") згідно з іпотечним договором від 28.10.2013;
- позивач звернувся до суду з позовом про визнання спірних договорів у відповідній частині недійсними з огляду на те, що вони порушують його права та суперечать ст. ст. 512, 514, 658 ЦК України;
- судом апеляційної інстанції встановлено, що на момент укладення договорів № 81, № 81/1 зобов'язання за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 445 від 19.05.2011, укладеним між ПАТ "Український професійний банк" (банк) і ТОВ "Край-2" (позичальник) та іпотечним договором, укладеним 28.10.2013 між ПАТ "Український професійний банк" (іпотекодержателем) і ТОВ "Харківський міськи молочний завод №1" (після зміни найменування - ТОВ "Фенс Технолоджи", іпотекодавець), були припинені шляхом їх повного виконання, про що свідчать наявні в матеріалах справи платіжні доручення № 3610, № 3613, № 3615, № 3617, № 3619, № 3621, № 3623, № 3625, № 3627, № 3629, № 3632, № 3634, № 3636, № 3638, № 3640, договір про розірвання договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 445 від 19.05.2011, довідка від 28.05.2015 № 11/5-02/491 про відсутність заборгованості, а тому банк, як первісний кредитор, відступив (продав) права вимоги (майнові права), які йому станом на дату укладення оскаржуваних договорів не належали;
- оспорюваними договорами та договором іпотеки від 28.10.2013 права чи обов'язки НБУ не визначались;
- судом апеляційної інстанції не вирішувалося питання про права та обов'язки НБУ як кредитора за кредитним договором № 19 від 24.03.2014 та як заставодержателя за договором застави майнових прав № 19/ЗМП від 24.03.2014, на які НБУ посилається в обґрунтування своєї касаційної скарги (вказані договори не були предметом розгляду апеляційного господарського суду у цій справі та не досліджувались під час вирішення спору у цій справі);
- у постанові суду апеляційної інстанції відсутні будь-які висновки щодо прав або обов'язків скаржника, а міститься виключно висновок про невідповідність законодавству оспорюваних договорів та припинення іпотеки нерухомого майна ТОВ "Харківський міський молочний завод № 1" (після зміни найменування - ТОВ "Фенс Технолоджи") згідно з іпотечним договором від 28.10.2013 з огляду на ст. 17 Закону України "Про іпотеку";
- зазначення в постанові апеляційного суду про те, що постановою правління НБУ № 348 від 28.05.2015 ПАТ "Український професійний банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних; на підставі постанови правління НБУ № 348 від 28.05.2015 "Про віднесення ПАТ "Український професійний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 107 від 28.05.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк", згідно з яким з 29.05.2015 у банку було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Український професійний банк"; постановою правління НБУ № 562 від 28.08.2015 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Український професійний банк" не свідчить про прийняття апеляційним судом рішення про права і обов'язки НБУ, а свідчить про встановлення обставин запровадження у ПАТ "Український професійний банк" відповідної процедури - тимчасової адміністрації, ліквідації, що здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Оскільки НБУ не є учасником цієї справи, не є стороною у спірних правовідносинах згідно з оспорюваними договорами та іпотечним договором від 28.10.2013, оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції не вирішувалися питання про права, інтереси і обов'язки скаржника і спір у цій справі не було розглянуто і вирішено щодо правовідносин, учасником яких є скаржник, а доводи НБУ про зворотнє зводяться до нічим не підтверджених припущень, бажання повторного перегляду справи, що суперечить принципу «res judicata», то касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою НБУ на постанову суду апеляційної інстанції від 22.02.2021, підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
Щодо посилань скаржника на постанову Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 361/3009/16-ц, то необхідно зазначити таке.
У постанові від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12 Верховний Суду зазначив, що у цій справі ТОВ "НВК "Харківтранс", яке не брало участі у справі, подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.02.2013.
Вказав, що особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку ст. ст. 254, 272 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.
На думку касаційного господарського суду у справі № 5023/4734/12, суд апеляційної інстанції, здійснюючи розгляд апеляційної скарги, наведеного вище не врахував та здійснив апеляційний перегляд рішення, не вирішивши питання щодо застосування відносно вказаної особи ч. 2 ст. 50 або п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.
У справі, яка переглядається, з апеляційною скаргою звернулось ТОВ "Харківський міський молочний завод № 1" (після зміни найменування - ТОВ "Фенс Технолоджи"), який є позивачем у справі, а не незалучена до участі у справі особа, як у справі № 5023/4734/12. Суд апеляційної інстанції, розглянувши вказану апеляційну скаргу позивача, дійшов висновку про її обґрунтованість, в результаті чого задовольнив її, про що прийняв постанову від 22.02.2021, яка була залишена без змін постановою Верховного Суду від 28.04.2021. Звертаючись із касаційною скаргою, НБУ, який до участі у справі не був залучений, але вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята про його права, інтереси та (або) обов'язки, не довів відповідно до вимог ст. 74 ГПК України, що оскаржуване судове рішення було прийнято про його права, інтереси та (або) обов'язки, а доводи НБУ зводяться до нічим не підтверджених припущень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 361/3009/16-ц, за позовом Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства і ДП «Вищедубечанське лісове господарство» до Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області, за участі третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , приватний нотаріус Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Тимошенко Н.С., ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», про визнання протиправним і скасування рішення, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, дійшла висновку, що спір, ініційований у суді на підставі процесуальних норм, які діяли до 15.12.2017, має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Отже, у справі № 361/3009/16-ц Велика Палата Верховного Суду визначалась з питанням юрисдикції вказаного спору, за результатами чого рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.05.2017 й ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25.10.2017 скасувала, а справу передала на новий розгляд до Броварського міськрайонного суду Київської області.
Аналіз висновків, зроблених у оскаржуваному НБУ судовому рішенні, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у вказаних вище постановах Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, і ці висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами за інших встановлених судами попередніх інстанцій обставин. Фактичні обставини, що формують зміст правовідносин у цих справах не є подібними.
Щодо посилань на постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 та на постанову Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 910/6644/18 і щодо доводів касаційної скарги про те, що справа повинна розглядатись Господарським судом Харківської області, а не Господарським судом міста Києва, то необхідно зазначити, що судом першої інстанції відповідно до вимог ГПК України, з урахуванням актуального на момент прийняття і розгляду позовної заяви ТОВ "Фенс Технолоджи" висновку Верховного Суду (справа № 905/1732/18) було прийнято та розглянуто позовні вимоги ТОВ "Фенс Технолоджи".
Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів ст. 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенс Технолоджи" про закриття касаційного провадження задовольнити.
Закрити касаційне провадження, порушене за касаційною скаргою Національного банку України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22 лютого 2021 року у справі № 910/9351/20.
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець