Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
15.11.2022м. ХарківСправа № 922/1240/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Кухар Н.М.
при секретарі судового засідання Руденко О.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо" (вул. Донець-Захаржевського, буд. 6/8, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 42000563) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма Лімітед" (Limited Liabiliti Company PLAZMA LIMITED) (Республіка Мальта, м. Аттард, вул. Моста, 5, пров. 1 (5, TRIQ IL-MOSTA, SQAQ NRU. 1, ATTARD, Malta); реєстраційні дані № С 82797); - Департамент реєстрації Харківської міської ради (м-н Павлівський, буд. 4, м.Харків, 61003; код ЄДРПОУ: 40214227),
про визнання трудових відносин припиненими та виключення запису
за участю представника:
позивача - Мух К.Б., в режимі відеоконференції,
відповідача - не з'явився;
третіх осіб - не з'явились;
ОСОБА_1 09.08.2022 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо" про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та відповідачем з 21.06.2022 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомостей про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо". Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було вчинено всіх необхідних дій, спрямованих на припинення трудових відносин з відповідачем, проте бездіяльність учасника Товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 , як директора Товариства, позбавляє позивача права вільно обирати можливість заробляти собі на життя як елемента права на працю.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.08.2022 позовну заяву ОСОБА_1 було прийнято до розгляду; відкрито провадження у справі № 922/1240/22 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 27.09.2022 о 14:00.
Даною ухвалою до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Плазма Лімітед", Республіка Мальта, та Департамент реєстрації Харківської міської ради.
06.10.2022 позивач надала до суду письмові пояснення щодо визначення відповідачем у даній справі саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо".
Протокольною ухвалою господарського суду від 11.10.2022 підготовче провадження у справі № 922/1240/22; розгляд справи по суті призначено на 15.11.2022 о 14:40.
20.10.2022 до суду надійшли письмові пояснення , в яких третя особа просила вирішити справу у відповідності до норм чинного законодавства України.
У судовому засіданні, яке відбулося 15.11.2022, представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та зазначила, що протягом 5 днів після винесення судом рішення позивачем будуть надані суду докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явились; про причину неявки суд не повідомили.
Копії ухвал, надіслані на адресу відповідача, були повернуті до господарського суду без вручення адресатові у зв'язку з його відсутністю за вказаною адресою.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Інформації ж про іншу адресу відповідача у суду немає.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (постанова Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі № 904/9904/17).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Третя особа на стороні відповідача - Департамент реєстрації Харківської міської ради була належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Доказів отримання копії ухвали-повідомлення про час та місце судового засідання третьою особою на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма Лімітед" (Limited Liabiliti Company PLAZMA LIMITED) на час даного судового засідання до суду не надійшло. Ухвала про порушення провадження у справі, надіслана на адресу ТОВ "Плазма Лімітед" (Limited Liabiliti Company PLAZMA LIMITED), була повернута до суду без вручення адресатові.
З огляду на викладене, враховуючи, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні, суд визнав за можливе розглянути справу без участі представників відповідача та третіх осіб, за наявними у справі матеріалами, згідно зі ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю TOB "Дрім Тім Студіо" (відповідач) було створено 15.03.2018.
07.05.2019 Рішенням засновника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо" ОСОБА_2 № 01/19 ОСОБА_1 (позивач) призначено на посаду директора Товариства.
Наказом директора TOB "Дрім Тім Студіо" - ОСОБА_2 , від 07.05.2019 № 7, на підставі Рішення Засновника № 01/19 від 07.05.2019, позивач з 08.05.2019 прийнята на роботу на посаду директора TOB "Дрім Тім Студіо".
07.05.2019 TOB "Дрім Тім Студіо" та ОСОБА_1 уклали Трудовий договір № 1.
02.10.2020 між ОСОБА_2 , як єдиним учасником TOB "Дрім Тім Студіо", та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плазма Лімітед" (юридична особа, створена та діє за законодавством Мальтійської Республіки, реєстраційні дані №С82797), в особі ОСОБА_1 , було укладено Договір № 1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB "Дрім Тім Студіо" та підписано відповідний Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі TOB "Дрім Тім Студіо", посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Богданович А.О., згідно з якими TOB "Плазма Лімітед" набуло право власності на частку у статутному капіталі TOB "Дрім Тім Студіо" у розмірі 100%.
У зв'язку із початком військової агресії РФ проти України, об'єктивної неможливості надалі продовжувати виконувати повноваження директора Товариства внаслідок місцезнаходження останнього у м. Харкові, де з початку введення Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 воєнного стану ведуться активні бойові дії, а також відсутності бажання діяти в інтересах Товариства внаслідок встановлених Постановою Кабінету Міністрів України 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" санкційних обмежень щодо українських компаній з кінцевим бенефіціарним власником - громадянином РФ, 30.03.2022 ОСОБА_1 подала заяву про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 14.04.2022.
Цього ж дня, позивач також направила засновнику TOB "Дрім Тім Студіо" повідомлення про скликання загальних зборів учасників TOB "Дрім Тім Студіо" (код ЄДРПОУ 42000563) 13.04.2022 для вирішення питання про звільнення позивача.
У повідомленні позивач зазначила:
"1. На підставі підп. а) п. 3.2.6 Статуту TOB "Дрім Тім Студіо", затвердженого Рішенням № 1 від 05.10.2020, а також керуючись п. ч. 1 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", повідомляю Вас про скликання загальних позачергових зборів учасників TOB "Дрім Тім Студіо" (надалі - "Збори") на вимогу одноосібного виконавчого органу TOB.
2. Наступні збори будуть проведені:
2.1. Дата: 13.04.2022
2.2. Місце: Збори мають бути проведені у режимі відеоконференції (через Skype) відповідно до ч. 3 cт. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також у зв'язку з об'єктивною неможливістю прибути ініціатору скликання Зборів, одноосібному виконавчому органу TOB "Дрім Тім Студіо", у будь-яке інше місце у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, внаслідок якої листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 було визнано такі обставини форс-мажором.
2.3. Час початку зборів: 12:30 (GMT+3)
3. Затверджено наступний порядок денний Зборів:
3.1. Розгляд питання про звільнення з посади директора TOB "Дрім Тім Студіо" за власним бажанням на підставі заяви від 30.03.2022.
3.2. Обрання нового члена виконавчого органу TOB "Дрім Тім Студіо" (директора).
4. Зобов'язуюсь забезпечити технічну можливість проведення Зборів у режимі відеоконференції, що дозволить бачити та чути всіх учасників Зборів одночасно".
Проте, відповіді на вказане повідомлення позивач не отримала.
18.05.2022 ОСОБА_1 повторно подала заяву про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 21.06.2022.
Цього ж дня, позивач повторно направила засновнику TOB "Дрім Тім Студіо" повідомлення про скликання загальних зборів учасників TOB "Дрім Тім Студіо" 20.06.2022 наступного змісту:
"1. На підставі підп. а) п. 3.2.6 Статуту TOB "Дрім Тім Студіо", затвердженого Рішенням № 1 від 05.10.2020, а також керуючись п. ч. 1 cт. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", повідомляю Вас про скликання загальних позачергових зборів учасників TOB "Дрім Тім Студіо" (надалі - "Збори") на вимогу одноосібного виконавчого органу TOB.
2. Наступні збори будуть проведені:
2.1. Дата: 20.06.2022
2.2. Місце: Збори мають бути проведені у режимі відеоконференції (через Skype) відповідно до ч. З cm. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також у зв'язку з об'єктивною неможливістю прибути ініціатору скликання Зборів, одноосібному виконавчому органу TOB "ДРІМ ТІМ СТУДІО", у будь-яке інше місце у зв 'язку з військовою агресією РФ проти України, внаслідок якої листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 було визнано такі обставини форс-мажором.
2.3. Час початку зборів: 12:30 (GMT+3)
3. Затверджено наступний порядок денний Зборів:
3.1. Розгляд питання про звільнення з посади директора TOB "Дрім Тім Студіо" за власним бажанням на підставі Заяви від 18.05.2022.
3.2. Обрання нового члена виконавчого органу TOB "Дрім Тім Студіо" (директора).
4. Зобов'язуюсь забезпечити технічну можливість проведення Зборів у режимі відеоконференції, що дозволить бачити та чути всіх учасників Зборів одночасно."
Також, 18.05.2022 позивачем було направлено лист щодо повторного ініціювання проведення позачергових загальних зборів TOB "Дрім Тім Студіо".
20.06.2022 ОСОБА_1 , на виконання п. 4 Повідомлення про скликання загальних зборів учасників TOB "Дрім Тім Студіо" (код ЄДРПОУ 42000563) від 18.05.2022, направила посилання на https://meet.google.com/msi-ehqx-rdk.
Проте, 20.06.2022 загальні збори TOB "Дрім Тім Студіо" не були проведені через неявку єдиного учасника Товариства - Товариства з обмеженою відповідальністю "Плазма Лімітед" (надалі - TOB "Плазма Лімітед", засновник, учасник, PLAZMA LIMITED) (Мальта, м. Аттард, вул. Моста, 5, пров.1 (5, TRIQ IL-MOSTA, SQAQ NRU. 1, ATTARD, Malta)), про що позивачем складено відповідне повідомлення від 21.06.2022 про позачергові загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо", що не відбулися.
Позивач, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора, у зв'язку з чим вважає, що бездіяльність учасника Товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про звільнення позивача, як директора Товариства, є грубим порушенням її прав на звільнення та обрання іншого місця роботи на власний розсуд.
Через відсутність рішення загальних зборів учасників Товариства про звільнення ОСОБА_1 , позивач із метою захисту своїх прав звернулась до господарського суду з позовом про визнання трудових відносин припиненими на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача як керівника Товариства.
Ретельно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши усі фактичні обставини спору та надавши їм правову кваліфікацію, приймаючи рішення у даній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Рішенням Конституційного Суду № 9-зп від 25.12.1997 визначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За приписами ч. 4 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Відповідно до п. 3.13.4 Статуту TOB "Дрім Тім Студіо", виконавчий орган Товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "Директор".
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.
Відповідно до п.п. 7 п. 3.2.4 Статуту TOB "Дрім Тім Студіо", до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу Товариства, встановлення розміру винагороди виконавчому органу Товариства.
Як зазначено в ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов 'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.
Відповідно до п. 3.13.6 Статуту TOB "Дрім Тім Студіо", повноваження виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасово виконуючого обов'язки. У разі припинення повноважень виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.
З огляду на викладене, звільнення директор TOB "Дрім Тім Студіо" можливе лише за умови прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників Товариства, тобто, внаслідок прийняття управлінського рішення.
Конституційний Суд України у Рішенні від 12.01.2010 № 1-рп/2010 зазначив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №753/17776/19 зазначено: "При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб'єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі."
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника чи члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та керувалася такими критеріями щодо розмежування підсудності у вказаних справах...
У постанові від 10.04.2019 у справі № 510/456/17 (провадження № 14-1цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.
У постанові від 04.02.2020 по справі № 915/540/16 (провадження № 12-100гс19) зроблено висновок, що підвідомчість господарських справ установлена статтею 12 ГПК України в редакції, чинній на час подання позову, згідно з пунктом 4 частини першої якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
У Господарському процесуальному кодексі України передбачені категорії корпоративних спорів, які мають розглядатися за правилами господарського судочинства. На час звернення позивача із цим позовом до суду до таких, зокрема, віднесено і справи за спорами учасників щодо участі в органах управління юридичної особи.
Отже, з урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права, правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі, є корпоративними.
У постанові від 19.02.2020 по справі № 361/17/15-ц (провадження № 14-423цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що позивач оскаржує рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Бобрик" від 28.12.2012, тобто рішення органу управління, пов'язане з діяльністю товариства і управлінням ним, розгляд такої вимоги передбачає оцінювання законності дій зазначеного органу, зокрема, їх відповідності вимогам цивільного, а не трудового законодавства.
У постанові від 19.02.2020 по справі № 145/166/18 (провадження №14-524цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що рішення про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним. Оскільки цей спір стосується саме правомірності припинення повноважень виконавчого органу товариства, то він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 по справі №127/21764/17 (провадження № 14-115цс20) зроблено правовий висновок про те, що спір пов'язаний з реалізацією загальними зборами членів громадської організації права на управління юридичною особою у вигляді формування органу управління, підставою для прийняття рішення про усунення голови громадської організації від виконання обов'язків стали положення Статуту товариства, тому такий спір слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Враховуючи викладене, даний спір виник не в межах трудових, а саме в межах корпоративних правовідносин між Товариством та особою, якій довірено повноваження з управління ним. Отже, даний спір підсудний господарському суду.
Щодо вимоги позивача про припинення трудових відносин, суд дійшов висновку про її законність та обґрунтованість, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Згідно з ч. 12 ст. 40 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 КЗпП України, будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
У пункті 8.2 Трудового договору № 1 від 07.05.2019 зазначено, що цей Договір може бути припинено за ініціативою будь-якої із сторін у порядку та на підставах, визначених Кодексом законів про працю України.
Підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначено. що відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні
Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою зaхиcтy своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими.
У своїй постанові від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 Верховний Суд зазначив: 5.14. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов 'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 по справі №758/1861/18).
У Листі Міністерства соціальної політики України від 01.08.2013 №147/06/186-13 зазначено, що статтею 38 Кодексу законів про працю України закріплено право працівника розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинні розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Згідно зі статутним положенням призначення та звільнення директора товариства будь-якої організаційно-правової форми здійснюється за рішенням учасників (засновників) даного товариства.
За відсутністю засновників товариства можливо скористатися правом на судовий захист, передбачений статтею 7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", і звернутися до суду з позовною заявою про звільнення з посади директора.
Отже, директор Товариства користується такими ж правами як і будь-який інший працівник. Разом з тим, особливість звільнення директора із займаної посади полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників Товариства.
Як вже зазначалося, відповідно до п.п. 3.13.6. Статуту ТОВ "Дрім Тім Студіо", повноваження виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасово виконуючого обов'язки. У разі припинення повноважень виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.
Вказане положення Статуту повністю дублює положення ч. 13 ст. 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Тобто, для прийняття відповідного рішення про звільнення директора Товариства із займаної посади, є необхідним скликання і проведення загальних зборів учасників Товариства. При цьому, дуже важливим елементом - є точне дотримання порядку скликання таких зборів.
Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Згідно з п.п. 3.7.3, 3.7.4, 3.7.5, 3.7.6 Статуту, виконавчий орган Товариства зобов'язаний повідомити учасників Товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників Товариства.
Повідомлення про проведення загальних зборів учасників Товариства надсилається поштовим відправленням з описом вкладення або електронними засобами зв'язку (e-mail).
У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до Статуту Товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Виконавчий орган Товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №462/5997/17, особливістю звільнення директора товариства, на відміну від іншого працівника, є те, що дана особа є керівною і звільняється не лише на підставі вимог КЗпП України, а й з урахуванням вимог Закону України "Про господарські товариства", відповідно до якого має право самостійно ініціювати скликання загальних зборів товариства.
Системний аналіз положень статті 38 КЗпП України, статті 145 ЦК України, статей 58, 60, 62 Закону України "Про господарські товариства" дає підстави для висновку, що праву директора товариства на звільнення за власним бажанням кореспондує обов'язок учасників товариства провести загальні збори та розглянути заяву директора про звільнення і створення виконавчого органу.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 зверталася до Товариства із заявою про своє звільнення та, відповідно, ініціювала проведення загальних зборів для розгляду цього питання. Позивачем було скеровано відповідні повідомлення про скликання загальних зборів учасників TOB "Дрім Тім Студіо" 20.06.2022 та заяву про звільнення з посади директора TOB "Дрім Тім Студіо" за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України з 21.06.2022 шляхом направлення:
- на адресу TOB "Дрім Тім Студіо" поштового відправлення з описом вкладення №3750034010064, та
- на адресу Учасника поштового відправлення з описом вкладення №EA375001042UA.
Проте, уповноважений на звільнення директора орган Товариства проігнорував повідомлення позивача про її звільнення, не розглянув по суті заяву позивача про звільнення та не прийняв участь у позачергових загальних зборах. Такі дії свідчать про порушення прав позивача, зокрема, права бути звільненою із займаної посади за власним бажанням.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначено: "Вирішуючи спір, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що трудові відносини позивача із відповідачем є припиненими.
Разом з цим, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із неприйняттям загальними зборами учасників TOB "Слаф Реагент" рішення про звільнення позивача за власним бажанням, а тому обраний позивачем спосіб захисту є неефективним. Місцевий суд зазначав, що ефективним способом захисту у цій справі є зобов'язання засновників відповідача скликати загальні збори учасників товариства для прийняття рішення щодо звільнення директора за власним бажанням.
Такий висновок місцевого суду є помилковим, оскільки скликання позачергових загальних зборів учасників товариства не відповідає передбаченим законом способам захисту порушеного права та є прерогативою виключно голови товариства, його виконавчого органу та учасників товариства, в той час як спонукання у судовому порядку до скликання загальних зборів є втручанням у внутрішньогосподарську діяльність суб'єкта господарювання.
Зазначене відповідає приписам статті 61 Закону України "Про господарські товариства", за змістом якої скликання та проведення загальних зборів товариства відноситься до виключної компетенції голови товариства, його виконавчого органу та учасників товариства, як носіїв відповідних корпоративних прав.
Суд першої інстанції не врахував наведеного, не взяв до уваги судову практику розгляду аналогічних категорій справ, яка є сталою та відповідно до якої, ефективним способом захисту у таких справах є визнання трудових відносин припиненими, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про те, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту.
Також, Верховний Суд не може погодитися й з висновком суду першої інстанції про те, що позивач як директор TOB "Слаф Реагент" не вчинив необхідних дій щодо свого звільнення, зокрема, винесення наказу про звільнення, внесення запису до трудової книжки про звільнення із займаної посади на підставі такого наказу.
Встановлені у справі обставини, а саме: написання позивачем заяви про звільнення за власним бажанням, ознайомлення із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціювання позивачем проведення позачергових загальних зборів із внесенням питання звільнення директора на порядок денний, передача печатки, документів уповноваженій особі, свідчать про те, що позивачем дотримана процедура звільнення із займаної посади директора товариства.
В свою чергу, негативні наслідки неотримання поштових відправлень адресатами, у випадку належного виконання своїх обов'язків щодо направлення повідомлень про скликання позачергових загальних зборів, несуть самі учасники Товариства."
Так, у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі № 922/3946/16 зазначено, що учасник товариства, який відповідно до вимог закону обов'язково повідомляється про проведення, про дату, час та місце проведення загальних зборів, змінивши місце своєї реєстрації повинен, за таких обставин, повідомити товариство про місце своєї реєстрації, фактичне місце проживання або адресу для листування, та проявити звичайну обачність, поцікавитись станом своїх корпоративних прав.
Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач вчинила усі необхідні дії, спрямовані на припинення трудових відносин з ТОВ "Дрім Тім Студіо", але бездіяльність Учасника Товариства щодо проведення загальних зборів та вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 , як директора Товариства, позбавляє її права вільно обирати можливість заробляти собі на життя як елемента права на працю.
Щодо вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про позивача як керівника Товариства, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
У п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо:
визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;
визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов'язання вчинення реєстраційних дій;
скасування реєстраційної діі/запису в Єдиному державному реєстрі;
виділу юридичної особи;
провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;
відміни державної реєстрації припинення юридичної особи;
припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи;
відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;
відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань",якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Вимоги цієї статті не застосовуються у правовідносинах, що регулюються законодавством України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, щодо статусу відомостей про кінцевих бенефіціарних власників.
Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що у разі визнання трудових відносин припиненими внаслідок розірвання трудового договору на підставі рішення суду, повноваження директора припиняються.
У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначено, що суд апеляційної інстанції помилково задовольнив вимогу позивача про виключення з ЄДРПОУ запису про директора TOB "Слаф Реагент", оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов'язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру. Разом з цим задоволення такої вимоги не вплинуло на правильність вирішення апеляційним судом спору по суті, а тому не може бути достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. При цьому, Верховним Судом взято до уваги те, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ, а тому такі висновки апеляційного суду є такими, що відповідають завданням цивільного судочинства, яке полягає у справедливому та неупередженому вирішені справ із метою ефективного захисту порушених прав, оскільки у всіх справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно підкреслює цінність та важливість дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися правова визначеність та повага до суду. В той же час "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах "Белеш та інші проти Чеської Республіки" (Beles and Others v. the Czech Republic, заява №47273/99, § 50-51, 69); "Волчі проти Франції" (Walchli v. France, заява № 35787/03, § 29).
При проведенні оцінювання Європейський суд з прав людини часто наголошує на питаннях "правової визначеності" та "належного здійснення правосуддя" як на двох основних елементах для проведення розмежування між надмірним формалізмом та прийнятим застосуванням процесуальних формальностей. Зокрема, Європейський суд з прав людини виходить з того, що є порушенням права на доступ до суду, коли норми не переслідують цілі правової визначеності та належного здійснення правосуддя та утворюють свого роду перепону, яка перешкоджає вирішенню справи учасників судового процесу по суті компетентним судом (див., наприклад, рішення у справах "Карт проти Туреччини" (Kart v. Turkey [ВП], заява №8917/05, § 79 (в кінці); "Ефстатіу та та інші проти Греції" (Efstathiou and Others v. Greece, заява № 36998/02, § 24 (в кінці); "Ешим проти Туреччини" (Esim v. Turkey, заява № 59601 /09, §21).
З огляду на національну судову практику та практику Європейського суду з прав людини, слід дійти висновку, що дуже важливим є реальне вирішення спору у суді, що дозволить учасникам у повній мірі поновити свої порушені права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Саме по собі вирішення судом спору про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та TOB "Дрім Тім Студіо" не захистить у повній мірі права позивача, оскільки відомості про Халус Д.О. як про керівника Товариства, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, будуть вважатися достовірними й можуть бути використані третіми особами, за винятком випадків, що передбачені у законодавстві України.
Тому, ефективним засобом захисту порушених прав позивача та забезпечення принципу верховенства права є визнання припиненими трудових відносин між нею і TOB "Дрім Тім Студіо" та виключення запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про ОСОБА_1 як керівника (директора) TOB "Дрім Тім Студіо".
При цьому, у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №520/11437/16-ц зазначено:
"Крім того, ОСОБА_1 пред'явлено вимогу про зобов'язання виключити з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців запис про нього у графі "ПІБ керівника юридичної особи" та у графі "ПІБ осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" TOB "Укркеш".
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
У частині першій статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
В указаній нормі закону визначено, що таким судовим рішенням може бути рішення про зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
Разом з тим, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позивач не залучив до участі у справі особу, уповноважену здійснювати реєстраційні дії, зокрема, державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій за відсутності належного відповідача у справі. Із клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача позивач не звертався.
З урахуванням вказаного, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про зобов 'язання вчинити певні дії немає."
Отже, Верховний Суд визнав за необхідне залучити до розгляду зазначеної категорії справ орган, що здійснює реєстраційні дії, зокрема державного реєстратора.
Таким чином, у даному випадку є цілком правомірним залучення до участі у справі Департаменту реєстрації Харківської міської ради як органу, основним завданням якого згідно з абз.2 п. 3.2 Положення про Департамент реєстрації Харківської міської ради, затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20.11.2015 №7/15 в редакції рішення 31 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.11.2019 №1824/19, є державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, тобто офіційне визнання шляхом засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 73, 74, 86, 91, 123, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо" (код ЄДРПОУ: 42000563) з 21.06.2022 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо" на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
Виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з розділу: "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо", відомості про ОСОБА_1 , як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрім Тім Студіо" (вул. Донець-Захаржевського, буд. 6/8, м. Харків, 61057; код ЄДРПОУ: 42000563) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 4962,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.ст. 256-257 ГПК України.
Повне рішення складено "22" листопада 2022 р.
Суддя Н.М. Кухар