21.11.2022 Справа № 908/2286/22
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», (50029, м. Кривий Ріг, вул. Сімбірцева, буд. 1А)
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)
про стягнення 109.941.696,87 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
Без виклику представників сторін
14.11.2022 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 2650/53-02 від 02.11.2022 (вх. № 2503/08-07/22 від 14.11.2022) Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 109.941.696,87 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 1641 від 30.12.2021, що складається з основного боргу за поставлений товар в сумі 84.233.206,58 грн., інфляційних втрат в сумі 7.609.225,80 грн., 3 % річних в сумі 1.187.290,90 грн. і пені в сумі 16.911.973,59 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2022 справу № 908/2286/22 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Разом із позовною заявою позивачем подано суду клопотання про відстрочення сплати суми судового збору за подання до суду позовної заяви до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя про стягнення 109.941.696,87 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 1641 від 30.12.2021 до ухвалення судом рішення у даній справі.
Подане клопотання мотивовано тим, що введення в Україні воєнного стану і активні військові дії в певних регіонах України суттєво позначилося на майновому стані АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ». Основним видом діяльності АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» є видобуток залізної руди, яка реалізується в основному на внутрішньому ринку. У зв'язку з неналежним виконанням контрагентами зобов'язань щодо оплати поставленого товару виникла велика дебіторська заборгованість. У зв'язку із запровадженням воєнного стану та комендантської години, в АТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» був змінений режим роботи структурних одиниць, що в свою чергу призвело до зменшення обсягу видобутку сирої руди та відповідно реалізації товарної руди. Зазначені обставини непереборної сили, які не залежать від волевиявлення позивача, вкрай негативно відобразились на його майновому стані та істотно ускладнили виконання зобов'язань, у тому числі і тих, які передбачені законодавчими актами (зокрема, щодо сплати судових зборів). Вільних обігових грошових коштів у позивача, які можливо направити на сплату судового збору, не вистачає через незалежні від нього причини.
Розглянувши клопотання ) Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг про відстрочення сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. У відповідності до вимог ГПК України сплата судового збору є обов'язковою.
Частиною 2 цієї ж статті Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до приписів ст., ст. 1, 2 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з ч.1 ст. 3 Закону судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481,00 грн.
Згідно із підпунктами 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.), а за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (868350,00 грн.).
Позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру про стягнення з відповідача 109.941.696,87 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 1641 від 30.12.2021, яка, виходячи з вищенаведених норм Закону, повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 868350,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
У відповідності до ч. 2 цієї же статті Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Надані позивачем в підтвердження клопотання докази не є належними доказами в підтвердження виключних обставин для відстрочення сплати судового збору за даним позовом.
Надані документи не відображають матеріальне становище позивача, як скрутне, на що посилається позивач у клопотанні, не відображають його доходів та збитків, та не є доказами неможливості сплати судового збору, отже не можуть бути визнані поважною причиною для відстрочення сплати судового збору.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом і відсутність у заявника (позивача) коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Статтею 7 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Заявником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено доводів та не подано доказів на підтвердження того, що видатки на сплату судового збору збільшаться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду спору і він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
При цьому, вжиття заходів в порядку ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є правом суду, а не його обов'язком.
Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, враховуючи, що обставини на які посилається позивач у своїй заяві не підпадають під перелік умов, встановлених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», за яких суд може своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору, суд відмовляє у задоволенні такої заяви.
Керуючись ст., ст. 123, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України “Про судовий збір”, суд
1. Відмовити ) Акціонерному товариству «Криворізький залізорудний комбінат», м. Кривий Ріг в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Повний текст ухвали складено та підписано 21.11.2022.
3. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.Г. Зінченко