79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
11 серпня 2010 р. № 2а-902/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костіва М.В.
при секретарі судового засідання Кунинець А.С.
з участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1;
від відповідача: Гордюк С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, м. Львів, до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів, про скасування наказу Головного управління МВС України у Львівській області від 09.11.2009 р.,
встановив:
ОСОБА_3, м. Львів, звернувся із позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -начальник Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, м. Львів, про скасування наказу Головного управління МВС України у Львівській області від 09.11.2009 р.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 26.03.2010 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Сторонам та представникам сторін роз'яснено їх права згідно зі ст. ст. 49, 51 КАС України. У відповідності до ст. 71 КАС України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що ОСОБА_3 у званні майора міліції працював на посаді заступника начальника сектору карного розшуку Личаківського районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області. Оспорюваним наказом №286 о/с від 09.11.2009 р. “По особовому складу” його було звільнено за п. 64 “є” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Посилається на відсутність підстав для його звільнення з посади. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю. Просить у позові відмовити.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, послужного списку, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. Оспорюваним наказом №286 о/с від 09.11.2009 р. “По особовому складу” його було звільнено за п. 64 “є” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України - за порушення дисципліни. На дату звільнення позивач у званні майора міліції працював на посаді заступника начальника сектору карного розшуку Личаківського районного відділу ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області.
Представник позивач посилається на ту обставину, що позивач згідно із листком непрацездатності АБЮ№463100 з 30.10.2009 р. по 20.11.2009 р. перебував на лікуванні.
Згідно із ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Однак, згідно із ст. 18 Закону України “Про міліцію”, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 р. “Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ” в редакції, яка діяла на час існування відповідних відносин, було затверджено Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, яке не містить зазначеного обмеження.
Жодних доказів того, що поведінка позивача не підпадає під визначення пп. “є” п. 64 положення -порушення дисципліни, суду не надано.
Згідно із ст. ст. 1, 2 Закону України “Про міліцію” міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. До основних завдань міліції належить забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів. У відповідності до ст. 5 Закону України “Про міліцію” міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.
Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню. Враховуючи відсутність підстав для поновлення позивача на роботі, не підлягає задоволенню також позов в частині стягнення коштів за вимушений прогул.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд
1. У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Костів М.В.
Повний текст постанови виготовлено 12.08.2010 року.