ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
22 листопада 2022 року м. Київ № 640/19701/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
В порушення вказаної норми у позовній заяві не зазначено реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача та код ЄДРПОУ відповідача, а також контакті дані сторін.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджують наявність у позивача процесуальної правосуб'єктності.
Згідно з ч. 1 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.
Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.
Згідно з п.1.2 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 13.04.2012 року №320 паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається територіальними підрозділами Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи) за місцем проживання кожному громадянинові України після досягнення 16-річного віку, а надалі в разі необхідності обмінюється, видається замість утраченого, викраденого або зіпсованого.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної правоздатності саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Згідно ч. 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, у позовні заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за довідкою про розмір грошового забезпечення, однак у порушення вимог Кодексу адміністративного судочинства України не було надано суду копії довідки для перерахунку пенсії, доказів звернення до відповідача із відповідною заявою, а також копії відмови у проведенні такого перерахунку.
Враховуючи викладене, позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем не було надано суду клопотання про звільнення останнього від сплати судового збору або доказів сплати судового збору.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2022 року становить 2481, 00 гривень.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст.ст 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду доказів про сплату судового збору у розмірі 992, 40 грн., доказів, якими обґрунтовано зміст позовних вимог.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружний адміністративний суд міста Києва -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання даної ухвали суду.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності
Суддя А.С. Мазур