Рішення від 22.11.2022 по справі 620/5329/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року Чернігів Справа № 620/5329/22

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позов до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в якому просять визнати рішення відповідача від 24.12.2021 неправомірним та зобов'язати відповідача виділити в натурі (на місцевості) земельні частки (паї) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель колишнього КСП Дельта згідно поданих заяв та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.

В обґрунтування позову позивачі зазначають, що були членами КСП та отримали земельні сертифікати. Право на земельну частку (пай) підтверджується належними їм сертифікатами. Розмір належного їм паю становить 40,2 га в умовних кадастрових гектарах згідно довідок.

Суд ухвалою від 07.09.2022 відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також встановив відповідачу 15-дений строк з дня вручення вказаної ухвали для надання відзиву на позов.

У встановлений судом строк, відповідач подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та вказав, що нікчемність державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП Дельта, свідчить про відсутність будь-якої законної підстави для існування прав учасників колективної власності та призводить до втрати прав, похідних від прав колективної власності.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Позивачі 17.08.2021 звернулися до Голови Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області із заявами про виділення в натурі (на місцевості) належної їм на підставі сертифікату серії ЧН №0194465 земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Дельта» та надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки на території Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області.

До своїх заяв ними було додано копію сертифікату на право на земельну частку (пай), копії паспортів та ідентифікаційного коду, копії довідок про порядковий номер згідно списку членів КСП, доданого до державного Акта на право колективної власності на землю, копії плану зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність КСП «Дельта».

Рішенням відповідача від 24.12.2021, позивачам було відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, оскільки сертифікат на право на земельну частку (пай) отриманий з порушенням установленого законом порядку.

Даючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) урегульовано положеннями Закону України від 05.03.2003 №899 (далі - Закон №899).

Цей Закон визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Право на земельну частку (пай) мають:

колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку;

громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;

громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);

громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.

Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку (ст.1 Закону №899).

Згідно з ст.2 Закону №899 основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є:

свідоцтво про право на спадщину;

посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);

рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.3 Закону №899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку (ст.5 Закону №899).

З аналізу викладених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що відповідач уповноважений приймати рішення про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) на підставі, як в даному випадку, сертифікату на право на земельну частку (пай), який посвідчує право на земельну частку (пай).

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 24.12.2021, підставою для відмови у у задоволенні заяв позивачів стало те, що надані позивачами сертифікати на право на земельну ділянку (пай) є похідними від Державного акту на право колективної власності на землю, виданого КСП «Дельта», який визнаний нікчемним, тобто таким, який не може породжувати будь-які права та обов'язки.

Так, відповідно до рішення Господарського суду Чернігівської області від 25.11.2020 у справі №10/136(8/224) визнано недійсним розпорядження Городнянської районної державної адміністрації за №56 від 21.02.1997 «Про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству «Дельта» для сільськогосподарського використання».

В зазначеному рішенні суд вказав, що позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право колективної власності на землю КСП «Дельта», виданого 28.02.1997, зареєстрованого в Книзі записів державних актів за №33, є похідними від вимоги про визнання недійсним розпорядження райдержадміністрації від 21.02.1997 №56 «Про передачу земель колективному сільськогосподарському підприємству «Дельта» для сільськогосподарського використання», яке є підставою для видання такого акту, а тому, при визнанні судом такого розпорядження недійсним, оспорюваний державний акт є нікчемним і визнання його незаконним не вимагається, а оцінка цих обставин зазначається в мотивувальній частині рішення.

Також, рішенням Городнянського районного суду від 23.09.2016 у справі №732/1661/14 визнано недійсним розпорядження Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області від 20.02.2003 №46. Зазначено, що в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2016, приймаючи до уваги межі перегляду справи, не заперечені висновки суду першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, а саме те, що позивач набув право на земельну частку внаслідок прийняття незаконного розпорядження органу влади, яке було визнане судом недійсним, та на підставі нікчемного державного акту колективної власності на землю, виданого КСП «Дельта».

В зазначеній ухвалі Вищий спеціалізований суд України зазначив, що право особи на земельну частку (пай) нерозривно пов'язане із існуванням самого державного акта на право колективної власності на землю. Проте нікчемність державного акта на право колективної власності на землю, виданого КСП «Дельта», свідчить про відсутність будь-якої законної підстави для існування прав учасників колективної власності та має призводити до втрати прав, похідних від права колективної власності, оскільки позивач набув право на земельну частку внаслідок прийняття незаконного розпорядження органу влади, яке було визнане судами недійсним. В даному випадку громадяни отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), які є правовстановлюючими документами на право на земельну частку (пай) з порушенням установленого законом порядку, що є незаконним володінням, яке не спирається на правову основу.

З огляду на вказане, рішення відповідача є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 72-74, 77, 132, 134,139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Седнівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Позивачі - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Відповідач - Седнівська селищна рада Чернігівського району Чернігівської області (вул.Я.Лизогуба, 21, смт Седнів, Чернігівська область, 15522, код ЄДРПОУ 04412550).

Повне рішення суду складено 22.11.2022.

Суддя Л.О. Житняк

Попередній документ
107453316
Наступний документ
107453318
Інформація про рішення:
№ рішення: 107453317
№ справи: 620/5329/22
Дата рішення: 22.11.2022
Дата публікації: 24.11.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у касаційній інстанції (30.01.2024)
Дата надходження: 09.08.2022
Предмет позову: про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
25.04.2023 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд
25.01.2024 11:00 Касаційний адміністративний суд
30.01.2024 00:00 Касаційний адміністративний суд