Копія Справа № 2-1583/10 року
11 серпня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Матірна Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою,-
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2, яким просить встановити порядок користування АДРЕСА_1 між нею з неповнолітньою донькою ОСОБА_3 та відповідачем , виділивши їй з донькою в користування житлову кімнату площею 15,4 кв.м.; відповідачу виділити в користування житлову кімнату площею 11,3 кв.м.; а коридор площею 8,6 кв.м, кухня площею 8,8 кв.м., вбиральня площею 1,0 кв.м., ванна кімната площею 2,6 кв.м. залишити в загальному користуванні.
08.10.2010 року доповнила вимоги, та просила зобов»язати відповідача усунути перешкоди у її доступі та доступі їх доньки до спірної квартири, шляхом надання ключів до вхідних дверей та заборонити ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії з переобладнання (в тому числі - демонтажу автономного опалення) в квартирі , без її згоди.
На обґрунтування вимог зазначала, що вона перебувала із відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який 24.07.2009 року був розірваний. Від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка залишилась проживати разом з нею . В період спільного проживання ними була приватизована двокімнатна АДРЕСА_1, загальною площею 48,3 кв.м. та житловою 26,7 кв.м. Свідоцтво видано Кіровоградською міською радою народних депутатів 25.02.1997 року на неї, відповідача та їх неповнолітню доньку. У спірній квартирі вони є всі зареєстрованими, проте після розірвання шлюбу вона виїхала з донькою із квартири , так як спільно проживати було неможливо, а з середини листопада 2009 року відповідач змінив замок на вхідних дверях та перешкоджає в доступі до їх квартири. При розмові він також висловив погрозу щодо зміни планування квартири та про демонтаж автономного опалення, яке також проводилось під час їх спільного проживання та за нажиті в період шлюбу кошти. Поділити квартиру в натурі не можливо, компенсацію за свою частку відповідач відмовляється отримувати, а тому вважає, що є необхідність встановити саме порядок користування приміщенням спірної квартири.
В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, на їх обґрунтування послались на обставини, які викладені у позові.
Відповідач в суді позов не визнав, вважає, що може сплатити позивачці компенсацію за її частку у спільному майні. Так, дійсно змінив замок на вхідних дверях, оскільки його колишня дружина почала вивозити із квартири всі меблі та побутову техніку. Щодо демонтажу автономного опалення, то вказав про намагання позивачкою передати неправдиву інформацію та вплинути на рішення суду.
Заслухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони з січня 1994 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який 24 липня 2009 року розірвано ( а.с. 7).
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 8), яка проживає разом із позивачкою.
Позивачці , відповідачу та їх доньці на праві приватної спільної сумісної власності належить АДРЕСА_1 . Зазначене підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло, виданого 25.02.1997 року Кіровоградською міською радою народних депутатів, зареєстрованого в реєстрі №21273 ( а.с. 6).
Згідно довідки КРЕП №3 у спірній квартирі є зареєстрованими: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ( а.с. 9). З листопада 2009 року позивач разом із донькою в квартирі не проживають. Відповідно до плану, квартира складається з двох кімнат площею 15,4 кв.м та 11,3 кв.м.
Відповідно до ст. 41 Конституції України , кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 155 ЖК України, жилі будинки(квартири), що є у власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком(квартирою) , крім випадків, установлених законодавством.
Відповідно до статті 369 ЦК України співвласники майна , що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно. Дана норма права також передбачає порядок користування і володіння за домовленістю співвласників.
Згідно статті 370 ч.3 ЦК України, виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 ЦК України. У відповідності до статті 364 ЦК, співвласник має право на виділ у натурі частки із спільного майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим , співвласник який бажає виділу має право на одержання вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надала лише за його згодою.
Згідно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року із змінами, внесеними згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», квартира, яка є спільною сумісною власністю чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника цієї власності підлягає поділу в натурі , якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами , які можуть використовуватись як окремі квартири , або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщенням квартири, якщо про це заявлено позов.
Враховуючи, те що співвласники не можуть між собою узгодити порядок користування квартирою , окремо виділ частки є неможливим, компенсації за свої частки сторони отримувати не погоджуються , з цього приводу у них виникають суперечливості, то суд знаходить можливим , застосувати до спірних правовідносин вимоги Житлового Кодексу України, що регулюють порядок користування жилим приміщенням в будинках державного і громадського житлового фонду, хоча статус спірної квартири є іншим. Встановлення порядку користування квартирою ніяким чином не буде обмежувати права відповідача на його частку у власності та сприятиме проживанню позивачу з донькою. Тому, суд погоджується із запропонованим порядком позивачкою, при якому виділити відповідачу в користування кімнату 11,3 кв.м., а ОСОБА_1 з донькою 15,4 кв.м.
Вимога позивачки щодо усунення перешкод , шляхом надання ключів від вхідних дверей також підлягає задоволенню, оскільки в суді дійсно знайшов своє підтвердження той факт, що відповідач змінив замки на вхідних дверях, про що ним було зазначено в судовому засіданні.
Щодо вимоги про заборону ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії з переобладнання (в тому числі - демонтажу автономного опалення) квартири без згоди ОСОБА_1, суд відмовляє, в зв»язку із її недоведеністю.
В порядку статті 88 ЦПК України суд стягує із відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 364, 369, 370 ЦК України, ст.155 ЖК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Зобов“язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у доступі ОСОБА_1 та доньки ОСОБА_3 до АДРЕСА_1, шляхом надання ключів від вхідних дверей .
Встановити порядок користування АДРЕСА_1, за яким:
- ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виділити в користування житлову кімнату площею 15,4 кв.м.;
-ОСОБА_2 виділити в користування житлову кімнату площею 11,3 кв.м.;
коридор площею 8,6 кв.м, кухня площею 8,8 кв.м., вбиральня площею 1,0 кв.м., ванна кімната площею 2,6 кв.м. Залишити в загальному користуванні.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У задоволенні позовних вимог щодо заборони ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії з переобладнання (в тому числі - демонтажу автономного опалення) квартири без згоди ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя підпис
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського райсуду
м. Кіровограда О.В.Бершадська