Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
22.11.2022 р. справа №520/7995/22
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом
Державної служби геології та надр України (далі за текстом - позивач, заявник)
до Комунального підприємства "Богодухіввода" (далі за текстом - відповідач, КП, Підприємство, надрокористувач)
проприпинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами, -
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4863 від 04.10.2017 р., наданого КП "Богодухіввода".
Аргументуючи цю вимогу зазначив, що надрокористувач не виконує положень чинного законодавства, а саме: допускає виникнення податкового боргу із плати за користування надрами; не подає документів обов'язкової звітності згідно з наказом Держгеонадр від 22.08.2013р. №433 за два звітні періоди поспіль без поважних причин; ігнорує припис Держгеонадр від 27.11.2020р. №22/4863.
Відповідач із поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову, зазначив, що Спеціальний дозвіл на користування надрами №4863 від 04.10.2017р. був виданий строком на 5 років і вже не діє; Комунальне підприємство є важливим стратегічним об'єктом інфраструктури м. Богодухів; фінансова збитковість результатів господарювання унеможливлює виконання умов Спеціального дозволу на користування надрами №4863 від 04.10.2017р. та суміжних документів; такого документу як Особливі умови спеціального дозволу не існує; відсутні визначені ст.26 Кодексу України про надра підстави припинення права користування надрами.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
04.10.2015р. Державною службою геології на надр України відповідачеві - КП «Богодухіввода» було видано Спеціальний дозвіл на користування надрами №4863 від 04.10.2017р. (далі за текстом - Спеціальний дозвіл).
На звороті Спеціального дозволу викладені особливі умови, серед яких: своєчасна та повна оплата обов'язкових платежів до Державного бюджету України згідно з чинним законодавством; обов'язкове подання геологічної інформації; подання щорічної звітності перед Держгеонадрами згідно із формою 7-гр.
Додатком до Спеціального дозволу є Угода від 04.10.2017р. №4863, п.3 якої передбачено виконання відповідачем Програми робіт з геологічного вивчення.
Листом від 21.05.2020р. №4798/5/99-00-10-02-05-2 ДПС України сповістило позивача, Держгеонадра про існування у відповідача податкового боргу, у тому числі і 413,65тис. грн. з рентної плати за користування надрами.
03.06.2020р. позивачем, Держгеонадра було видано наказ №196 від 03.06.2020р. про зупинення дії Спеціального дозволу.
Доказів оскарження цього правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень учасниками спору до матеріалів справи не подано.
Листом від 10.09.2020р. №9735/5/99-00-10-02-05-2 ДПС України сповістило позивача, Держгеонадра про існування у відповідача податкового боргу, у тому числі і 568,29тис. грн. з рентної плати за користування надрами.
21.10.2020р. позивачем, Держгеонадра було видано наказ №465 від 21.10.2020р. про продовження строку усунення порушень законодавства про надра відносно Спеціального дозволу.
Листом від 11.11.2020р. №382 відповідач визнав наявність податкового боргу, у тому числі і 568,29тис. грн. з рентної плати за користування надрами.
31.03.2021р. позивачем, Держгеонадра було видано наказ №237 від 31.03.2021р. про продовження строку усунення порушень законодавства про надра відносно Спеціального дозволу.
28.09..2021р. позивачем, Держгеонадра вкотре було видано наказ №703 від 28.09.2021р. про продовження строку усунення порушень законодавства про надра відносно Спеціального дозволу до 01.02.2022р.
09.09.2020р. позивачем, Держгеонадра було видано наказ №394 від 09.09.2020р. про призначення відносно низки надрокористувачів, у тому числі і відповідача позапланової перевірки.
Результати проведеної перевірки були оформлені атом від 27.11.2020р. №22/4863 (далі за текстом - Акт).
У тексті акту позивачем, Держгеонадра були викладені власні судження про вчинення відповідачем низки порушень чинного законодавства, а саме: ч.2 ст.20 Кодексу України про надра та п.п.1.8, 2.1, 2.6, 3.4 наказу Держгеонадра №34/м за рахунок відсутності затвердженого та погодженого Проекту дослідно-промислової розробки водозабору; абз.1 п.10 постанови КМУ №615 за рахунок не виконання п.2 Програми робіт до Угоди про умови користування надрами від 04.10.2017р. №4863 стосовно складання та затвердження у період 4 квартал 2017р. - 2 квартал 2018р. проектно-кошторисної документації з геологічного вивчення водозабору; абз.1 п.10 постанови КМУ №615 за рахунок невиконання п.3 Програми робіт до Угоди про умови користування надрами від 04.10.2017р. №4863 стосовно початку з 4 кварталу 2017р. геологорозвідувальних робіт; абз.1 п.10 постанови КМУ №615 за рахунок невиконання п.4 Програми робіт до Угоди про умови користування надрами від 04.10.2017р. №4863 стосовно проведення з 4 кварталу 2017р. дослідно-промислової розробки у той час як у дійсності відбувається промислова розробка водозабору питних підземних вод; абз.1 п.10 постанови КМУ №615 за рахунок невиконання у повному обсязі п.5 Програми робіт до Угоди про умови користування надрами від 04.10.2017р. №4863 стосовно проведення з 4 кварталу 2017р. хімічних аналізів проб води та спектральних аналізі проб ґрунту; ч.1 ст.37, п.п.3-5 ч.1 ст.38 Кодексу України про надра, п.2, п.п. 17-19, 22, 23 постанови КМУ №432, абз.10 п.2.1.7, абз. 12 п.2.1.9, абз.31 п.2.1.9 Правил, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №30 від 05.07.1995р.; розділу 8 Інструкції, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин №23 від 04.02.2000р., Розділу 3 та 8 Інструкції, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин №32 від 14.03.2002р., Розділу 12 Інструкції, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин №298 від 29.12.2004р., Розділу 10 і 11 Інструкції, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин №182 від 07.06.2007р., Розділів Х та ХІ Інструкції, затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин №393 від 06.10.2009р., підпунктів 6.1-6.4 п.6 розділу ІІ Положення про охорону підземних вод, затвердженого Міністерством геології СРСР 15.08.1984р. (НПАОН 14.0-1.02-85), пунктів 4, і 5 розділу ІІІ Правил розробки теплоенергетичних вод, затверджених постановою Держгіртехнагляду СРСР 01.11.1985р. (НПАОП 14.0.01-87) за рахунок непроведення гідрогеологічного обслуговування робіт з розробки водозабору питних підземних вод, неукладення договору на проведення робіт з геологічного вивчення.
Акт перевірки був підписаний керівником відповідача без жодних зауважень, застережень, заперечень.
27.11.2020р. із посиланням на Акт позивачем відносно відповідача було видано припис №22/4863 від 27.11.2020р. (далі за текстом - Припис).
Припис був отриманий керівником відповідача 27.11.2020р., підлягав виконанню до 28.12.2020р.
Доказів виконання або оскарження до суду цього правового акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень учасниками спору до матеріалів справи не подано.
Листом від 01.06.2022р. №722/02-3/2-22 позивач звернувся до відповідача з приводу висловлення позиції (згоди/незгоди) стосовно припинення права на користування надрами за Спеціальним дозволом.
Означений лист був отриманий відповідачем 15.06.2022р.
Доказів надання КП "Богодухіввода" письмової відповіді на цей лист учасниками спору до матеріалів справи не подано.
Згідно з копією платіжного доручення №113 від 06.10.2022р. відповідачем, КП "Богодухіввода" було проведено оплату 260.097,98грн. податку з рентної плати за землю згідно з розрахунку за 2 квартал 2022р.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2022р. у справі №520/7995/22 були витребувані докази існування причинно-наслідкового зв'язку впливу припинення дії права на надрокористування за Спеціальним дозволом на публічні інтереси суспільства та обороноздатність держави Україна під час відсічі збройної агресії Російської Федерації.
15.11.2022р. до суду надійшли письмові пояснення відповідача, з яких слідує, що відповідач вважає припиненою дію Спеціального дозволу, проводить роботи з підготовки пакету документів на отримання нового спеціального дозволу із іншим видом надрокористування, не здійснює забезпечення безперервного функціонування формувань Збройних Сил України.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що в Україні як у правовій державі, де проголошена дія верховенства права та найвищою соціальною цінністю є людина, згідно з ст.ст. 1, 3, 8, ч.2 ст.19, ч.1 ст.68 Конституції України усі без виключення суб'єкти права (учасники суспільних відносин) зобов'язані дотримуватись існуючого правового порядку, утримуючись від використання права на "зло"/зловживання правом, а суб'єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов'язком виконувати покладені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом, і тому до відносин, які склались на підставі встановлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері раціонального використання надр, та діє відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1174 (далі - Положення №1174).
Пунктом 4 Положення №1174 визначено, що Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення.
Згідно з ч.2 ст.24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.
Частиною 1 ст.26 Кодексу України про надра визначені підстави припинення права користування надрами, відповідно до якої право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.
За змістом ч.2 ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому, питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.
Згідно з підпунктом 1 п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (затверджений постановою КМУ від 30.05.2011р. №615; далі за текстом - Порядок №615) дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.
У пункті 23 Порядку №615 визначено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Відповідно до абз. п.24 та абз.12 п.24 Порядку № 615 про надання, продовження строку дії, зупинення дії, поновлення дії, переоформлення, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про надання, переоформлення, продовження строку дії, внесення змін до дозволу, зупинення дії, поновлення дії, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
За правовою позицією постанов Верховного Суду від 03.05.2018р. у справі № 812/1074/17, від 18.10.2018р. у справі № 812/1735/17, від 22.01.2019р. у справі № 810/3865/17, від 12.08.2020р. у справі № 813/2441/16, від 24.11.2020р. у справі №826/7821/17 ненадходження будь-якої інформації від надрокористувача з приводу питання про анулювання спеціального дозволу не може розцінюватися, як відсутність заперечень, а порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, є самостійною підставою для припинення права користування ними згідно з п.5 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра.
Однією з умов користування надрами за змістом Спеціального дозволу є своєчасна і в повному обсязі сплата обов'язкових платежів (в тому числі відрахувань за геологорозвідувальні роботи) до Державного бюджету згідно з чинним законодавством.
Між тим, у спірних правовідносинах відповідачем протягом тривалого часу цей обов'язок не виконувався як в частині повноти оплати, так і в частині своєчасності оплати, і при цьому, подія вчинення діяння із несвоєчасності виконання податкового обов'язку об'єктивно не може бути нівельована у майбутньому.
Докази, які б свідчили про те, що відповідач після отримання письмового сповіщення повідомив позивача про згоду або незгоду на припинення права користування надрами згідно із Спеціальним дозволом на користування надрами, у матеріалах справи відсутні.
Розв'язуючи спір по суті, суд також зважає, що згідно з ч.6 ст.5 Закону України від 06.09.2005р. №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарювання» дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; 2) здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.
У розумінні ст.1 Закону України від 06.09.2005р. №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарювання» документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності; об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру (далі - об'єкт), - природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).
Зі змісту наведених норм закону слідує, що виданий відповідачеві Спеціальний дозвіл відповідає визначенню правової категорії «документ дозвільного характеру».
За матеріалами справи судом достеменно з"ясовано, що відповідач допускав провадження господарської діяльності із порушенням умов Спеціального дозволу та вимог законодавства в частині користування надрами.
Ці обставини підтверджені складеним позивачем Актом, відповідачем не заперечені та не спростовані.
Із посиланням на Акт суб'єктом владних повноважень було видано Припис про усунення порушень закону.
Суд вважає, що позивач - суб"єкт владних повноважень надав відповідачеві достатній час для усунення порушень закону, оскільки КП "Богодухіввода" повинен був забезепчити дотримання положень чинного законодавства з моменту отримання Спеціального дозволу (тобто з 04.10.2017р.), але відповідач порушень закону не усунув, Припис до суду не оскаржив.
Згідно з ч.6 ст.5 Закону України від 06.09.2005р. №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарювання» звернення позивача до суду у даному випадку є заходом реагування.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд не знаходить об'єктивних даних для висновку про те, що у даному конкретному випадку ініційований суб'єктом владних повноважень захід реагування є необґрунтованим, непропорційним, створює ризики порушення публічних інтересів суспільства чи створює загрози безперервному функціонуванню формувань Збройних Сил України.
Викладена у письмових поясненнях відповідача, КП «Богодухіввода» від 14.11.2022р. №201 правова позиція свідчить про втрату матеріального інтересу до предмету спору, хоча згідно із постановою КМУ від 18.03.2022р. №314 дія Спеціального дозволу є автоматично продовженою.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що владний суб'єкт у спірних правовідносинах забезпечив додержання вимог ч.2 ст.19 Конституції України, дотримався процедури реалізації владної управлінської функції контролю, сформулював юридично умотивовану та документально доведену вимогу, котра не суперечить публічним інтересам суспільства, спрямована на усунення наслідків допущених відповідачем порушень, а тому підлягає задоволенню.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), вичерпно реалізував усі існуючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини у спорі; надав оцінку усім юридично значимим факторам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; виклав у прийнятному поза розумним сумнівом обсязі власні мотиви конкретного тлумачення змісту належних норм матеріального і процесуального права, оцінки фактичних обставин спору та аргументів сторін.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити.
Припинити право Комунального підприємства «Богодухіввода» на користування надрами шляхом анулювання виданого Державною службою геології на надр України Спеціального дозволу на користування надрами №4863 від 04.10.2017р., наданого Комунальному підприємству "Богодухіввода".
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).
Суддя А.В. Сліденко