01 листопада 2022 року Справа № 480/3868/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Яковець Є.О.,
представника відповідача - Литвиненка А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3868/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку, додаткової винагороди та моральної шкоди,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Сумській області (вул. Г. Кондратьєва, 23,м. Суми,Сумська область,40000) в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області «По особовому складу» від 20.03.2022 в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області з 20.03.2022 на підставі рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2022 та поновити на службі в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області з дати звільнення;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.03.2022 по день фактичного поновлення на роботі;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 , додаткову винагороду, яка виплачується поліцейським відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень-червень 2022 року в розмірі 90000 гривень;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 , збільшену додаткову винагороду, яка виплачується поліцейським відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питания деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», п.п. 1, 2 Розділу III Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень-червень 2022 року в розмірі 210000 гривень;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 50000 грн., в якості відшкодування моральної шкоди, завданої протиправним наказом.
31.10.2022р. позивачем було подано до суду клопотання про уточнення позовних вимог, згідно якого позивач уточним суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яку заявлено до стягнення за період з 20.03.2022р., розмір якої за 7 календарних місяців та 11 робочих днів становить 109789грн.37 коп.
Крім цього, позивач вважав за необхідне уточнити розмір позовних вимог і в частині додаткової в и н а г о р о д и т а збільшеної додаткової в и н а г о р о д и, яка виплачується поліцейським відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного етану», п.п. 1, 2 Розділу ПІ Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», адже такі виплати здійснюються поліцейським щомісячно, а на момент подання позову позивачу не була відома тривалість розгляду цієї справи та дата судового засідання.
На підставі викладеного вище, керуючись н. З ч. 2 ст. 180 КАС України, позивач з урахуванням уточнених позовних вимог, пункти 2, 3, 4 прохальної частини позовної заяви, розглядати в редакції, викладеній наступним чином:
- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 20.03.2022 по 01.11.2022 включно у розмірі 109 789грн. 37 коп.;
- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 додаткову в и н а г о р о д у , яка виплачується поліцейським відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за квітень-жовтень 2022 року в розмірі 210 000 грн. 00 коп.;
- Стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 , з б і л ь ш е н у додаткову в и н а г о р о д у, яка виплачується поліцейським відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», п.п. 1,2 Розділу Ш Методичних рекомендацій щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного етапу» за квітень-жовтень 2022 року в розмірі 490 000 грн. 00 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2015 позивач - ОСОБА_1 був прийнятий на службу до Національної поліції згідно з наказом ГУ НІ 1 в Сумській області №14 о/с від 07.11.2015.
04.05.2022 позивач отримав витяг з наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області «По особовому складу» від 20.03.2022. У наказі вказано: відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнити зі служби в поліції мене, старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0099577), дільничного офіцера поліції сектору превенції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області з 20.03.2022 па підставі рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2022.
Позивач вважаю наказ відповідача про звільнення протиправним посилаючись на те, що підставою для звільнення зазначено поданий ним рапорт від 20.03.2022р. Разом з тим, позивач, посилаючись на пункт 68 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114, вказує, що у вказаному вище рапорті він жодним чином не пропонував відповідачу конкретної дати припинення служби в поліції, також жодної пропозиції та/або погодження строку, з якого його служба в поліції може бути припинена, не висловлював, тобто в будь-якій формі позивач і відповідач дати його звільнення не обговорювали та згоди в цій частині не досягли. Невдовзі після подання рапорту позивач виявив бажання продовжити службу в поліції та відкликати рапорт. Як стверджує позивач, вже 21.03.2022р. ним було відправлено електронними засобами зв"язку до ГУНП в Сумській області про відкликання рапорту. Однак про наслідки розгляду його рапорту про відкликання рапорту про звільнення позивачу невідомо.
Позивач вважає наказ від Головного управління Національної поліції в Сумській області «По особовому складу» від 20.03.2022 в частині звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору превенції Роменського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області з 20.03.2022 на підставі рапорту ОСОБА_1 від 20.03.2022 протиправним та таким, що виданий з порушення установленого законом порядку, а відтак, на думку позивача, підлягає скасуванню з подальшим поновленням його на посаді зі здійсненням відповідних виплат.
Крім вищезазначеного, позивач також просить стягнути з відповідача м о р а л ь н у ш к о д у у розмірі 50 000 грн. Як вказує позивач, моральна шкода спричинена душевними стражданнями, яких він зазнав у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього, оскільки відповідач порушив конституційне право позивача на працю, позбавив його єдиного джерела доходу, внаслідок чого позивач та його родина залишились без засобів до існування. Зважаючи на такі події, позивач тривалий час відчуває себе пригніченим та знервованим.
Отже, як вказує позивач, враховуючи ступінь вини відповідача, безпідставні дії відповідача, глибину душевних страждань позивача, тяжкість вимушених змін у житті ОСОБА_1 , які настали внаслідок протиправної поведінки відповідача, позивач визначив розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди у сумі 50 000 грн.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2022р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
01.07.2022р. відповідачем було подано до матеріалів справи відзив в якому представник відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки 20.03.2022р. позивач подав рапорт за особистим підписом на ім'я начальника ГУНП через сектор кадрового забезпечення Роменського РВП, в якому ОСОБА_1 просить звільнити його за власним бажанням з органів Національної поліції з 20.03.2022. Додаткового зазначено, що претензій з приводу звільнення - не має. Вказаний рапорт був погоджений начальником Роменського РВП полковником поліції Андрієм Лещенко. Зброя позивачем була здана 20.03.2022, що засвідчено підписом начальника сектору моніторингу Роменського РВП майором поліції Сергієм Галушкою.
20.03.2022 начальником Роменського РВП ГУНП в Сумській області складено та підписано подання про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням враховуючи поданий позивачем рапорт.
Наказом ГУНП в Сумській області від 20.03.2022 № 96 о/с відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 20 березня 2022 року.
Представник відповідача просить суд врахувати, що вже 21.03.2022 ОСОБА_1 здав до сектору кадрового забезпечення Роменського РВП посвідчення та спеціальний жетон. Під час перебування у Роменському РВП позивачем жодних документів, а саме рапорту від 21.03.2022 про відкликання рапорту від 20.03.2022 «про звільнення за власним бажанням» подано не було, про бажання продовжити проходження служби в поліції у належний та законний спосіб повідомлено не було.
Вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України, з огляду на що просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 проходив службу з 07.11.2015 року по 20.03.2022р. проходив службу в Національній поліції Україні на посаді дільничного офіцера поліції сектору превенції Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області (далі - Роменський РВП).
Відповідно до інформації викладеної у рапорті начальника сектору превенції Роменського РВП майора поліції Сергія Близнюка встановлено, що у період з 08год. 00хв. 19.03.2022 по 08год. 00хв. 20.03.2022 останній перебував у добовому чергуванні у Роменському РВП ГУНП в Сумській області.
У вказаному рапорті також зазначено, що дільничний офіцер поліції сектору превенції Роменського РВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у період з 08 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. був задіяний для несення служби у пішому патрулі, а у період з 18 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. був задіяний для охорони адміністративної будівлі відділу поліції.
При цьому о 07 год. 30 хв. 19.03.2022 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перед заступанням на добове чергування пройшов цільовий інструктаж та отримав вогнепальну та автоматичну зброю.
Однак, наступного ранку - близько 07 год. 00 хв. 20.03.2022 позивача було виявлено з ознаками алкогольного сп'яніння. Останньому було запропоновано пройти медичний огляд з метою встановлення чи спростування факту перебування у стані алкогольного сп'яніння під час проходження служби.
За результатами проведеного медичного огляду та відповідно до висновку виданого КНП «Обласна клінічна спеціалізована лікарня» від 20.03.2022 № 29, щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу, зафіксовано, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Про даний факт було повідомлено керівництво Роменського РВП.
20.03.2022р. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 подав рапорт на звільнення з органів Національної поліції за власним бажанням (а.с.53, І том).
Як встановлено з рапорту ОСОБА_1 поданого за особистим підписом на ім'я начальника ГУНП через сектор кадрового забезпечення Роменського РВП, останній просить звільнити його за власним бажанням з органів Національної поліції з 20.03.2022. Додаткового зазначено, що претензій з приводу звільнення - не має.
Вказаний рапорт погоджений начальником Роменського РВП полковником поліції Андрієм Лещенко. Зброя позивачем була здана 20.03.2022, що засвідчено підписом начальника сектору моніторингу Роменського РВП майором поліції Сергієм Галушкою.
20.03.2022 начальником Роменського РВП ГУНП в Сумській області складено та підписано подання про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням враховуючи поданий позивачем рапорт.
Наказом ГУНП в Сумській області від 20.03.2022 № 96 о/с відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 20 березня 2022 року (а.с.52, І том).
До матеріалів справи відповідачем було додано рапорти Начальника СП Ромнеського РВП ГУНП в Сумській області майора поліції ОСОБА_2 та заступника начальника з превентивної діяльності Роменського РВП полковника поліції С.Башкірова , які в рапортах зазначають, що о 07 годині ранку 20.03.2022р. позивача було виявлено у стані алкогольного сп"яніння, який в цей час ніс службу з вогнепальною зброєю. В результаті медичного огляду було встановлено , що позивач дійсно перебував у стані алкогольного сп"яніння (висновок клінічної лікарні №29 від 20.03.2022р.).
В судовому засіданні зазначені свідки підтвердили свої пояснення та зазначили, що зважаючи на вказані обставини позивачем самостійно було складено рапорт 20.03.2022р. про звільнення за власним бажанням. Ним же в рапорті було вказано про звільнення його з 20.03.2022р.
Представник кадрової служби Роменського РВП ГУНП в Сумській області Ляшенко Ю.Ю. також пояснила, що 20.03.2022р. (вихідний день) її було викликано до відділення поліції, оскільки працівника ОСОБА_1 було виявлено на службі у стані алкогольного сп"яніння. Як вказала свідок ОСОБА_3 з позивачем вже неодноразово протводилась бесіда з даного приводу і на ицей раз позивачу було запропоновано написати рапорт на звільнення за власним бажанням. ОСОБА_1 , у присутності свідка ОСОБА_3 написав самостійно рапорт підписав його і просив звільнити з 20.03.2022р. Претензій по солужбі на мав про що зазначив у рапорті.
Як вказували допитані судом свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на наступний день позивач на службу не з"явивя, зброю здав ще 20.03.2022р. 21 березня 2022 року від позивача до Роменського РВП ГУН в Сумській області жодних заяв від позивача про відкликання рапорту на звільнення не надходило.
При цьому, 21.03.2022 позивач перебував у приміщенні Роменського РВП і міг здати заяву про відкликання рапорту на звільнення , оскільки прибув до сектору кадрового забезпечення Роменського РВП щоб здати посвідчення та спеціальний жетон. Під час перебування у Роменському РВП позивачем ОСОБА_1 здав до документів. При цьому, рапорту від 21.03.2022 про відкликання рапорту від 20.03.2022 «про звільнення за власним бажанням» подано не було, про бажання продовжити проходження служби в поліції у належний та законний спосіб повідомлено не було.
Щодо тверджень позивача про направлення рапорту від 21.03.2022р. (в якому йдеться про відкликання рапорту про звільнення від 20.03.2022р.) на електронну адресу ГУНП в Сумській області , відповідачем надано до суду лист №1047/26/01-2022 від 20.06.2022 за підписом т.в.о начальника відділу документального забезпечення ГУНП в Сумській області, з якого свідчить, що 21.03.2022 на електронну скриньку ГУНП в Сумській області pg@su.npu.gov.ua листи від ОСОБА_1 не надходили.
Крім цьогоЮ відповідно до листа № 1346/27/02-2022 за підписом т.в.о начальника управління інформаційної - аналітичної підтримки ГУНП в Сумській області встановлено:
21.03.2022 лист з адреси роїиуап - slavik@ukr.net на адресу pg@su.npu.gov.ua не міг бути доставлений у зв'язку з відключенням відомчого серверу домену su.npu.gov.ua, про що повідомляється сервером ukr.net відправнику. Щодо отримання листа з зазначеної адреси іншого дня, станом на 22.06.2022 інформація в лог-файлах серверу відсутня; у період з 11 год. 00 хв. 24.02.2022 по 10.03.2022 поштовий сервер домену su.npu.gov.ua не працював у зв'язку із бойовими діями, тому поштова скринька pg@su.npu.gov.ua в цей час не працювала і не мала змоги отримувати листи; причиною довгострокової непрацездатності відновлення роботи з 10.03.2022 поштового серверу є відновлення відомчої лінії мережі інтернет між містами Київ та Суми.
Відповідно до листа № 1502/12/2/02-2022 від 24.06.2022 за підписом заступника начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Сумській області рапорт Полуяна В.М. від 21.03.2022 про відкликання рапорту про звільнення поданого останнім 20.03.2022 - не надходив.
Слід зазначити, що позивач стверджуючи про відкликання рапорту від 20.03.2022р. шляхом надсилання рапорту від 21.03.2022р., копію якого надає до матеріалів справи (а.с.11, І том) жодним чином не доводить, що даний рапорт було належним чином відправлено та, головне - о т р и м а н о адресатом, адже позивач, як особа зацікавлена у результатах розгляду рапорту від 21.03.2022р. мала пересвідчитись у отриманні відповідного рапорту і зажадати результату його розгляду. Натомість позивач аж до травня 2022 року не переймався даним питанням, на службу не виходив, більш жодних клопотань нікуди не надсилав, чекав доки йому особисто вручать Наказ про звільнення, замість того, щоб самостійно здійснити заходи для отримання відповідного Наказу про його звільнення. Тим часом, позивачем було у квітні 2022р. отримано додаткову винагороду, одноразову грошову допомогу , всі платежі, які належали йому при звільненні (відомості на виплату - а.с.16,19, ІІ том). Весь цей час позивач все ще не виходив на службу, не виконував і не міг виконувати свої обов"язки.
При цьому, позивач стверджує у позові та в судовому засіданні, що з дня написання рапорту про звільнення від 20.03.2022р. у нього було ще три місяці для прийняття кінцевого рішення щодо звільнення, оскільки як стверджує позивач фактично у рапорті від 20.03.2022р. він лише попереджає про своє звільнення, як це передбачено пунктом 68 Положення № 114, згідно якого особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII).
Відповідно до преамбули Закон №580-VIII визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно з частиною другоюстатті 56 Закону №580-VIIIслужбові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених устатті 47 цього Закону(частина першастатті 48 Закону №580-VIII).
Частинами першою та другою статті 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема,за власним бажанням (пункт 7 частини першої вказаної статті). Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що поліцейський може бути звільнений зі служби в поліції, зокрема, за власним бажанням, тобто на основі власного волевиявлення поліцейського, яке оформлюється відповідним рапортом. При цьому, Законом №580-VIII не врегульована процедура та порядок звільнення особи за власним бажанням, зокрема, строки попередження працівником про таке звільнення та строки прийняття відповідного рішення про звільнення.
Статтею 60 Закону №580-VIII передбачено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 4 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначений Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року № 114(далі - Положення №114).
Пунктом 64 Положення №114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема, за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.
Відповідно до пункту 68 Положення №114 особи рядового і начальницького складу, які виявили бажання звільнитися зі служби за особистим проханням, попереджають прямого начальника органу внутрішніх справ про прийняте ними рішення не пізніш як за три місяці до дня звільнення, про що подають рапорт за командою.
Отже, порядок звільнення зі служби в поліції за власним бажанням визначено пунктами 63 і 68 Положення №114, яке з огляду на положення пункту 4 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII у частині, що не суперечитьЗакону №580-VIII, є чинним спеціальним нормативно-правовим актом, яке регулює порядок проходження служби в поліції.
При цьому, з аналізу пунктів 63 і 68 Положення №114 випливає, що про припинення служби в поліції за власним бажанням поліцейський повинен попередити прямого начальника не пізніше як за три місяці до дня звільнення.
Верховний Суд України в постанові від 24.04.2014 року у справі №21-241а14 зазначив, що така позиція законодавця, на відміну від загального правила про обов'язок попередити власника чи уповноважений ним орган про звільнення за власним бажанням за два тижні (стаття 38 Кодексу законів про працю України), обумовлена особливим правовим положенням працівника органу внутрішніх справ, що стосується, наприклад, виконання ним обов'язків щодо забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів тощо.
У цьому ж судовому рішенні Верховний Суд України висловив правову позицію, згідно з якою в межах передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку з дня подання рапорту про звільнення сторони трудового договору мають право домовитися про звільнення в більш короткий строк. Такою домовленістю необхідно вважати зазначення в рапорті конкретної дати, з якої (до настання якої) працівник міліції має бажання звільнитися зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення №114 строку та згоду уповноваженого органу звільнити цього працівника у визначений ним термін. Видача уповноваженим органом наказу про звільнення працівника міліції зі служби до закінчення передбаченого пунктом 68 Положення строку, якщо таке прохання міститься у рапорті про звільнення, є правомірною.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 05.02.2020 року у справі №819/744/16 та від 20.05.2020 року у справі №804/868/16.
Отже, до закінчення визначеного у статті 68 Положення №114 строку служба в поліції за власним бажанням припиняється за умови, що між поліцейським та органом, уповноваженим приймати рішення про прийняття/звільнення зі служби в поліції, було досягнуто згоди щодо конкретної дати, з якої служба в поліції припиняється.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем - ОСОБА_1 було особисто подано рапорт за особистим підписом на ім'я начальника ГУНП через сектор кадрового забезпечення Роменського РВП, в якому останній просить звільнити його за власним бажанням з органів Національної поліції з 20.03.2022. Додаткового зазначено, що претензій з приводу звільнення - не має. Вказаний рапорт погоджений начальником Роменського РВП полковником поліції Андрієм Лещенко.
Та обставина, що позивач мав намір саме звільнитись (а не попередити про звільнення) і щоб звільнення за його бажанням відбулося саме 20 березня 2022р. підтверджується тим, що зброя позивачем була здана 20.03.2022, що засвідчено підписом начальника сектору моніторингу Роменського РВП майором поліції ОСОБА_6 і не заперечується самим позивачем. А вже на наступний день 21.03.2022 до сектору кадрового забезпечення Роменського РВП позивач здав посвідчення та спеціальний жетон. Під час перебування у Роменському РВП позивачем жодних документів, а саме рапорту від 21.03.2022 про відкликання рапорту від 20.03.2022 «про звільнення за власним бажанням» подано не було, про бажання продовжити проходження служби в поліції у належний та законний спосіб повідомлено не було.
20.03.2022 начальником Роменського РВП ГУНП в Сумській області складено та підписано подання про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням враховуючи поданий позивачем рапорт.
Наказом ГУНП в Сумській області від 20.03.2022 № 96 о/с відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажанням) Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції з 20 березня 2022 року.
З огляду на вказані обставини, твердження позивача на те, що у вказаному вище рапорті він жодним чином не пропонував відповідачу конкретної дати припинення служби в поліції суд оцінює критично.
Таким чином, оскільки позивач скористався правом на звільнення за власним бажанням з погодженим строком звільнення, то на переконання суду, відповідачем при винесенні оскарженого наказу від 20.03.2022 року №96 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, не допущено порушення його прав та вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що відповідач при прийняті наказу від 20.03.2022 року №96 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством, а тому відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.
Щодо позовних вимог про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, то суд зазначає, що вони також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від вимоги про визнання протиправним та скасування наказу від 20.03.2022 року №96 о/с щодо якої суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку, додаткової винагороди та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18.11.2022.
Суддя О.М. Кунець