Справа № 420/13065/22
21 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення з 01 квітня 2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО87748 від 21.10.21021 року до 70% грошового забезпечення, та застосування, при проведенні перерахунку, обмеження пенсії 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відновити право ОСОБА_1 на отримання пенсії з 01 квітня 2019 року без обмеження 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 77% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО87748 від 21.10.21021 року, шляхом проведення перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року з урахуванням мого права на виплату пенсії без обмеження 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у розмірі 77% грошового забезпечення, яке зазначено в довідках Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО87748 від 21.10.21021 року.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», та знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/13540/21 визнано протиправними дії відповідача зі зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 1 січня 2018 року з 77% до 70% сум грошового забезпечення.
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, листом №943/13721 від 21.10.2021 року, повідомлено позивача, що до ГУ ПФУ було направлено довідку №ЮО87748 від 21.10.21021 року для проведення перерахунку пенсії позивача.
Згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/27219/21, відповідача зобов'язано провести перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО87748.
Відповідачем, на виконання рішення суду №420/27219/21, проведено перерахунок пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі довідки №ЮО87748, однак відповідач знову зменшив розмір пенсії позивача до 70% грошового забезпечення.
Таким чином, відповідачем при проведенні перерахунку на виконання рішення суду по справі №420/27219/21 з 01 квітня 2019 року, на думку позивача, знов порушено його право на отримання пенсії у розмірі 77% грошового забезпечення, яке зазначено довідці №ЮО87748.
Крім того, позивач зазначає, що згідно копії перерахунку його пенсії з 01 квітня 2019 року, йому нараховано підсумкову пенсію з надбавками в розмірі 20596,30 грн., що становить 70% від грошового забезпечення у розмірі 28831,50 грн., однак до виплати призначено пенсію в розмірі 14970,00 грн., що дорівнює 10-тикратному розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на 01 січня 2019 року.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що є підстави для визнання протиправними дій відповідача з обмеження розміру його пенсії з 01 квітня 2019 року, при проведенні перерахунку на виконання рішення суду по справі №420/27219/21, 10-тикратиним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зменшення основного розміру пенсії з 01 квітня 2019 року з 77% грошового забезпечення, яке вказано в довідці №ЮО87748, до 70% грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 23.09.2022 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області року засобами електронного зв'язку надано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що адміністративний позов вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що позивачу призначено пенсію за вислугу років з розрахунку 29 років вислуги, виходячи з основного розміру 77% грошового забезпечення.
На виконання Постанови №103 Головним управлінням 2018 році проведено перерахунок пенсії позивачу на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Відповідач зазначив, що при проведенні перерахунку Головне управління визначає і максимальний розмір пенсії відповідно статті 13 Закону №2262. Відповідна норма не може бути проігнорованою, оскільки вона застосовується до всіх осіб, які отримують пенсію згідно з Законом №2262 та на теперішній час вона не була визнана такою, що не відповідає Конституції України.
Відповідач у відзиві також посилається на Закон України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 1166-VII, яким було внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262. Відповідно до зазначених змін максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Відповідач зазначає, що у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, тому і застосуванню підлягає законодавство, що діє на момент виникнення права на такий перерахунок - станом на 01.01.2018.
Відповідач переконаний, що після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився, а, навпаки, збільшився, а обмеження максимального розміру пенсії свідчить про врахування законодавцем статті 17 Конституції України, згідно з якою забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави та справою всього Українського народу.
Також відповідач зазначає, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2022 по справі № 420/27219/22 позивачу 29.08.2022 проведено перерахунок пенсії. Розмір пенсії Позивача з 01.09.2022 становить 19660,13 грн.
Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління.
Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.04.2019 по 30.08.2022 в сумі 285550,37 грн буде здійснена після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” максимальний розмір пенсій, призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"від 09.04.1992 №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зазначений Закон є чинним з 1 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Крім того, відповідач звертає увагу суду, що посилання позивача на Рішення Конституційного суду України у справі № 7-рп/2016 від 20.12.2016 є безпідставним, оскільки ним визнано такими, що не відповідають статті 17 Конституції України положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ саме в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 № 911-VII, однак редакція Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” залишилась діючою.
Відтак, законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства.
Також відповідач наголошує на застосуванні строку звернення до суду, обґрунтовуючи правовим висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду у справах щодо перерахунку розміру пенсії.
Засобом електронного зв'язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу протоколу про призначення пенсії призначено пенсію за вислугу 29 років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262), виходячи з 75% розміру окладу.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ», який набув чинності 31.07.2002 року, до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» внесені зміни, зокрема: у частині другій цифри « 85», « 95» і « 90» замінено відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінено словами і цифрою «до категорії 2».
У зв'язку із внесеними змінами позивачу здійснено перерахунок пенсії з розрахунку 77% розміру окладу.
Позивачу виплачувалась пенсія у розмірі 77%, що підтверджується перерахунками наявними в матеріалах справи.
Проте, як вбачається з перерахунку пенсії позивача від 2018 року, здійсненому позивачу з 01.05.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року та постанови Кабінету Міністрів України №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з розрахунку основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі вже 70% .
Тобто, основний розмір пенсії позивача при проведеному перерахунку зменшено з 77% до 70%.
Отже, судом встановлено, що під час первинного призначення, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 75%. В подальшому, до перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року, основний розмір відсотка від грошового забезпечення становив 77%, а після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
Факт отримання позивачем пенсії в розмірі 77% від грошового забезпечення та подальше його зменшення до 70% після перерахунку пенсії відповідачем також констатується позивачем та не заперечується відповідачем.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/13540/21 від 29.09.2021 року, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , а саме: визнано неправомірними дії Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови листом №11946-11481/Л-02/8-1500/21 вiд 20 липня 2021 року ОСОБА_1 у перерахунку пенсії у зв'язку з застосуванням 77% від грошового забезпечення під час проведення відповідачем її перерахунку; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 77% від розміру грошового забезпечення та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.
В подальшому позивач знову звернувся до суду з вимогами зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області провести ОСОБА_1 перерахунок на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО87748 від 21.10.2021 року.
На підставі рішення по справі №420/27219/21 позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням складових грошового забезпечення визначеного на 05.03.2019 року відповідно до довідки ООТЦК та СП №ЮО87748 від 21.10.21021 року з розрахунку основного розміру грошового забезпечення позивача у розмірі вже 70% .
Крім того, згідно з перерахунком пенсії відповідно до рішення суду з 01.04.2019 року пенсія позивача нарахована у розмірі 24636,75 грн (з врахуванням додаткових видів грошового забезпечення), проте з розрахунку 70 % грошового забезпечення її сума становила 17245,73 грн., а з урахуванням максимального розміру, попередньої суми пенсії та підвищення, виплачувалась у розмірі 14970,00 грн.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення з 01 квітня 2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, та застосування, при проведенні перерахунку, обмеження пенсії 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
По-перше, суд вважає за необхідне зазначити щодо застосування строку звернення до суду, відповідно до зауважень представника відповідача, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права” (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції” (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
Відповідно до правових висновків, які містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 23.01.2020 у справі № 809/535/16, від 18.05.2021 року у справі №343/870/17 підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Так, підставою для звернення позивача до суду є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 77% до 70%.
При цьому, представник відповідача не надає жодних доказів, щодо моменту коли позивачу стало відомо про те, що позивач отримує пенсію в іншому розмірі ніж в тому, в якому просить здійснити перерахунок.
Тобто, фактично позивач звернувся до суду після відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Разом з тим, правовідносини які були предметом розгляду у справі №240/12017/19 та у даній справі не є тотожними та обумовлені іншими обставинами, врегульовані іншими нормативно - правовими актами, а тому не можуть застосовуватись до спірних правовідносин в даній справі.
Зважаючи на вище викладене та підстави звернення ОСОБА_1 до суду, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Суд зазначає, що право на отримання пенсії в розмірі 77% грошового забезпечення підтверджується перерахунками пенсії ОСОБА_1 , наявними в матеріалах справи та констатується відповідачем.
Відповідно до положень п. “а” ч.1 та ч.2 ст.13 Закону №2262, (в редакції на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; (Пункт "а" частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3946-12 від 04.02.94).
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ”, який набув чинності 31.07.2002 року, до ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” внесені зміни, зокрема: у частині другій цифри “ 85”, “ 95” і “ 90” замінено відповідно цифрами “ 90”, “ 100” і “ 95”, а слова і цифри “до категорій 2 і 3” замінено словами і цифрою “до категорії 2”.
Тобто, після внесених змін п. “а” ч.1 та ч.2 ст.13 Закону №2262 мали наступний зміст: пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Суд зазначає, що до ч.2 ст.13 Закону №2262 вносились зміни, яким зокрема змінювався загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів, зокрема за різних редакцій закону встановлювалось обмеження загального розміру пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, а саме 90%, 85%, 70%.
Пунктом 8 розділу II Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності з 01.10.2011 року та пунктом 23 розділу II Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні”, який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч.2 ст.13 Закону №2262, внесено зміни та цифри "90%" замінено цифрами "80%", та цифри "80%" замінено цифрами "70%", відповідно.
Положеннями ч.1-4 ст.63 Закону №2262 (в редакції, чинній на час проведення перерахунку пенсії) визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до п.4 цього Порядку перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Як встановлено судом, позивачу після призначення пенсія встановлена з основним відсотком від грошового забезпечення 77% та після перерахунку пенсії позивача з 01.04.2019 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
Судом вже зазначалось, що ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Разом з тим, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, оскільки стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Таким чином доводи представника відповідача, щодо правомірності дій по зменшенню основного розміру пенсії до 70% у зв'язку з тим, що змінились умови пенсійного забезпечення позивача є необґрунтованими.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та від 21 лютого 2018 року №103, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Судом при вирішенні спірних відносин враховано позицію Верховного суду по зразковій справі №240/5401/18 в рішенні від 04.02.2019 року.
Стосовно обмеження максимального розміру пенсії позивача суд зазначає, що у зв'язку з прийняттям Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” викладено у наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”. Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.
При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016 року, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 року по справі №591/2109/17, від 09.09.2019 року по справі №463/925/17, від 09.11.2020 року по справі №813/678/18.
При цьому суд зазначає, що ч.1 ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 8 липня 2011 року № 3668-VI, яка зокрема передбачає, що максимальний розмір пенсії призначеної (перерахованої) відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, оскільки відповідно до п.2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього ж закону передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до перерахунків, що містяться в матеріалах справи, обмеження пенсії позивача максимальним розміром здійснювалось включно до 30.08.2022 року. З перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі рішення суду, здійсненому з 01.09.2022 року вбачається, що обмеження пенсії 10 прожитковими мінімумами не застосовувалось до позивача з вказаної дати.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню шляхом:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення з 01 квітня 2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО87748 від 21.10.2021 року до 70% грошового забезпечення, та застосування, при проведенні перерахунку з 01.04.2019 року по 30.08.2022 року включно, обмеження пенсії 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з 77% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО87748 від 21.10.2021 року;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року по 30.08.2022 року включно, без обмеження пенсії 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 992,40 грн, що підтверджується квитанцією №ПН73727 від 16.09.2022 року.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ПФУ в Одеській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області зі зменшення з 01 квітня 2019 року розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО87748 від 21.10.2021 року до 70% грошового забезпечення, та застосування, при проведенні перерахунку з 01.04.2019 року по 01.08.2022 року включно, обмеження пенсії 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року виходячи з 77% грошового забезпечення, яке зазначено в довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО87748 від 21.10.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року по 01.08.2022 року включно, без обмеження пенсії 10-ти кратним розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок), сплачені відповідно до квитанції №ПН73727 від 16.09.2022 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83)
Суддя П.П. Марин