Справа № 420/13141/22
21 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним дії Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснення перерахунку ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії та її виплату відповідно до довідки № ЮО106018 від 21 липня 2022 року виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у 100% розмірі;
зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії та її виплату відповідно до довідки № ЮО106018 від 21 липня 2022 року виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у 100% розмірі, з урахуванням проведених раніше виплат.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 - пенсіонер Збройних сил та з 2005 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Пенсія призначена за вислугою 26 років відповідно до вимог Закону України №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
21 липня 2022 року на адресу Головного управління пенсійного фонду в Одеській області Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки направлено оновлену довідку №ЮО106018 від 21 липня 2022 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , для перерахунку пенсії, з 01.04.2019 року.
Позивач зазначає, що вона звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про перерахунок пенсії. Проте, позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії.
Зазначені дії Головного управління ПФУ в Одеській області позивач вважає протиправними у зв'язку з чим звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 23.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано з Головного управління ПФУ в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 28.09.2022 року надано до суду засобом електронного зв'язку відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги вважає необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.
Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні, отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На звернення від 10.08.2022 з заявою довільної форми про перерахунок їй пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення листом від 24.08.2022 Головним управлінням роз'яснено порядок та умови здійснення перерахунку з урахуванням норм діючого пенсійного законодавства.
З метою виконання Постанови № 704 та положень ч. 4 ст. 63 Закону № 2262 Кабінетом Міністрів України 21.02.2018 прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
На виконання вищезазначеної Постанови № 103 Головним управлінням в 2018 проведено перерахунки пенсій на підставі наданих відповідними відомствами довідок про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. А отже, враховуючи, що Головним управлінням при перерахунку пенсії на виконання вимог ч. 4 ст. 63 Закону №2262 та Постанови №103 враховані всі складові зазначені в довідках, на думку відповідача, підстави для визнання дій Головного управління протиправними відсутні.
Відповідач також зазначає, що Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 по справі №826/3858/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Постановою Кабінету Міністрів від 24.12.2019 №1088 зазначений пункт виключено.
Проте, Кабінетом Міністрів України після скасування зазначеного пункту, рішення про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку не приймалося.
Крім того, відповідач звертає особливу увагу суду на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019, норми якої були прийняти після скасування пунктів 1, 2 Постанови №103. Зазначеною постановою установлено, що виплата пенсій перерахованих з 1 січня 2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 №704, здійснюється у 2019 в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018.
З 01.01.2020 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 №1088 «Про деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян», якою установлено, що з 1 січня 2020 виплата пенсій, призначених згідно із Законом №2262 до 1 березня 2018 (крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018, здійснюється у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018.
Враховуючи норми ст. 51 Закону 2262, відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про здійснення перерахунку у повному розмірі грошового забезпечення саме з 01.04.2019, оскільки, відповідно до вказаної норми, перерахунок пенсій проводиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Тож у Головного управління відсутні законні підстави діяти в інший спосіб, ніж той, що передбачений законодавством.
Також відповідач наголошує на застосуванні строку звернення до суду, обґрунтовуючи правовим висновком Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі 240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду у справах щодо перерахунку розміру пенсії.
24.10.2022 року засобом електронного зв'язку від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшли витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Станом на дату вирішення даної адміністративної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року (далі - Закон №2262).
Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки складено та направлено до Головного управління ПФУ в Одеській області довіку про грошове забезпечення ОСОБА_1 від 21.07.2022 року №ЮО106018, відповідно до якої грошове забезпечення позивача складається з наступних складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткова надбавка за вислугу років, надбавка за особливості проходження служби, премія.
В подальшому представник позивача звернулася до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , яка отримана відповідачем 10.08.2022 року.
На заяву представника позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом №13629-11356/Г-02/8-1500/22 від 24.08.2022 року повідомило позивача про те, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1,2 постанови №103 інших рішень Уряду про умови і порядок проведення перерахунку пенсій не приймалось. Враховуючи викладене, для проведення перерахунку пенсії правових підстав немає.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В свою чергу в п.6 ч.1 ст.92 Конституції України зазначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
По-перше, суд вважає за необхідне зазначити щодо застосування строку звернення до суду, відповідно до зауважень представника відповідача, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права” (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції” (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
Відповідно до правових висновків, які містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 23.01.2020 у справі № 809/535/16, від 18.05.2021 року у справі №343/870/17 підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Так, підставою для звернення позивача до суду є дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу в перерахунку розміру пенсії згідно довідки №ЮО106018 від 21.07.2022 року.
Тобто, підстава для звернення із заявою перерахунок пенсії позивача виникла лише після видачі довідки про грошове забезпечення, у зв'язку з чим позивач звернулася до Головного управління щодо перерахунку пенсії, на що було надано відповідь у листі від 24.08.2022 року.
Тобто, фактично позивач звернулася до суду після відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії, а отже в межах строку звернення.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Разом з тим, правовідносини які були предметом розгляду у справі №240/12017/19 та у даній справі не є тотожними та обумовлені іншими обставинами, врегульовані іншими нормативно - правовими актами, а тому не можуть застосовуватись до спірних правовідносин в даній справі.
Зважаючи на вищевикладене та підстави звернення ОСОБА_1 до суду, позивач звернулася до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Згідно з п.11 ч.1 ст.11 вказаного Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «обов'язок і військову службу».
Суд зазначає, що позивачу призначена пенсія відповідно до Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. №2262-ХІІ (далі за текстом Закон №2262-ХІІ).
Статтею 51 Закону №2262-ХІІ визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до абз.12 п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 1-4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45 (далі за текстом Порядок №45) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, підставою для перерахунку пенсії є довідка встановленої форми, видана уповноваженим органом.
Як вбачається з матеріалів справи, ООТЦК та СП до Головного управління ПФУ в Одеській області направлена довідка №ЮО106018 від 21.07.2022 року.
На переконання відповідача, у Головного управління відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі довідки, виданої ООТЦК та СП, про що зазначено в листі Головного управління ПФУ України в Одеській області від №13629-11356/Г-02/8-1500/22 від 24.08.2022 року та у відзиві на адміністративний позов.
Таким чином, суд наголошує на тому, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. До їх функцій належать виключно питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Розмір складових грошового забезпечення визначається уповноваженим органом, в даному випадку Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 р. №103 (далі за текстом Постанова №103).
Пунктом 1 Постанови №103 постановлювалося перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 р., визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103, зокрема до додатку 2 Порядку №45, визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05.03.2019 р., тобто з дати набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку №45, яка діяла до вказаних змін.
Разом з тим, порядок дій, які повинні вчинити, у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області та ООТЦК та СП, у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Судом встановлено, що ООТЦК та СП видано довідку про розмір грошового забезпечення від 21.07.2022 року №ЮО106018, до якої включено посадовий оклад, оклад за військове звання, відсоткову надбавку за вислугу років, надбавку за особливості проходження служби, премію.
Підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють відповідний орган Пенсійного фонду України.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі №553/3619/16-а.
При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій військовослужбовців.
Зважаючи на те, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області після одержання довідки ООТЦК та СП про розмір грошового забезпечення зобов'язане перерахувати пенсію позивачу, починаючи з 01.04.2019 року.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки ООТЦК та СП.
Таким чином суд вважає, що дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні позивачу перерахунку пенсії із 01.04.2019, виходячи із розміру його грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 21.07.2022 року №ЮО106018, виданої ООТЦК та СП є протиправною.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.
Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право має бути захищено у такий спосіб, що відповідає змісту права, зокрема в постанові від 01.10.2019 року у справі №910/3907/18.
При вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що мета, з якою особа звертається до адміністративного суду - це захист її прав, який може бути досягнений лише остаточним вирішення спору, який виник між особою та суб'єктом владних повноважень.
В даному випадку пенсіонер звернувся до суду з метою захисту його права на пенсію у належному розмірі, тобто відновлення передбаченої законом гарантії на соціальне забезпечення.
У спорах щодо призначення/перерахунку належної особі пенсії ціллю, з якою ініціюється судовий процес, є отримання соціальної виплати у розмірі, на який у особи виникло право у відповідності до норм чинного законодавства.
Лише декларування права у особи на соціальні виплати у відповідному розмірі не може вважатися вирішенням спору у справі та свідченням про відновлення порушеного права особи, за захистом якого вона звернулась.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право має бути захищено у такий спосіб, що відповідає змісту права, зокрема в постанові від 01.10.2019 року у справі №910/3907/18.
Поновлення прав позивача буде ефективним виключно у разі вчинення суб'єктом владних повноважень певних дій.
Стосовно вимоги позивача зобов'язального характеру суд зазначає наступне.
Як вже зазначено вище, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. (ст. 51 Закону №2262-ХІІ).
Оскільки обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії позивача виникли 05.03.2019 року, то відповідно позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною (підвищенням) розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців починаючи з 01.04.2019 року.
При цьому, суд вважає передчасними вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити позивачу виплату виходячи зі 100 відсотків суми підвищення пенсії, оскільки в даному випадку відсутні об'єктивні підстави вважати, що після здійснення перерахунку будуть порушені права позивача та враховуючи, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:
визнати протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснення перерахунку ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії та її виплату відповідно до довідки №ЮО106018 від 21 липня 2022 року виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки;
зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії та її виплату відповідно до довідки №ЮО106018 від 21 липня 2022 року виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням проведених раніше виплат.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Щодо посилань відповідача на те, що Міністерство соціальної політики України листом від 21.08.2019 № 15308/0/2-19/54 підтримало позицію Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення перерахунку пенсій відповідно до Постанови № 103 згідно з повторно наданими довідками про розмір грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Так, складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (зі змінами) відноситься до компетенції державного органу, з якого особу було звільнено із служби.
Тобто, у даному випадку на Одеський обласний територіальним центром комплектування та соціальної підтримки покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку його пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованими доводи пенсійного органу з підстав того, що, позивач має право на перерахунок пенсії, враховуючи також те, що перерахунок пенсії позивача проводиться на підставі довідки про розмір грошового забезпечення та така довідка була надана до органу ПФУ.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивачем до позову додано квитанцію від 12.09.2022 року №1020904091 про сплату судового збору за подання даного позову в сумі 992,40 грн.
Отже, стягненню з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 992,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного Управління пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснення перерахунку ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії та її виплату відповідно до довідки №ЮО106018 від 21 липня 2022 року виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Зобов'язати Головне Управління пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року пенсії та її виплату відповідно до довідки №ЮО106018 від 21 липня 2022 року виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, з урахуванням проведених раніше виплат.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок), сплачені відповідно до квитанції від 12.09.2022 року №1020904091.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (код ЄДРПОУ 20987385, 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83);
Суддя П.П. Марин