20 липня 2010 року < Текст > Справа № 2а-2368/10/0870
За позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕОН-ОІЛ»
до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
про: скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.01.2010 № 0000062307
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача: Лях О.В. (довіреність від 22.04.2010),
Бочар О.П. (довіреність від 22.04.2010)
від відповідача: Чернікова В.П. (довіреність № 11606/10/10-014 від 23.11.2009)
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОН-ОІЛ» (надалі ТОВ «ЛЕОН-ОІЛ» або позивач) звернулось до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (надалі ДПІ Комунарському районі м. Запоріжжя або відповідач, у якому просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.01.2010 № 0000062307, яким до позивача за порушення п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні санкції у розмірі 175 395, 00 грн.
Ухвалою суду від 26.05.2010 відкрито провадження у адміністративній справі №2а-2368/10/0870 та призначений судовий розгляд на 14.06.2010. У розгляді справи двічі оголошено перерву до 20.07.2010.
У відповідності до ст.41 КАС України під час судового розгляду адміністративної справи здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексом «Камертон».
У засіданні 20.07.2010, судом, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, у позовній заяві вказав, що ДПІ до перевірки не було надано наказ на перевірку, в якому були б вказані підстави для проведення перевірки, дата її початку та дата закінчення. Позивач також зазначив, що 26.12.2009 на АЗС проводились службові видачі готівки, по яких роздруковані чеки: за 26.12.2009 у сумі 8708,27грн. та за 27.12.2009 у сумі 26571,21грн.
Вказані кошти оприбутковані в головній касі підприємства прибутковими касовими ордерами № 1450 за 26.12.2009 в сумі 8608,00грн. та № 1455 за 27.12.2009 в сумі 26471,21 грн., відповідно. Так як дні 26.12.2009 та 27.12.2009 є для обслуговуючого банка вихідними днями, виручка за ці дні в банк не здавалася, а знаходилася в головній касі підприємства. Так як понеділок, 28.12.2009 - перший робочий день банка, з головної каси підприємства згідно з видатковим касовим ордером № 596 від 28.12.2009 суму 35079,00грн.(виручку за 26.12.2009 та 27.12.2009) було видано оператору АЗС Панасенко О.А. для подальшої здачі вказаної готівки до банку «Індекс банк» через інкасаторську службу банку.
Виручка за 28.12.2009 згідно зі звітом РРО на момент інкасації склала 28418,00 грн., з яких 100,00 грн. - службовий внесок розмінної монети, в тому числі сума 25643,78 грн., зафіксована в акті перевірки на час перевірки.
На момент перевірки кошти у сумі 35079 грн. оператор АЗС розсортировувала покупюрно та готувала до інкасації. Вказані готівкові кошти були відокремлені від місця, де проводяться розрахунки з покупцями за продані товари.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив, та надав письмові заперечення. Зокрема, зазначив, що перевірку проведено у відповідності до законодавства України на підставі наказу та направлень на її проведення. Виявлені в ході перевірки порушення п. 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) від 01.06.00р., №1776-ІІІ, зафіксовано у Акті перевірки від 28.12.2009.
На підставі Акту було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.01.2010 № 0000062307 (надалі - Рішення) про стягнення з ТОВ «ЛЕОН-ОІЛ» штрафних санкцій у сумі 175 395, 00 гривень, через порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Отже, перевірку проведено у відповідності до приписів чинного законодавства України, рішення прийнято правомірно, тому просить у позові відмовити.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕОН-ОІЛ» є суб'єктом підприємницької діяльності у сфері торгівельного бізнесу.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до наказу ДПІ у Комунарському районі про проведення позапланових перевірок від 23.12.2009 № 930 та направлень на перевірку від 24.12.2009 № 1022/23-07, № 1024/23-07 фахівцями ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведена позапланова перевірка господарської одиниці - АЗС, розташованої за адресою: вул. Оріхівське шосе, 16, с. Степне Запорізької області, на якій здійснює діяльність ТОВ «ЛЕОН-ОІЛ» (35037427) за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Перевірка проводилась в присутності оператора Панасенко О.А., яка особисто ознайомлена з наказом та направленням на перевірку.
За результатами перевірки складено акт від 28.12.2009 № 0470/08/27/23-35037427, яким встановлено порушення п. 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 35 079, 00 грн.
До акту перевірки складено опис наявності готівкових коштів на місці проведення розрахунків, який підписано оператором АЗС Панасенко О.А., та в якому зазначено, що «Вся готівка є виручкою від продажу товарів, надання послуг» в сумі 60 728, 78 грн., а сума коштів, які зазначені у денному звіті РРО складає 25 649, 78 грн. Таким чином, сума невідповідності складає 35 079, 00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Комунарському районі прийнято рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій від 18.01.2010 № 0000062307, яким до ТОВ «ЛЕОН-ОІЛ» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 175 395, 00 грн. з посиланням на вимоги ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність (35 079, 00 грн. х 5).
Зазначене рішення про застосування фінансових санкцій отримано ТОВ «ЛЕОН-ОІЛ» 21.01.2010, про що свідчить поштове повідомлення №710088.
Як свідчать матеріали справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.01.2010 № 0000062307, оскаржено позивачем до ДПА у Запорізькій області та ДПА України, але скарги залишені без задоволення , а рішення, відповідно, без змін.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав :
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в України” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, зокрема, здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку
Стаття 11-2 цього Закону «Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок» передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Як свідчать матеріали справи, перевірку здійснено відповідно до законодавства - на підставі наказу ДПІ у Комунарському районі про проведення позапланових перевірок від 23.12.2009 № 930 та направлень на перевірку від 24.12.2009 № 1022/23-07, № 1024/23-07, з якими ознайомлена оператор АЗС Панасенко О.А.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 01.06.2000р. №1776-111 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» «Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону “Про застосування реєстраторі розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно ст. 2 названого Закону, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.”
Відповідно до п. 1 підпункту 4.5 пункту 4 наказу ДПА України від 01.12.2000, № 614 "Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)" унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язана з проведенням розрахункових операцій. Kpiм того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції "службове внесення".
Встановлені судом факти свідчать, що під час здійснення торгівлі на АЗС, яка розташована за адресою: вул. Оріхівське шосе, 16, с. Степне Запорізької області ТОВ «ЛЕОН-ОІЛ», не виконано вимог п. 13 ст. 3 Закону “Про застосування реєстраторі розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Зважаючи на виявлені правопорушення податковою правомірно було застосовано до ТОВ «ЛЕОН-ОІЛ» штрафні санкції у розмірі 175 395, 00 грн.
Стаття 22 вказаного Закону передбачає зокрема наступне: «У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність. До того ж, невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків є правопорушенням незалежно від того, кому саме належать грошові кошти.
Відповідно до ст. 11 закону “Про державну податкову службу в Україні”, ст. ст. 15, 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до компетенції податкових органів відносяться здійснення контролю щодо дотримання законодавства про застосування РРО, а також застосування фінансових санкцій у випадках, передбачених названим Законом.
За таких обставин застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 175 395, 00 грн. є правомірним та обґрунтованим, а підстави для скасування рішення про застосування та стягнення фінансових санкцій № 0000062307 від 18.01.2010 відсутні.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного вище спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000062307 від 18.01.2009 слід вважати обґрунтованим та таким, що винесено на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а, відповідно позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Судовій збір, сплачений позивачем, відповідно до ст. 94 КАС України, до відшкодування не присуджується.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167, КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ЛЕОН-ОІЛ” до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 18.01.2010 № 0000062307 - залишити без задоволення.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 09.08.2010
Суддя О.М. Нечипуренко