03 серпня 2010 року 11 год. 04 хв. Справа № 2а-5288/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лазаренко М.С.
при секретарі Гончаренко H.A.
за участю представників
від позивача: Прокопенко Є.А.
від відповідача: Міщенко О.В.
розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрод-Сервіс»
до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання видати свідоцтво про податкову реєстрацію платника ПДВ
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрод-Сервіс» звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання бездіяльності стосовно невидачі свідоцтва про податкову реєстрацію платника ПДВ протиправною та зобов'язання видати свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, посилаючись на те, що вказана бездіяльність суперечить п. 2.3. ст. 2 та п. 9.5. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідно до вимог п. 2.3. i п.п. 2.3.1. ст. 2 - «(2.3.), відповідно до якого особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі: коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій ocoбі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на до дану вартість) (2.3.1.).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити у повному обсязі, надавши відповідні пояснення.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що в порушення п.13.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість ТОВ «Електрод-Сервіс» в реєстраційній заяві зазначено бажану дату реєстрації платником ПДВ 17.06.2010р., тоді як саму заяву підписано 17.06.2010 р. та отримано ДПІ поштою 22.06.2010 р. і підприємством не дотримано 20 денний строк на бажану реєстрацію, таким чином у зв'язку з не заповненням позивачем усіх обов'язкових реквізитів заяви та зазначенням бажаної дати реєстрації раніше дати надходження заяви на реєстрацію платником ПДВ, у ДПІ були всі підстави, передбачені законодавством, для винесення листа з пропозицією повторного звернення до ДПІ з належним чином заповненою заявою.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Електрод-Сервіс» подано до Державної податкової інспекції в Ленінському районі за вх. №18195/10 реєстраційну заяву платника податку на додану вартість, яка заповнена 17.06.2010 року.
Листом вих. № 12030/10/15-2 від 07.07.2010 року Державна податкова інспекція у ленінському районі повідомила позивача про результати розгляду поданої заяви форми №1-ПДВ від 22.06.2010 року, відповідно до якого у відповідності п.14.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000р. (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в міністерстві юстиції України 3 квітня 2000р. за №208/4429 (із змінами та доповненнями), позивачу відмовлено в реєстрації платника ПДВ, у зв'язку з тим, що працівниками ДПІ були виявлені помилки в заповненні реєстраційної заяви, а саме не заповненні обов'язкові пункти. Відповідно до Реєстру листів від 02.08.2010 року вищевказаний лист направлений позивачу.
Реєстрація суб'єкта господарювання платником податку на додану вартість та її анулювання регламентується Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168) та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, яке затверджене наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79 (далі - Положення № 79).
Стаття 9 Закону №168 встановлює порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість.
Відповідно до п.9.4 ст. 9 Закону №168 якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
Якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.
Якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.
Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно пп.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №168 коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).
Відповідно до п.9.5 ст. 9 закону №168 заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу. Податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію такої особи протягом десяти днів від дня отримання реєстраційної заяви.
Згідно пп.а п.9.6 ст. 9 Закону №168 з урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті заява про реєстрацію має бути подана (надіслана) податковому органу: особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним пунктом; особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
Форми заяви про реєстрацію та свідоцтва про реєстрацію визначаються центральним податковим органом.
Копії свідоцтва про реєстрацію, засвідчені податковим органом, мають бути розміщені в доступних для огляду місцях у приміщенні платника податку та в усіх його відокремлених підрозділах.
Правила такого розміщення та відповідальність за порушення цих правил встановлюються центральним податковим органом.
Такий же порядок встановлює і Положення №79, відповідно до п.13 якого реєстрація платником податку на додану вартість здійснюється за заявою особи, яка відповідає вимогам статті 2 Закону.
Реєстраційна заява платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1) направляється особою на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу, зокрема особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, - не пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій, визначеної зазначеним підпунктом Закону; особами, що прийняли добровільне рішення про реєстрацію платниками податку, - не пізніше двадцяти календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками цього податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
До заяви додається оригінал платіжного документа про сплату встановленої суми за Свідоцтво. Якщо такий додаток відсутній, то податковий орган не приймає до розгляду заяви про реєстрацію та повертає її заявникові з відповідними відмітками в розділі 11 реєстраційної заяви не пізніш як через десять календарних днів від дня її надходження.
У заяві про реєстрацію зазначається причина (причини) реєстрації платником податку, а також указується один із способів отримання Свідоцтва про податкову реєстрацію - поштою або безпосередньо в податковому органі. Реєстраційну заяву обов'язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.
Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр).
З метою підтвердження достовірності відомостей про особу, указаних у реєстраційній заяві, до реєстраційної заяви можуть бути додані копія Свідоцтва про державну реєстрацію заявника, виданого державним реєстратором, або оригінал чи копія виписки із Єдиного державного реєстру.
Пп. 13.1 п. 13. Положення № 79, на який посилається відповідач, встановлює, що якщо особа реєструється добровільно, то така особа може вказати у реєстраційній заяві дату, з якої така особа бажає бути зареєстрованою платником податку на додану вартість та яка настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби.
Проте, ч. 5 вказаного підпункту встановлює, що бажаний день реєстрації не може бути визначений особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 та підпунктом "а" пункту 9.6 статті 9 Закону у зв'язку з досягненням загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону.
Відповідно до пп.13.2 п. 13 Положення №79, якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений відповідно до підпункту 13.1 цього пункту, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає підпункту 13.1 цього пункту, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до Реєстру.
Згідно п.14 Положення №79 протягом десяти календарних днів від дня отримання заяви про реєстрацію за відсутності підстав, визначених підпунктом 14.1 цього пункту, податковий орган зобов'язаний видати заявнику (відправити поштою з повідомленням про вручення) Свідоцтво, бланк якого виготовлений на спеціальному папері, що забезпечує захист від підробки. При цьому перебіг десятиденного строку, установленого для податкової реєстрації, розпочинається з першого календарного дня, наступного за днем отримання податковим органом заяви про реєстрацію платника податку. Якщо останній день десятиденного строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день у податковому органі, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
П.14.1 Положення №79 встановлює, що податковий орган відмовляє в реєстрації платником податку на додану вартість та видачі Свідоцтва, якщо заявник не підпадає під означення платника податку згідно з пунктом 2 цього Положення або за наявності обставин, які є підставою для анулювання реєстрації та визначені пунктом 25 цього Положення. З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру. Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено що Закон №168 та Положення №79 встановлює чіткі строки та порядок реєстрації осіб як платників податку на додану вартість.
Дослідивши вимоги законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 17.06.2010 року заповнено Реєстраційну заяву платника податку на додану вартість форми №1-ПДВ, відповідно до якої причина реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам статті 2 Закону, позивачем зазначено п.22 ст.2, п.9.4 ст.9 Закону, а саме: особа реєструється за своїм добровільним рішенням.
Відповідно до п.8 реєстраційної заяви загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів, послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно із Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно становить 11 млн. грн.
Очікувана загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) протягом звітного періоду (кварталу) 1,5 млн. грн.
Як бажана дата реєстрації платником податку на додану вартість позивачем зазначено 17.06.2010 рік.
Вказана реєстраційна заява одержана податковим органом 22.06.2010 року. В п.12 зазначеної заяви посадовою особою податкового органу зроблено відмітку про відмову в реєстрації з причин не заповнено (не коректно заповнено) обов'язкові графи реєстраційної заяви.
07.07.2010 року, тобто через 15 календарних днів, що є порушенням ст. 9 Закону №168 та п.14 Положення №79, якими передбачено 10 днів на розгляд зазначеної заяви, надано лист про відмову у реєстрації платника ПДВ, який направлено лише 02.08.2010 року, що підтверджується реєстром листів.
При цьому, як вбачається з реєстраційної заяви та листа від 07.07.2010 року, податковим органом чітко не зазначено які саме обов'язкові графи позивачем не заповнено або заповнено з порушенням, встановленого порядку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.14.1 Положення №79 якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано самим платником податку (для фізичних осіб), відповідальною особою платника податку (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження від платника податку щодо підпису реєстраційної заяви, то в десятиденний строк від дня отримання заяви звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої). В порушення зазначеної норми, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відмовила у реєстрації позивача платником податку на додану вартість та не зазначила конкретних підстав для надання можливості платнику подати нову реєстраційну заяву.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначення бажаної дати реєстрації платником податку на додану вартість, що є аналогічною даті подачі реєстраційної заяви, не може розцінюватись податковим органом як порушення порядку заповнення обов'язкових для заповнення граф реєстраційної заяви та слугувати підставою для відмови у реєстрації, тому що є формальною підставою для відмови, а відмова в реєстрації останнього взагалі не передбачена чинним законодавством України, зокрема нормами Закону №168 та Положення №79.
Таким, чином, дії відповідача щодо відмови у видачі свідоцтва про реєстрацію позивача платником ПДВ суд вважає протиправними, а отже позивач підлягає реєстрації як платник податку на додану вартість, оскільки останній має на це всі підстави відповідно до Закону №168 та Положення №79, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя стосовно невидачі свідоцтва про податкову реєстрацію платника ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю «Електрод-Сервіс» протиправною.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у ленінському районі м. Запоріжжя видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Електрод-Сервіс» свідоцтво про податкову реєстрацію платника ПДВ,
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрод-Сервіс» (код 25216847) судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 09 серпня 2010 року.