Справа № 638/7750/21
Провадження № 2/638/2169/22
Іменем України
19 жовтня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Подус Г. С.
при секретарі Сурковій М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення cторін в приміщенні суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним договором, -
встановив:
ТОВ «Росвен Інвест Україна» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №002-20042-170713 від 17.07.2013 в сумі 22968,93 грн. та судовий збір у розмірі 2270 грн.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що 17.07.2013 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір№002-20042-170713. Згідно умов вказаного Договору відповідачу було надано кредит на принципах поворотності, платності, строковості, у сумі 11269,81 грн., а відповідач зобов'язався повернути отримані кошти до 16.07.2018 року. Однак відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання та не повернув кредитні кошти у строк, визначений договором. Разом з тим, 27 квітня 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» укладено Договір факторингу №409/К, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна». Відповідач станом на 14.05.2021 року має заборгованість в загальному розмірі 22968,93 грн., яка складається з: простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9804,18 грн., прострочених відсотків за користування кредитом у сумі 10375,32 грн., 3% річних у сумі 871,09 грн., інфляційних витрат у сумі 1918,34 грн.
Ухвалою суду від 08.06.2021 року по справі відкрито спрощене провадження.
Представником позивача подано заяву про слухання справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі тіла кредиту «9804,18 грн». В частині відсотків, пені, 3% річних та інфляційних витрат не визнає, з огляду на те, що позивач не повіломляв його про наявність договору факторингу та про те, що до нього надійшло право вимоги по спірному кредиту. Відповідач не знав, та не міг знати куди саме необхідно сплатити борг, адже ПАТ «Дельта Банк» було ліквідовано.
Суд, дослідивши доводи сторін та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено матеріалами справи, 17.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір№002-20042-170713, за умовами якого ПАТ «Дельта Банк» надав відповідачу кредит на принципах поворотності, платності, строковості у сумі 11269,81 грн., з кінцевим строком погашення до 16.07.2018 року (а. с. 11-12).
За умовами договору споживчого кредиту банк надав відповідачу кредит у розмірі 11254,81 грн. зі сплатою 0,01 % річних строком на 60 місяців.
Відповідно до п. 4 Договору відповідач зобов'язувався погашати кредитну заборгованість щомісячно не пізніше 17 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 364,00 грн. на відкритий Банком рахунок.
Згідно з витягом з реєстру передачі прав вимоги до договору факторингу №409/К від 27 квітня 2018 року укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість відповідача складає 20179,50 грн., з яких: прострочена заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9804,18 грн., прострочені відсотки за користування кредитом в розмірі 10375,32 грн.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
У відповідно до положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 536 ЦК України передбачено, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Станом на момент укладення договору факторингу між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Росвен Інвест Україна», а саме 27.04.2018 року, відповідач - ОСОБА_1 не поришив умови кредитного договору, адже строк його дії був до 16.07.2018 року.
Представником позивача не надано до суду документів на підтвердження того, що на адресу відповідача направлялась вимога про повернення грошових коштів чи повідомлення про укладення договору факторингу, тобто відповідач жодним чином не був проінформований про зміну кредитора, а тому і нарахування відсотків, 3% річних та інфляційних витрат позивачем не підлягає задоволенню.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приймаючи до уваги викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання про стягнення судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача становить 976,10 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за кредитним Договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», адреса місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221, р/р IBAN: НОМЕР_2 , заборгованість за кредитним договором №002-20042-170713 від 17.07.2013 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 у розмірі 9804,18 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», адреса місцезнаходження: 03126, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221, р/р IBAN: НОМЕР_2 , судовий збір у розмірі 976,10 грн.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя