Справа № 638/11452/21
Провадження № 2/638/1672/22
21 листопада 2022 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Межирицької В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування шкоди,-
26.07.2021 до Дзержинського районного суду міста Харкова звернувся ОСОБА_1 з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 14.05.2021 ОСОБА_2 керувала автомобілем Форд, державний номер НОМЕР_1 , не дотрималась безпечного бокового інтервалу та здійснила наїзд на його припаркований автомобіль Фольксваген, державний номер НОМЕР_2 , після чого покинула місце ДТП. Постановою суду ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження задньої лівої двері, заднього бамперу та заднього лівого крила, що знайшло своє відображення у схемі. Ремонт транспортного засобу складає 32371 грн, що підтверджується рахунком ТОВ «Автомобільний Дім «Солі- Плюс» від 01.06.2021. Вважає, що з усіх альтернативних можливих засобів захисту свого порушеного права найбільш раціональним є звернення до суду, тому з письмовими заявами до відповідача не звертався. Обґрунтовуючи моральну шкоду позивач зазначає, що відповідач ОСОБА_2 відмовилась від досудового врегулювання спору, але зробила фото пошкодження автомобіля та пообіцяла звернутись до страхової компанії, натомість страхова компанія на зв'язок не вийшла. Факт відмови відповідача від досудового регулювання спору спонукає його і надалі вчиняти ряд дій для захисту своїх прав, що потребує додаткового часу, зусиль, переживань та порушує звичайний спосіб життя. Окрім того на час ремонту автомобіля його сім'я, зокрема донька, залишилась без транспортного засобу та вимушена була пересуватись громадським транспортом, що особливо лячно у розпал епідемії. Розмір заподіяної моральної шкоди визначити важко, але він має компенсувати хоча б ті емоції страждань, які довелось понести йому та його родині, розмір моральної шкоди оцінює у 10 000 грн. У зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідачів на його користь суму матеріального збитку у розмірі 32371 грн та моральну шкоду у розмірі 10 000 грн, судові витрати покласти на відповідачів (а.с. 1-4).
18.10.2021 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова, після усунення недоліків позивач, прийнято позовну до розгляду та призначено судове засідання (а.с. 31).
07.12.2021 відповідачем ТДВ СК «Альфа- Гарант» подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ані страхувальник ОСОБА_2 , ані позивач ОСОБА_1 не повідомили Товариство про настання вказаної ДТП. Страховику стало відомо про настання ДТП лише 15.11.2021, після отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Після отримання інформації про настання ДТП , здійснило всі необхідні дій, передбачені ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме направило голові суду запит, яким просило надати дозвіл представнику товариства ознайомитись з матеріалами справи, направило запит до ГУ НН в Хо, яким просило направити копії адміністративних матеріалів, 17.11.2021 направило листа ОСОБА_1 , яким просило надати документи такі як повідомлення про ДТП, заяву про виплату страхового відшкодування, цим же листом було пояснено, що оскільки жодних з учасників ДТП не повідомив страховика про настання пригоди, товариство не відомо місцезнаходження автомобіля, на місце пригоди направити свого представника вже не має можливості, тому повідомило що призначило аварійного комісара ОСОБА_3 для визначення причин настання страхового випадку та розміру завданих збитків, зазначив, що аварійний комісар повідомить про час та місце огляду пошкодженого автомобіля. В свою чергу аварійний комісар ОСОБА_3 направив позивачу електронне повідомлення, яким запрошував ОСОБА_1 на огляд автомобіля. 24.11.2021 товариство отримало рапорт аварійного комісара ОСОБА_3 , який повідомив, що на місце огляду ОСОБА_1 не з'явився. На лист товариства ОСОБА_1 взагалі не відреагував, ніякої інформації не надав. Позивач не надав доказів того, що автомобіль знаходить у такому стані, в якому він знаходився після ДТП, отже позивач пів року користувався пошкодженим автомобілем. Позивачем не додержано процедури визначення розміру збитків. Наданий позивачем розрахунок СТО на суму 32371 грн не може бути належним доказом розміру, завданих збитків, адже таким доказом може бути виключно звіт автотоварознавчого дослідження або висновок комісара. У зв'язку з чим позивач просив відмовити у задоволені позову (а.с. 34-38).
25.11.2021 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова у справі призначено автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі (а.с.59).
29.09.2022 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова відновлено провадження у справі (а.с.70).
Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась, про день та час слухання справи повідомлена своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістила.
Представник відповідача ТДВ СК «Альфа-Гарант» у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістив, при цьому представником відповідача подано відзив на позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
Судом встановлено, що 14.05.2021 о 15-00 год. ОСОБА_2 керувала транспортним засобом Форд, державний номер НОМЕР_1 , біля будинку 94 на пр. Науки у м. Харкові, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, здійснила наїзд на транспортний засіб Фольксваген, державний номер НОМЕР_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 09.07.2021 у справі №415/4385/21 ОСОБА_2 визнано винною та накладено адміністративне стягнення (а.с. 9-11).
Згідно вимог ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, сам факт ДТП, вина в ньому ОСОБА_2 , підтверджуються постановою, яка, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень, набрала законної сили та є обов'язковою для суду при розгляді даної справи.
В судовому засіданні також встановлено, що автомобіль Фольсваген, державний номер НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію (а.с.8).
Щодо належності позивача у даній справі, суд зауважує наступне.
Стаття 395 ЦК України визначає види речових прав на чуже майно, до яких належить право володіння.
Речове право на чуже майно, як і право власності, носить абсолютний характер. Суб'єкт речового права на чуже майно вступає у відносини з усіма іншими суб'єктами, хто його оточує. Таким чином, абсолютний характер речового права проявляється в тому, що порушником речового права на чуже майно може бути будь-яка особа із числа тих, з ким він вступає у відносини.
Відповідно до ст.396 ЦК України правила про захист права власності, які встановлені главою 29 ЦК України, поширюються на речові права власності на чуже майно. Факт правомірності володіння майном є достатньою підставою для особи, яка володіє речовим правом на чуже майно, для звернення за захистом цього права.
Згідно з частиною 2 статті 1187 ЦК України під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Враховуючи викладене, спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03.12.2014 року у справі №6-183цс14, а тому ОСОБА_1 є належною особою, яка має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу, яким він правомірно володів на момент ДТП.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав вважати позивача неналежним у даній справі.
Що стосується позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 .
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Статтею 3 вказаного закону встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (стаття 6 Закону № 1961-IV).
Страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).
Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Системний аналіз наведених положень Закону № 1961-IV та ЦК України дає підстави для висновку, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (пункт 149 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 147/66/17).
У разі, якщо потерпілий не реалізував своє право на отримання страхового відшкодування за рахунок страховика, він має права вимагати від винуватця - страхувальника, чия відповідальність застрахована, відшкодування шкоди, якщо розмір такої перевищує розмір страхового відшкодування, у тому числі і на суму франшизи.
Позивач, як потерпіла особа, відповідно до частини першою статті 1166 ЦК України, не позбавлений права безпосередньо вимагати відшкодування шкоди у особи, яка її завдала, але за певних умов.
При цьому на страхувальника покладено обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування, а у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом особа, яка завдала шкоди, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, якщо розмір фактичної шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, то саме на особу, яка завдала шкоди, покладається обов'язок щодо сплати такої різниці за завдану шкоду.
Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не надано доказів того, що шкода, яка йому спричинена перевищує страхову виплату, а отже позовні вимоги до ОСОБА_2 не підлягають до задоволення.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ТДВ СК «Альфа-Гарант».
Звертаючтсь до суду з позовом, зокрема, до ТДВ СК «Альфа-Гарант» позивач не надає доказів, що саме ця страхова компанія є страховиком відповідача ОСОБА_2 .
Разом з тим, у відзиві ТДВ СК «Альфа-Гарант» вказує, що цивільно - правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована саме у цій компанії.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з Висновком Великої Палати Верховного Суду, наданим в постанові від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми (п. 85).
Отже, належним відповідачем у зазначеній справі є ТДВ СК «Альфа-Гарант», як страховик ОСОБА_2 .
Щодо не звернення позивача до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування.
У ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ № 1961-IV прямо не передбачено, що встановлено досудовий порядок урегулювання спору. Не зазначено про обов'язок особи, яка заявляє вимогу про виплату страхового відшкодування, спочатку звернутися до страховика, та не пов'язано дотримання такого порядку з правом чи можливістю цієї особи звернутися до суду з вимогою про стягнення страхового відшкодування.
Тому у контексті вказаних обставин справи можна зробити висновок, що у Законі № 1961-IV не передбачено обов'язкового досудового порядку врегулювання питання з приводу виплати страхового відшкодування, особа, яка вимагає такої виплати, за власним розсудом може звернутися із заявою безпосередньо до страховика, з дотриманням вимог, передбачених у статті 35 названого Закону, чи звернутися безпосередньо до суду.
У будь-якому разі строк звернення обмежується щодо стягнення майнової шкоди річним строком.
Судом встановлено, що страховий випадок настав 14.05.2021, а з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 26.07.2021, тобто в межах строку звернення
Інших обмежень щодо порядку звернення із заявою про виплату страхового відшкодування норми Закону № 1961-IV не містять.
У разі звернення із заявою безпосередньо до суду, страховик з цього моменту має діяти відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV, та не позбавлений можливості, у разі відсутності заперечень проти позову, його визнати та сплатити страхове відшкодування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Пали Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №465/4287/15-ц.
Як зазначає ТДВ СК «Альфа-Гарант» у відзиві про настання страхового випадку їм стало відомо 15.11.2021, після отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТДВ СК «Альфа-Гарант» про відшкодування шкоди.
Отже, аналізуючи зазначена ТДВ СК «Альфа-Гарант» після отримання ухвали про відкриття провадження у зазначеній справі фактично отримала звернення ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди, спричиненої ДТП.
Ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ № 1961-IV передбачає, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ № 1961-IV визначені дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати).
Як вбачається з доказів, які надані представником ТДВ СК «Альфа-Гарант» до відзиву, на виконання вимог ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ № 1961-IV товариством було розпочато розслідування , у тому числі направлено відповідні запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Так, за вихідним №12/4668 від 17.11.2021 ТДВ СК «Альфа-Гарант» направило запит голові Лисичанського міського суду Луганської області щодо ознайомлення з матеріалами адміністративної справи стосовно ОСОБА_2 (а.с. 39)
За вихідним №12/4669 віл 17.11.2021 ТДВ СК «Альфа-Гарант» направило запит начальнику ГУ НП в Хо щодо отримання копій адміністративного матеріалу по ДТП (а.с.40).
Окрім того, 17.11.2021 за вихідним №12/4677 ТДВ СК «Альфа-Гарант» направило лист ОСОБА_1 , яким просило надати документи, а саме: повідомлення про ДТП, заяву про виплату стразового відшкодування з зазначеними банківськими рахунками , на які слід перерахувати страхове відшкодування, документи, які підтверджують право на отримання страхового відшкодування, копію паспорту власника автомобіля, ІПН власника автомобіля, копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, постанову суду про притягнення винної особи до адміністративної відповідальності. Також цим же листом ОСОБА_1 роз'яснено про призначення аварійного комісара ОСОБА_3 для визначення причини настання страхового випадку та розміру завданих збитків (а.с. 41-42).
В свою чергу аварійний комісар направив ОСОБА_1 електронне повідомлення №106659, яким запропонував ОСОБА_1 з'явитись на огляд автомобіля Фольксваген 23.11.2021 о 12-00 год. у м. Харкові (а.с. 43-47).
Відповідно до рапорту аварійного комісара - на місце огляду представник таабо власник транспортного засобу Фольксваген не прибули (а.с. 48).
Як зазначає представник ТДВ СК «Альфа- гарант» у відзиві - ОСОБА_1 на лист товариства не відреагував, ніякої інформації не надав , у судове засідання та до матеріалів позову на спростування вказаної інформації відповідачем позивач також не надав жодного доказу.
За правилами ст. 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів№ № 1961-IV Страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти страховику та МТСБУ в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, а саме: надати для огляду належний їй транспортний засіб або інше пошкоджене майно, повідомити страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) про всі відомі їй обставини та надати для огляду та копіювання наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди протягом семи робочих днів з дня отримання нею відповідної інформації або документа. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати ці дії, вони мають підтвердити це документально.
Разом з тим, позивачем ОСОБА_1 не надано жодного доказу того, що він сприяв страховику у розслідуванні причин та обставин ДТП, окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не надав для огляду пошкоджений транспортний засіб. Доказів того, що позивач з поважних причин не сприяв страховику у розслідуванні та не надав автомобіль для огляду, ОСОБА_1 не надано.
Щодо наданого позивачем рахунку, який виконано ТОВ «Автомобільний ДОМ «Соллі-Плюс» , на підтвердження суми матеріальної шкоди , суд зазначає, що визначення збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема звітом (актом) про оцінку майна , який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/2092 (з відповідними змінами).
Разом з тим, наданий ОСОБА_1 рахунок не є звітом про оцінку майна, а фактично містить перелік послуг та вартість наданих послу, які виконанні на замовлення іншої особи (а.с.6).
Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України)
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 ЦК України).
Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань.
Введення в цивільне законодавство принципу добросовісності як одного з найбільш загальних і важливих принципів цивільного права є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально (стаття 33 Закону №1961-IV).
Страховик зобов'язаний після отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування (пункт 34.1 статті 34 Закону № 1961-IV).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (пункт 35.1 статті 35 Закону № 1961-IV).
Закон з огляду на принцип добросовісності визначає, що якщо потерпілий недобросовісно реалізовує право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди, не виконує покладені на нього Законом № 1961-IV обов'язки, він має нести тягар негативних наслідків власної поведінки.
Приймаючи до уваги викладене суд приходить до висновку, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами позовні вимоги, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
З урахування того, що вимоги відповідача про відшкодування моральної шкоди є похідними від позовних вимог про відшкодування шкоди, вони задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 141, 158, 200, 259 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України ст. ст. 1216, 1218, 1266 ЦК України, суд,-
У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа - Гарант» про відшкодування шкоди - відмовити.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, зареєстрований АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП не відомий, зареєстрована АДРЕСА_2 .
Відповідач - ТДВ «Альфа-Гарант», ЄДРПОУ 32382598, б-р Лесі Українки,26, м. Київ, 01133.
СУДДЯ - І.В. Семіряд