Справа № 638/13227/21
Провадження № 2/638/2548/22
27.10.2022 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді за участю секретаря судового засідання- Поволяєвої О.В., - Шевцової А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою,-
26 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою, в якому просила суд визначити порядок користування квартирою, виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату 7 площею 17,5 кв.м. та балкон площею 2,2 кв.м., ОСОБА_2 житлову кімнату 6 площею 10,2 кв.м. У спільному користуванні співвласників залишити коридор 1 площею 6,7 кв.м., ванну кімнату 2 площею 2,1 кв.м., вбиральню 3 площею 1,1 кв.м., кухню 4 площею 6,2 кв.м., вбудовану шафу 5 площею 0,3 кв.м., вбудовану шафу 8 площею 0,8 кв.м.
Позов мотивовано тим, що їй та відповідачу на праві спільної часткової власності належить по Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , та складається з двох ізольованих кімнат, житловою площею 27,7 кв.м., загальною площею 45,6 кв. (далі - квартира АДРЕСА_2 ).
Незважаючи на те, що позивач та відповідач є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , відповідач в квартирі не проживає, місце проживання зареєстроване також за іншою адресою. Між співвласниками квартири згоди на спільне користування квартирою на досягнуто. Зазначений в позові варіант визначення порядку користування квартирою є найбільш сприятливим для сторін, оскільки не потребує переобладнання та на протязі довгих років використовувався позивачем, оскільки позивач постійно користувався житловою кімнатою 7 площею 17,5 кв.м. та балконом площею 2,2 кв.м.. Крім того, позивач хворіє на онкологічне захворювання, має II групу інвалідності, важко пересувається та потребує постійного свіжого повітря, а відповідач в квартирі ніколи не проживав та фактично проживає за іншою адресою. Без погодження з позивачем як співвласником квартири відповідач надала в оренду житлову кімнату площею 10,2 кв.м. невідомій особі, яка станом на час звернення до суду в ній постійно мешкає.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, представником позивача подано до суду заяву, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити без участі позивача та його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, втретє надав до суду заяву про відкладення розгляду справи.
В матеріалах справи міститься заява відповідача про відкладення розгляду справи від 15 лютого 2022 року з метою складення та надання до суду відзиву на позов.
21 лютого 2022 року судове засідання у справі відкладено на 29 березня 2022 року у зв'язку з неявкою учасників справи.
У зв'язку із введенням воєнного стану розгляд справи відкладено на 12 липня 2022 року.
Відповідач в призначені на 12 липня 2022 року та 14 вересня 2022 року судові засідання не з'явилася, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлений належним чином.
04 липня 2022 року та 08 вересня 2022 року від відповідача на адресу суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2022 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану відмовлено. Розгляд цивільної справи відкладено на 27 жовтня 2022 року на 13 год. 00 хв. Викликано відповідача ОСОБА_2 для дачі пояснень в судове засідання, призначене на 27 жовтня 2022 року на 13 год. 00 хв. Роз'яснено відповідачу, що вона не позбавлена можливості, відповідно до ст. 212 ЦПК України, брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Дзержинського районного суду м. Харкова в будь-якому більш територіально наближеному до неї суді або ж в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою інформаційно-комунікаційної систему «EasyCon».
27 жовтня 2022 року відповідачем втретє подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану. При цьому відзив на позов та клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою інформаційно-комунікаційної систему «EasyCon» суду не надано.
Зважаючи на зазначене, позивач був обізнаний про дату, час та місце розгляду справи, правом на подання відзиву на позов та заяви про участь у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи, зважаючи на наступне.
Згідно п. 3 ст. 2 ЦПК основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
На необхідності забезпечення розгляду справи протягом розумного строку зазначено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи по суті, суд приймає до уваги те, що межі перенесення розгляду справи не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Відповідач не скористався належним їм правом подання до суду відзиву на позовну заяву.
Враховуючи необхідність забезпечення розумних строків розгляду справи, ту обставину, що справа перебуває в провадженні суду з 26 серпня 2021 року, відповідач в численні судові засідання як до оголошення в країні воєнного стану, так і після такого оголошення, не з'являвся, правом на подачу відзиву на позов не скористався, систематично подавав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, суд приходить до висновку щодо відсутності підстав для відкладення судового засідання, зважаючи на що розглядає справу по суті за відсутності учасників справи.
Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2019 року встановлено ідеальні частки у квартирі АДРЕСА_1 ., Ѕ частку визнано за ОСОБА_3 , Ѕ частку визнано за ОСОБА_1 .
Право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 зареєстроване на підставі вказаного рішення суду за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за індексним номером 61872937 від 26 листопада 2021 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794716363101, форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова.
25 вересня 2020 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніною Т.А., зареєстрований в реєстрі за № 1911, відповідно до умов якого ОСОБА_3 поміняв належну йому Ѕ частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 , з відповідною частиною місць спільного користування, з ОСОБА_2 на належну їй на праві власності цеглу клінкерну ОСОБА_4 .
Право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_2 зареєстроване на підставі зазначеного договору міни за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності за індексним номером 54268754 від 25 вересня 2020 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1794716363101, форма власності - приватна, вид спільної власності - спільна часткова.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого ТОВ «Експертний будівельно-інжиніринговий центр» 01 серпня 2018 року, квартира АДРЕСА_1 , на 2 поверсі 9 поверхового будинку, складається з 2 ізольованих кімнат житловою площею 27,7 кв. м., у тому числі 1-а кімната 10,2 кв.м., 2-а кімната 17,5 кв.м., кухні площею 6,2 кв.м., вбиральні площею 1,1 кв.м., ванної кімнати площею 2,1 кв.м., коридору площею 6,7 кв.м., вбудованої шафи 0,3 + 0,8 кв.м. Квартира обладнана балконом 2,2 кв.м. Загальна площа квартири 45,6 кв.м.
Згідно посвідчення № 19024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має II групу інвалідності. Зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час звернення позивача до суду з позовом, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , з 25 лютого 2020 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 змінено прізвище на « ОСОБА_5 ».
Факт реєстрації місця проживання відповідача, станом на час звернення позивача до суду з позовом, за адресою: АДРЕСА_4 , підтверджується також довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 29 серпня 2021 року.
ОСОБА_1 в позові зазначено, що в квартирі АДРЕСА_5 фактично проживає лише вона, відповідач в квартирі не проживає та ніколи не проживала. Без погодження з позивачем як співвласником квартири відповідач надала в оренду житлову кімнату площею 10,2 кв.м. невідомій особі, яка станом на час звернення до суду в ній постійно мешкає.
Матеріали справи не містять будь-яких даних, які спростовують вказані доводи позивача та які беззаперечно свідчать про проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_5 . Відповідач не скористався правом надати до суду відзив на позов та докази, які спростовуються викладені у позові доводи.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно із ч.1 ст. 405 ЖК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
З технічного паспорту на квартиру вбачається, що квартира АДРЕСА_2 складається з двох ізольованих житлових кімнат площею 10,2 кв.м. та площею 17,5 кв.м. З викладених у позові доводів судом встановлено, що в кімнаті площею 17,5 кв.м. проживає позивач, в кімнаті 10,2 кв.м. проживає невідома особа, якій дану кімнату було надано відповідачем в оренду.
Суд вважає за можливе вирішити питання щодо виділу в індивідуальне користування приміщення в квартирі без висновку судової будівельно-технічної експертизи, оскільки обидві житлові кімнати є ізольованими та не потребують будь-якого переобладнання.
Відповідач не надав до суду свого варіанту користування житловим приміщенням.
Зважаючи на зазначене, суд вважає за можливе встановити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_1 житлову кімнату 7 площею 17,5 кв.м. та балкон площею 2,2 кв.м., ОСОБА_6 житлову кімнату 6 площею 10,2 кв.м., вбудовану шафу 5 площею 0,3 кв.м., вбудовану шафу 8 площею 0,8 кв.м. У спільному користуванні співвласників залишити коридор 1 площею 6,7 кв.м., ванну кімнату 2 площею 2,1 кв.м., вбиральню площею 1,1 кв.м., кухню 4 площею 6,2 кв.м.
Зважаючи на те, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності та неможливість без переобладнання приміщення виконати дану вимогу, суд вважає за справедливе виділити у користування відповідача з метою збільшення частини майна в натурі, житлову кімнату 6 площею 10,2 кв.м. та вбудовані шафи 5 площею 0,3 кв.м. та 8 площею 0,8 кв.м.
Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування квартирою - задовольнити частково.
Встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , виділивши у користування ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) житлову кімнату 7 площею 17,5 кв.м. та балкон площею 2,2 кв.м., ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) житлову кімнату 6 площею 10,2 кв.м., вбудовану шафу 5 площею 0,3 кв.м., вбудовану шафу 8 площею 0,8 кв.м.
У спільному користуванні співвласників залишити коридор 1 площею 6,7 кв.м., ванну кімнату 2 площею 2,1 кв.м., вбиральню 3 площею 1,1 кв.м., кухню 4 площею 6,2 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Поволяєва