Справа № 593/1051/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/817/315/22 Доповідач - ОСОБА_2
22 листопада 2022 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року,
Вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року затверджено угоду про визнання винуватості від 15 вересня 2022 року між прокурором Бережанської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому проваджені ОСОБА_3 з участю захисника ОСОБА_5 ..
Визнано винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначено узгоджене сторонами покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі.
На вказаний вирок ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про його скасування, оскільки вважає, що його безпідставно притягнули до відповідальності.
Проаналізувавши апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 з підстав викладених у ній, вважаю, що у відкритті провадження за апеляційною скаргою слід відмовити, виходячи з таких підстав.
Кримінальним процесуальним законом визначено суттєві особливості розгляду кримінальних проваджень на підставі угод. Главою 35 «Кримінальне провадження на підставі угод» КПК України передбачено умови, за яких може бути укладено угоду про визнання винуватості або угоду про примирення, вимоги до змісту угоди, порядок судового провадження на підставі угоди. Відповідно, кримінальним процесуальним законом передбачено також особливості апеляційного оскарження вироку на підставі угоди.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені вироки, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
За змістом ч. 4 п.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди.
Відповідно до ч. 4,6 ст. 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє:
1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права:
мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу;
3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд зобов'язаний переконатися у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди у разі необхідності суд має право витребовувати документи, у тому числі скарги підозрюваного чи обвинуваченого, подані ним під час кримінального провадження, та рішення за наслідками їх розгляду, а також викликати в судове засідання осіб та опитувати їх.
Як вбачається з матеріалів провадження між обвинуваченими ОСОБА_3 та прокурором, укладено угоду про визнання винуватості стосовно нетяжкого злочину на підставі п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України, а тому перешкод до укладання угоди про визнання винуватості не було.
Також у судовому засіданні суд першої інстанції, переконавшись у відповідності угоди про визнання винуватості за змістом та порядком укладення вимогам ст. 468, ч.4 ст. 469, ст. 471 КПК України в сукупності з положеннями ст. 12 КК України та з огляду на санкцію ч.1. ст.263 КК України, визнав ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, і призначив обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.
Також відповідно ч. 4,6 ст. 474 КПК України суд переконався у судовому засіданні, що укладення угоди сторонами є добровільним, роз”яснив права обвинуваченому, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, а обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину та погодився із визначеним в угоді покаранням і не заперечував щодо її укладення.
При цьому обинувачений оскаржив вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим не з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, а з підстав заперечення обвинуваченим факту кримінального правопорушення, з яких його не може бути ним оскаржено.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Зважаючи на те, що прокурор оскаржує вирок місцевого суду на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим з підстав, з яких його не може бути оскаржено обвинуваченим, відповідно до вищевказаних положень кримінального процесуального закону, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст.392,399 КПК України, -
У відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Бережанського районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року - відмовити.
Апеляційну скаргу повернути апелянту.
Копію даної ухвали разом з усіма доданими до апеляційної скарги матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців.
Суддя