Номер провадження: 22-ц/813/4638/22
Справа № 493/994/21
Головуючий у першій інстанції Ільніцька О. М.
Доповідач Цюра Т. В.
21.11.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: Цюри Т.В.,
суддів Гірняк Л.А., Комлевої О.С.,
За участю секретаря судового засідання: Мілєвої М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 вересня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Коритненської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Балтської міської ради Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до Коритненської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Балтської міської ради Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (а.с.1-3).
09 вересня 2021 року рішенням Балтського районного суду Одеської області у задоволенні позову ОСОБА_1 до Коритненської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Балтської міської ради Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено (а.с.76-79).
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить суд скасувати рішення Балтського районного суду Одеської області від 09.09.2021 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити всі позовні вимоги викладені у позовній заяві, рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді сторожа визначити до негайного виконання (а.с.83-85).
10 січня 2022 року Одеським апеляційним судом отримано відзив на апеляційну скаргу від відповідача. У поданому відзиві відповідач вказує, що в Коритненській ЗОШ відбулося скорочення чисельності та штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці на одну штатну одиницю сторожа. Також відповідач повідомив, що в Коритненській ЗОШ були відсутні вакантні посади (штатні одиниці) технічних працівників на зайняття яких міг претендувати ОСОБА_1 оскільки останній має професійно-технічну освіту, що як вказує відповідач підтверджується відомостями з його особової справи. Відповідач наголошує на тому, що у зв'язку з відсутністю в Коритненській зош вакантних посад (штатних одиниць) то ОСОБА_1 такі не могли і не були запропоновані. З огляду на вказане, відповідач просить суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Балтського районного суду Одеської області від 09.09.2021 року залишити без змін (а.с.105-109).
В судове засідання, призначене на 10 листопада 2022 року, сторони не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.
Відмовляючи у задоволення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог КЗпП України, отже порушень його прав з боку відповідача не допущено, а тому підстав для задоволення позову немає.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач працював на посаді сторожа Коритненської ЗОШ І-ІІ ступенів. 23.11.2018 його було попереджено про звільнення у зв'язку із скороченням його посади, наказом №11-к від 10.01.2019 звільнено із займаної посади на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з 23.01.2019.
Згідно штатних розписів, затверджених у відповідності до розпоряджень Балтської міської ради Одеської області №157 від 15.06.2018 та №238 від 05.09.2018, кількість технічних працівників Коритненської ЗОШ І-ІІ ступенів у 2018 році складала 6,25 штатних одиниць, з них 2 посади сторожа, у 2019 році - 5,25 штатних одиниць, з них 1 посада сторожа (а.с.61,62). Наказом начальника відділу освіти Балтської міської ради №110-к від 06.11.2018 зі штатного розпису Коритненської ЗОШ була вилучена одна посада сторожа (а.с.11). Отже у 2019 році у закладі була скорочена 1 посада сторожа.
Наказом директора Коритненської ЗОШ І-ІІ ступенів №11-к від 10.01.2019 ОСОБА_1 , сторожа Коритненської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів звільнено у зв'язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України з 23 січня 2019 року (а.с.13).
В свою чергу, апелянт, звертаючись із апеляційною скаргою вказує, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було врахованого той факт, що позивач виконував всі покладені на нього обов'язки та навіть виконував роботу, яка не входила до кола його обов'язків, також, апелянт вважає, що судом не було досліджено обставин порушення процедури звільнення, а саме не було запропоновано іншої посади, яка б відповідала кваліфікації ОСОБА_1 . Також, апелянт просить звернути увагу на те, що рішення про ліквідацію, реорганізацію, перепрофілювання школи не приймалось.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Як визначено ст..492 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Як повідомлено відповідачем, рішенням виконавчого комітету Балтської міської ради Одеської області від 27.04.2018 року №73 «Про ефективне та раціональне використання бюджетних коштів об'єднаної територіальної громади Балтської міської ради в комунальних підприємствах, бюджетних установах та закладах Балтської ОТГ» доручено Відділу освіти Балтської міської ради Одеської області розробити план заходів щодо оптимізації витрат, ефективного та раціонального використання бюджетних коштів об'єднаної територіальної громади Балтської міської ради закладами освіти міської ради.
Наказом Відділу освіти Балтської міської ради Одеської області від 06.11.2018 року №110-к «Про зміни до штатних розписів педагогічних та технічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів Балтської об'єднаної територіальної громади» вилучено із штатного розпису Коритненської ЗОШ одну штатну одиницю сторожа.
Так само згідно штатних розписів кількість технічних працівників по Коритненській ЗОШ в 2019 році складала 5,25 штатних одиниць, в тому числі одна штатна одиниця сторожа, а в 2018 році було 6,25 штатних одиниць, в тому числі 2 штатні одиниці сторожа.
Таким чином, в Коритненській ЗОШ відбулося скорочення чисельності та штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці на одну штатну одиницю - сторожа.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що норми трудового законодавства не вимагають наявності ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації як обов'язкових складових під час звільнення через зміни в організації виробництва, тому скорочення чисельності та штату працівників може бути самостійною підставою для розірвання трудового договору.
При цьому, Верховний Суд у висновках, викладених у постанові від 13.12.2018 року в справі №577/256/18 вказує, що оскільки затверджені у встановленому порядку типові структура і штат є рекомендованими для ОМС тому формуються керівником відповідно до наданих повноважень у межах потреб і можливостей місцевих бюджетів. Крім того, при розгляді спору про поновлення працівника на роботі суд не наділений повноваженнями обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників.
Станом на 23.11.2018 року в штатному розписі відповідача були наявні дві штатні одиниці сторожа, одна з яких зайнята ОСОБА_1 , а друга ОСОБА_2 .
Відповідно до ст.42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до матеріалів справи, відповідач повідомив, що ОСОБА_2 , який також займав посаду сторожа, має більш тривалий безперервний стаж роботи в Коритненській ЗОШ, а саме 15 років (з01.09.2003 року), а ОСОБА_1 має стаж роботи 10 років (з01.09.2008 року), що підтверджується відомостями з особової картки.
Крім того, колегія суддів бере до уваги висновки суду першої інстанції щодо того, що на ОСОБА_1 неодноразово надходили скарги громадян стосовно його поведінки, у зв'язку з чим питання його трудової дисципліни неодноразово розглядалось на зборах трудового колективу, що підтверджується матеріалами справи.
Вищезазначене спростовує доводи апелянта про те, що ним виконувались його ообов'язки без нарікань та зауважень.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що в період звільнення ОСОБА_1 , як вбачається з довідки Коритненської ЗОШ І-ІІ ступенів Балтської міської ради Одеської області №75 від 19.08.2021, в період з 23.11.2018 до 23.01.2019 згідно діючих штатних розписів вакантні посади в Коритненській ЗОШ відсутні, в тому числі і вакантні посади технічних працівників (а.с.52), у зв'язку з чим ОСОБА_1 не було запропоновано вакантних посад.
Апеляційний суд наголошує, що будь-яких відомостей щодо наявності на період звільнення ОСОБА_1 в Коритненській ЗОШ вакантних посад апелянтом не надано та матеріали справи не містять.
Таким чином під час розгляду справи встановлено, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог КЗпП України, порушень його прав з боку відповідача не допущено, а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Крім того частиною 1 ст.233 КЗпП України встановлено місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення звернення до суду у справах про звільнення.
Відповідно до ст..234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
Як визначено п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.92. «Про практику розгляду судами трудових спорів» строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він
поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст.233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.
З урахуванням наведених норм права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що поважних причин, з яких позивачем порушено строк звернення до суду, передбачений ст..233 КЗпП України, матеріали справи не містять, а тому відсутні і підстави для поновлення строку звернення до суду, однак враховуючи безпідставність позовних вимог, підставою для відмови у позові є саме ця обставина, отже немає потреби у відмові в позові через пропуск строку звернення до суду.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України новий розподіл понесених сторонами судових витрат не здійснюється.
Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Балтського районного суду Одеської області від 09 вересня 2021 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Коритненської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Балтської міської ради Одеської області про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 21.11.2022 року.
Головуючий суддя Цюра Т.В.
Судді: Комлева О.С.
Гірняк Л.А.