Україна
26 лютого 2010 р. справа № 2а-1885/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Аржанові А.С.
за участю:
представника позивача не з'явився,
представник відповідача Павлюк Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсним рішення №317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,-
Державне підприємство «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» звернулось з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсним рішення №317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Позов мотивовано порушенням відповідачем законодавства при прийнятті стосовно відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» рішення №317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. З огляду на зазначені обставини суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення в письмовому вигляді, відповідно до яких зазначив, що відповідно до п.1 ст. 14, п.2 ч.6 ст.20 Закону України № 1058 страхувальники-роботодавці: підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання, що використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи на інших умовах, передбачених законодавством, чи по договорах цивільно-правового характеру; обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески; страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період не пізніше чим через 28 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для вищевказаних страхувальників є календарний місяць. Несплата або несвоєчасна сплата в повному обсязі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування посадовими особами підприємств порушують конституційні права найманих працівників та позбавляють їх права на призначення пенсії і відповідний її перерахунок, що суттєво впливає на основне джерело існування, та на забезпечення рівня життя робітників.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову встановив наступне.
Згідно з карткою особового рахунку страхувальника, яка наявна у матеріалах справи (а.с.26-27), вбачається, що заборгованість по страховим внескам, яка є підставою для нарахування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків позивачем не сплачена.
Згідно з Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, яка визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями (далі - Підприємства) незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду України), а саме підпунктом 9.3.2 пункту 9.3 розділу 9 розрахунок фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV , страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками відповідно до п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно абзацу 3 ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, який для зазначених страхувальників складає календарний місяць.
Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Згідно пп.5 п.4 Положення «Про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України, відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо: забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; повного та своєчасного обліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства. Відповідно до підпунктів 6, 7 п.5 зазначеного Положення Пенсійний фонд України має право: застосовувати фінансові санкції, передбачені законом; стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Таким чином, суд вважає що дії відповідача є правомірними та такими, що направлені на забезпечення додержання страхувальником законодавства про пенсійне забезпечення та збирання та акумулювання страхових внесків відповідно до законодавства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про скасування спірного рішення відповідача та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» в особі відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську Донецької області про визнання недійсним рішення №317 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 26 лютого 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Голуб В. А.