Україна
25 лютого 2010 р. справа № 2а-1810/10/0570
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голуб В.А.
при секретарі Аржанові А.С.
за участю:
представника позивача Полторацької Т.В.,
представника відповідача 1 не з'явився,
представника відповідача 2 не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт», ОСОБА_2 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт», -
Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт», ОСОБА_2 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт».
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за даними Слов'янської ОДПІ засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» є ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно пояснень, наданих начальнику відділення протидії схемам ухилення від сплати податків відділу податкової міліції Слов'янської ОДПІ капітану податкової міліції Дьомі Р.В. 11 грудня 2009 року ОСОБА_2 на прохання свого знайомого за грошову винагороду погодився, щоб на його ім'я було зареєстровано підприємство та підписав деякі документи, зі змістом яких не знайомився. Про те, що він є засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» йому стало відомо від працівників податкової міліції. Наміру займатись підприємницькою діяльністю ОСОБА_2 не мав, статутний фонд підприємства не формував, договору на оренду приміщення з ОСОБА_4 для розташування там Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» не підписував, дозволу на виготовлення печатки підприємства не підписував, управління та керівництво підприємством фактично не здійснював та нікому не доручав здійснювати діяльність від імені товариства та свого імені.
Частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами, також за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених цим законом.
Відповідно до частини 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможна усунути.
Оскільки ОСОБА_2 фактично не є ані засновником, ані іншою посадовою особою ТОВ «Укрмармурекспорт», Державному реєстратору та до податкової інспекції було надано неправдиві дані про засновника та керівника підприємства.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав, просив суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» з моменту проведення державної реєстрації, тобто з 29 вересня 2009 року.
Відповідач - ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час судового розгляду належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надав. Надав заяву про визнання позовних вимог у повному обсязі з клопотанням розглянути справу без його участі (а.с.17).
Представник відповідача - ТОВ «Укрмармурекспорт» у судове засідання не з'явився, про дату, місце і час судового розгляду належним чином повідомлений, письмових заперечень суду не надав.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» зареєстровано як юридична особа 29.09.2009 року під ідентифікаційним кодом 36586034, про що зроблено запис про реєстрацію у Єдиному державному реєстрі під номером 12481430001000411 (а.с.5), знаходиться на податковому обліку у Слов'янській ОДПІ з 30.09.2009 (а.с. 6).
Як вбачається з витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, засновником та керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» є ОСОБА_2.
В матеріалах справи міститься пояснення ОСОБА_2, відповідно до якого він на прохання свого знайомого за грошову винагороду погодився, щоб на його ім'я було зареєстровано підприємство та підписав деякі документи, зі змістом яких не знайомився. Про те, що він є засновником та директором ТОВ «Укрмармурекспорт» йому стало відомо від працівників податкової міліції. Наміру займатись підприємницькою діяльністю ОСОБА_2 не мав, статутний фонд підприємства не формував, договору на оренду приміщення з ОСОБА_4 для розташування там ТОВ «Укрмармурекспорт» не підписував, дозволу на виготовлення печатки підприємства не підписував, управління та керівництво підприємством фактично не здійснював та нікому не доручав здійснювати діяльність від імені товариства та свого імені (а.с.7).
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України - підприємство - це самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» було зареєстроване особою, що не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність та займатись цією діяльністю.
Частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами, також за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створені порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених цим законом.
Відповідно до частини 1, 2 статті 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказується найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.
Оскільки засновнику невідомий зміст зазначених документів та місцезнаходження оригіналів документів, а крім того він їх взагалі не підписував, кошти або майно до уставного фонду не було внесено (цей обов'язок передбачений частиною 1 статті 144 Цивільного Кодексу України), у реєстрації підприємства він участі не приймав, тому це свідчить про незаконність реєстрації ТОВ «Укрмармурекспорт».
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створені юридичної особи, які не можна усунути.
Таким чином, установчі документи ТОВ «Укрмармурекспорт» не відповідають вимогам законодавства.
Враховуючи вищенаведене, установчі документи ТОВ «Укрмармурекспорт» належить визнати недійсними з моменту реєстрації, тобто з 29 вересня 2009 року.
З огляду на вищевикладене, і приймаючи до уваги положення статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якими на органи податкової служби покладені функції по здійсненню контролю за дотриманням податкового законодавства суб'єктами підприємництва, своєчасністю надання податкової звітності і правильністю визначення об'єктів оподатковування і числення податків, суд вважає, що діяння не встановлених осіб, що здійснюють діяльність від імені ТОВ «Укрмармурекспорт» ведуть до порушення встановленого державою порядку дотримання законності в сфері оподатковування.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підприємство було зареєстроване з порушенням закону, допущеного при створенні юридичної особи, які неможна усунути, внаслідок чого позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт», ОСОБА_2 про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» - задовольнити повністю.
Визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрмармурекспорт» через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути, з моменту реєстрації, тобто з 29 вересня 2009 року.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 25 лютого 2010 року в присутності представника позивача.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Голуб В. А.