06 серпня 2010 рокуСправа № 2а-2030/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання - Шергіній Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася в суд із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 1 017,53 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач свої зобов'язання щодо сплати податків та інших обов'язкових платежів належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 1 017,53 грн. Правовою підставою стягнення податкових зобов'язань є норми пункт 2 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та підпункт 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач в клопотанні від 23 липня 2010 року просить розгляд справи проводити без участі їх представника.
В судові засідання 27 липня 2010 року та 6 серпня 2010 року відповідач не з'явився, пояснення на позовну заяву не подав, про причини неприбуття в судове засідання суду не повідомив, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання належним чином був повідомлений, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення судової повістки за №430250361091, №4302503490367.
Ігнорування вимог суду і неодноразова не явка відповідача в судове засідання без поважних причин, суд розцінює такі дії як зумисне затягування судового процесу, що в даному випадку є порушення приписів статей 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Ковельської міської ради 13 січня 2009 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1.
Згідно довідки № 22 від 19 січня 2009 року приватний підприємець ОСОБА_1 узятий на облік платника податків 15 січня 2009 року за №10565.
Відповідач є платником єдиного податку передбаченого Законом України «Про систему оподаткування» (заява ОСОБА_1 від 13.01.2009 року).
Рішенням Ковельської міської ради №36/23 від 23 грудня 2005 року встановлено розмір ставок єдиного податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності та затверджено перелік видів підприємницької діяльності і розміри ставок єдиного податку з доходів фізичних осіб.
Зворотній бік облікової картки платника, розрахунки податкового боргу станом на 16 червня 2010 року свідчать про наявність у відповідача 1 017,53 грн. податкового боргу, в тому числі по єдиному податку - 1 000,53грн. та податку по збору за забруднення навколишнього середовища - 17грн.
Позивач здійснив заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання першої та другої податкових вимог №1/726 від 26 червня 2009 року , №2/906 від 12 серпня 2009 року, проте заборгованість відповідачем перед бюджетом не погашена, а тому 31 травня 2010 року Ковельською МДПІ прийнято рішення № 13/24-032/1 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Передбачені вище заходи не дали можливості повністю погасити податковий борг відповідача.
За правилами пунктів 1, 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового зобов'язання, не призвели до його погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі -Закон № 2181-III) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.
Оскільки, позовні вимоги про примусове стягнення податкового боргу у сумі 1 017,53 грн. підтверджується матеріалами справи, позов підлягає до задоволення.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з підприємця ОСОБА_1 в доход Державного бюджету України 1 017,53 грн. (одну тисячу сімнадцять гривень п'ятдесят три копійки) податкового боргу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається позивачем та відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А. Я. Ксензюк
Повний текст постанови виготовлено - 11 серпня 2010 року.