Єдиний унікальний номер №943/1088/22
Провадження №3/943/650/2022
18 листопада 2022 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Шендрікова Г.О. розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від начальника ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, українця, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 , розлученого, не працюючого, пільг не має, протягом року до адміністративної відповідальності притягувався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.09.2022 року серії ОБ № 028677 гр. ОСОБА_2 02.09.2022 року о 19 год. 21 хв. в с. Сторонибаби Золочівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки скутер Ямаха д.н.з. б/н, із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка вимова), від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Правопорушник в судове засідання з'явився, вину у вчиненому визнав. Просив суворо не карати. Крім того просив суд розстрочити йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця, оскільки не має можливості одномоментно сплатити вказані кошти, враховуючи його складне матеріальне становище, про що суду надав окрему письмову заяву.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З огляду на вимоги ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до вимог п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що діяння ОСОБА_2 містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне порушення серії ОБ №028677 від 02.09.2022, рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Золочівського РВП ГУ НП У Л/о., постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомативному режимі серії БАВ №123307 від 19.08.2022, якою на правопорушника накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. на підставі ч. 2 ст. 126 КУпАП за рух транспортним не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії. Крім того, вина ОСОБА_2 у скоєнні вищевказаного адміністративного правопорушення доводиться долученими до протоколу матеріалами відеофіксації правопорушення (диск CD-R),що не спростовані ОСОБА_2 .
Оцінюючи вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини гр. ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Своїми діями гр. ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.
При обранні виду та розміру стягнення судом враховано характер скоєного правопорушення, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини, у зв'язку з чим суддя вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Разом із тим, суд вважає, що клопотання ОСОБА_2 про розстрочку йому виконання постанови суду в частині стягнення штрафу в розмірі 17000,00 грн. строком на 12 місяців зі сплатою рівними частинами щомісяця підлягає до задоволення виходячи із наступного.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення (ст. 299 КУпАП).
Статтею 301 КУпАП передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.
В силу вимог ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).
Згідно частини першої статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлене правопорушником клопотання слід задовольнити, розстрочивши ОСОБА_2 виконання даної постанови суду про накладення на нього адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 17 000,00 грн. на строк 12 місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 1416,70 грн. щомісяця, у зв'язку із його складним матеріальним становищем.
Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 7, 34, 35, 36, 40-1, 130, 245, 247, 266, 279, 280, 283, 284, 288, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суддя:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік.
Розстрочити ОСОБА_2 виконання постанови Буського районного суду Львівської області від 18 листопада 2022 року в справі №943/1088/22 (провадження №3/943/650/2022) про накладення адміністративного стягнення в частині сплати штрафу в розмірі 17 000,00 грн. на строк 12 (дванадцять) місяців зі сплатою штрафу рівними частинами по 1416,70 грн. (одна тисяча чотириста шістнадцять гривень 70 копійок) щомісячно.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 496,20 грн. судового збору.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Г. О. Шендрікова