вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
29.07.10Справа №2а-5935/10/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,
при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Джанкой АР Крим
про стягнення 1153,84 грн.
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Джанкой АР Крим (далі - відповідач) суми невідшкодованих витрат на виплату пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві та її доставки ОСОБА_1 в розмірі 1153,84 грн.
Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 29.07.2010 року, не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, 28.07.10 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, у зв'язку з неможливістю явки.
Представник відповідача також явку свого представника у судове засідання, яке відбулось 29.07.2010 року, не забезпечив, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, 28.07.10 року від нього надійшло клопотання про відкладення слухання по справі у зв'язку з тим, що його представник знаходиться на лікарняному.
Розглянувши клопотання відповідача суд вказує на наступне.
У попередні судові засідання 15.06.2010 року та 12.07.2010 року відповідач також явку свого представника не забезпечував, заперечень на позовну заяву, яки витребував суд, не надавав. Також відповідачем у клопотанні вказано, що його представник не може з явитися з поважних причин, однак доказів поважності причин неявки відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене, а також те, що двомісячний строк розгляду справи встановлений КАС України спливає суд вважає що клопотання відповідача про відкладення слухання справи задоволенню не підлягає.
Приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
Позивачем у період з 01.01.2010р. по 28.02.2010р. сплачувалася пенсія з інвалідності особам яки внаслідок нещасного випадку на виробництві або у зв'язку з професійним захворюванням отримали інвалідність відповідної групи, у тому числі і ОСОБА_1, який отримав третю групу інвалідності в наслідок трудового каліцтва.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач та відповідач в грудні та січні 2010р. підписували акти звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
З наданих суду актів звірки убачається, що між позивачем та відповідачем виникали неузгодженості, що до сум відшкодування витрат на виплату пенсій за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві та їх доставки.
У зв'язку з виникненням неузгодженостей між розрахунками відповідачем на адресу позивача щомісячно направлялися списки осіб, котрим призначені пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання не прийняті до заліку у зв'язку з відсутністю особових справ.
Судом встановлено, що розбіжності між розрахунками Управління Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування виникли, у тому числі, у зв'язку з незгодою відповідача прийняти до відшкодування суму не відшкодованого основного розміру пенсії у розмірі 241,62 грн., державної адресної допомоги у розмірі 846,38 грн, підвищення до пенсії за постановою КМУ № 198 від 11.03.2009 року у розмірі 56,80 грн. та витрат на їх доставку у розмірі 9,04 грн. за грудень та січень 2010 року всього в сумі 1153,84 грн.
Судом була перевірена наявність підстав для відшкодування УПФУ в Джанкойському районі АР Крим витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_1 та встановлено наступне.
Підставою для призначення пенсії за інвалідністю ОСОБА_1 є акт про нещасний випадок на виробництві № 115, згідно з яким він 21.02.1985 року в м. Ворошиловград отримав трудове каліцтво в наслідок нещасного випадку на виробництві.
Судом встановлено, що не прийняті до заліку витрати на виплату пенсій ОСОБА_1 не були включені відповідачем до Акту щомісячної звірки у зв'язку з тим, що у відповідача відсутня особова справа потерпілого, а також акт про нещасний випадок на виробництві, який призвів до інвалідності, що є підставою для відмови у розумінні ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійному захворюванні, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту - Закон) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
У частині 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За змістом частини 2 статті 2 Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Статтею 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Відповідно до довідки №1874/02 від 03.06.2009 року Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську, ОСОБА_1 перебуває на обліку в цьому відділенні, та одержує страхову виплату по травмі отриманої 21.02.1985 року з 01.04.2001 року згідно довідки МСЕК №192540 від 31.07.1997 року, тобто його пенсійна справа знаходиться у Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську і не передана до відповідача.
Вказані обставини свідчать про відсутність підстав для стягнення саме з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой, сум невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за січень та лютий 2010р. ОСОБА_1 в сумі 1153,84грн.
Відповідно до ст. 71 КАС України позивачем не надано доказів того, що особова справа потерпілого ОСОБА_1 передана відповідачу, також позивачем не надано доказів того, що право потерпілого на страхові виплати встановлено у судовому порядку.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Яковлєв С.В.