Копія
Справа № 2-169/10
11 серпня 2010 р. Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Корнелюка В.С.,
за участю: секретаря - Гергеші З.А.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Толося А.М.,
при проведенні попереднього судового засідання в смт. Локачах
по справі за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Локачинського РУЮ про скасування рішення ВДВС від 22.01.2010 року, визнання дій ВДВС незаконними та стягнення з відповідача кошти у сумі 4300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями,
24.06.10 р. позивач звернувся з даним позовом до суду. Свої вимоги мотивує тим, що ознайомившись з рішенням ВДВС Локачинського РУЮ від 22.01.2010 року про стягнення з нього 50% заробітної плати - аліментів на одну дитину та заборгованість, позаяк дане рішення викликане змінами у СК України. Вважає, що виконавча служба перевищила свої повноваження, порушуючи рішення Локачинського районного суду від 14.05.2004 року, у якому його було зобов'язано сплачувати аліменти у сумі 40 % від заробітної плати на трьох дітей. Оскільки виконавчий лист про стягнення з нього аліментів знаходився на виконанні у бухгалтерії сільської ради, то заборгованості виникнути не могло. Просить скасувати рішення ВДВС від 22.01.2010 року, визнати дії ВДВС незаконними та стягнути з відповідача кошти у сумі 4300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями.
У судовому засіданні позивач підтримав свою заяву і пояснив, що державна виконавча служба його своєчасно не повідомила про збільшення розміру аліментів на дітей. Починаючи з лютого 2010 року з нього почали стягувати 50% заробітної плати - аліментів на одну дитину та заборгованість. До цього бухгалтерією сільської ради стягувалось 70% заробітної плати. Виникнути заборгованість не могла, адже виконавчий лист про стягнення з нього аліментів знаходився на виконанні у бухгалтерії сільської ради, аліменти з нього стягували. Вважає, що виконавча служба перевищила свої повноваження, порушуючи рішення Локачинського районного суду від 14.05.2004 року, у якому його було зобов'язано сплачувати аліменти у сумі 40 % від заробітної плати на трьох дітей. Просить скасувати рішення ВДВС від 22.01.2010 року, визнати дії ВДВС незаконними та стягнути з відповідача кошти у сумі 4300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями.
Представник ВДВС Толось А.М. позов не визнав і пояснив, що у зв'язку із змінами в Сімейному кодексі України з ОСОБА_1 почали стягувати аліменти на дітей, щоб їх розмір не був менший за 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Аліменти, які стягувались, були значно менші ніж які нараховувались, і тому за 2006 і 9 міс. 2007 року виникла заборгованість у сумі 5885 грн. Боржник самостійно та з інших можливих доходів (працює зубним лікарем) погашати заборгованість відмовився. З жовтня 2007 року згідно із ст. 70 ч.4 ЗУ «Про виконавче провадження» прийнято рішення стягувати з боржника 70 % заробітної плати, що дало можливість зупинити ріст заборгованості. Станом на 01.01.2010 року стягнення аліментів проводилось у повному обсязі, заборгованість становила 2399,32 грн. У січні 2010 року середня дитина досягла повноліття і тому державним виконавцем прийнято рішення про стягнення з боржника аліментів у розмірі 50% заробітної плати. Скаржнику він неодноразово це пояснював, по телефону і письмово по його заявах. Провадження здійснюються на підставі закону.
Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що аліменти з ОСОБА_1 стягувались на 2-х дітей в розмірі 70% його заробітку. З січня 2010 року аліменти стягуються на одну дитину у розмірі 50% заробітної плати. У позивача є заборгованість і про це йому відомо.
Відповідно до ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 50%, крім відрахувань при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, коли такі відрахування не можуть перевищувати 70% заробітної плати.
У ст. 182 СК України 15.10.2005 року були внесені зміни, згідно з якими мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, суд вважає, що дії виконавчої служби по стягненню з ОСОБА_1 аліментів на дітей ( в даний час однієї дитини) є правомірними і відповідають вимогам закону. Що стосується питань стягнення матеріальної і моральної шкоду, то у цій частині також слід відмовити, оскільки дії відповідача є правомірними, надані йому права використовуються у точній відповідності із законом і не порушують прав та законних інтересів громадян.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, ЦПК України, ст.182 СК України, ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», суд,
У позові ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Локачинського РУЮ про скасування рішення ВДВС від 22.01.2010 року, визнання дій ВДВС незаконними та стягнення з відповідача кошти у сумі 4300 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями відмовити.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення і може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області протягом цього ж строку шляхом подачі апеляційної скарги через Локачинський районний суд.
Суддя підпис
Оригіналу відповідає
Суддя Локачинського районного суду Корнелюк В.С.