вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
25.03.10Справа №2а-3567/09/10/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кудряшової А.М. ,
при секретарі судового засідання - Дєрюшковій І.А.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим
до Державного підприємства "Агропромислова фірма "Прибрежна"
про стягнення податкової заборгованості
Державна податкова інспекція в Чорноморському районі АР Крим - позивач - 20 лютого 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибрежна» - відповідач - про стягнення 425800грн.37коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявна заборгованість по податку на додану вартість в сумі 287430грн.49коп., по земельному податку в сумі 25412грн.69коп., по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 30946грн.38коп., а також по штрафним санкціям в сумі 82010грн.81коп., що на час подання адміністративного позову не сплачена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути вказану суму заборгованості в судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином - під розписку у попередньому судовому засіданні (т.2, а.с.76), про причини неприбуття не повідомив, до судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (т.2, а.с.77-78).
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - під розписку у попередньому судовому засіданні (т.2, а.с.76), про причини неприбуття не повідомив, до судового засідання надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити. Крім того, згідно з наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями, відповідач посилається на пропуск ДПІ трирічного строку стягнення заборгованості, встановленого ст.257 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим просить не стягувати заборгованість у сумі 147689грн.91коп.
Суд, приймаючі до уваги клопотання представника позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, наявність в матеріалах справи заперечень відповідача на позовну заяву з зазначенням про невизнання адміністративного позову, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись ч.3 ст.122, ч.3 ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державне підприємство «Агропромислова фірма «Прибрежна» (код ЄДРПОУ 00413015, юридична адреса: 96447, АР Крим, Чорноморський район, с. Медведеве, вул. Нова, буд.1) зареєстровано Чорноморською районною державною адміністрацією АР Крим 03 квітня 1995 року, дані внесені до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису 11361200000000126 - т.1, а.с.214-223), є платником податків та зборів, зокрема, податку на додану вартість, що підтверджено матеріалами справи.
Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників встановлені Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ. Пунктом 3 частини 1 статті 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ (надалі - Закон №2181).
Пунктом 4.1 статті 4 даного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "а" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; згідно пункту «б» пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Абзацом 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР встановлено, що податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
Судом встановлено, що позивачем до ДПІ в Чорноморському районі АР Крим були надані податкові декларації з податку на додану вартість з зазначенням самостійно узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість: за лютий 2006 року - в сумі 88860грн.00коп. (т.1, а.с.46-47), за березень 2006 року - в сумі 751грн.00коп. (т.1, а.с.48-49), за квітень 2006 року - в сумі 317грн.00коп. (т.1 а.с.50-51), за травень 2006 року - в сумі 283грн.00коп. (т.1, а.с.52-53), за червень 2006 року - в сумі 8836грн.00коп. (т.1, а.с.54-55), за липень 2006 року - в сумі 4631грн.00коп. (т.1, а.с.56-57), за серпень 2006 року - в сумі 4708грн.00коп. (т.1, а.с.58-59), за вересень 2006 року - в сумі 3248грн.00коп. (т.1, а.с.60-61), за жовтень 2006 року - в сумі 5936грн.00коп. (т.1, а.с.62-63), за листопад 2006 року - в сумі 3442грн.00коп. (т.1, а.с.64-65), за грудень 2006 року - в сумі 1858грн.00коп. (т.1, а.с.66-67), за січень 2007 року - в сумі 4720грн.00коп. (т.1, а.с.68-69), за лютий 2007 року - в сумі 4915грн.00коп. (т.1, а.с.70-71), за березень 2007 року - в сумі 4474грн.00коп. (т.1, а.с.72-73), за квітень 2007 року - в сумі 4802грн.00коп. (т.1, а.с.74-75), за травень 2007 року - в сумі 4692грн.00коп. (т.1, а.с.76-77), за червень 2007 року - в сумі 4888грн.00коп. (т.1, а.с.78), за липень 2007 року - в сумі 5040грн.00коп. (т.1, а.с.79-80), за серпень 2007 року - в сумі 4726грн.00коп. (т.1, а.с.81-82), за вересень 2007 року - в сумі 5099грн.00коп. (т.1, а.с.83-84), за жовтень 2007 року - в сумі 5291грн.00коп. (т.1, а.с.85-88), за листопад 2007 року - в сумі 5158грн.00коп. (т.1, а.с.89-90), за грудень 2007 року - в сумі 5326грн.00коп. (т.1, а.с.91-92), за січень 2008 року - в сумі 5167грн.00коп. (т.1, а.с.93-94), за лютий 2008 року - в сумі 6017грн.00коп. (т.1, а.с.95-96), за березень 2008 року - в сумі 5273грн.00коп. (т.1, а.с.97-99), за квітень 2008 року - в сумі 5824грн.00коп. (т.1, а.с.100-101), за травень 2008 року - в сумі 763грн.00коп. (т.1, а.с.103-104), за червень 2008 року - в сумі 11697грн.00коп. (т.1, а.с.105-106), за липень 2008 року - в сумі 8377грн.00коп. (т.1, а.с.107-109), за серпень 2008 року - в сумі 5241грн.00коп. (т.1, а.с.110-112), за вересень 2008 року - в сумі 1695грн.00коп. (т.1, а.с.113-115), за жовтень 2008 року - в сумі 640грн.00коп. (т.1, а.с.116-118), за листопад 2008 року - в сумі 832грн.00коп. (т.1, а.с.119-121), всього на суму 233527грн.00коп.
Подання позивачем до ДПІ податкових декларацій з зазначенням відповідних сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість представниками позивача та відповідача під час розгляду справи не оспорювалось та не заперечувалось.
За таких обставин, податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем у зазначених податкових деклараціях, відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України №2181 є узгодженим.
Згідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 року №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст.9 “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п. 7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу відбувається у порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення -у рівній пропорції.
На підставі Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової інспекції оперативного обліку податків і зборів, які поступають до бюджету і в державні цільові фонди, затвердженою наказом Головної Державної податкової інспекції України №37 від 12.05.1994 (з наступними змінами та доповненнями), а також Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової інспекції України №276 від 18.07.2005, облік, контроль і складання звітності, по платежах, які надходять до бюджету, проводяться органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи. При введенні первинних документів по кожній операції фіксується особовий номер працівника, дата і час введення інформації.
Згідно з пунктом 5.3 Інструкції про порядок ведення органами Державної податкової інспекції оперативного обліку податків і зборів, які надходять до бюджету і в державні цільові фонди, при обробці розрахункових документів по оплаті платежів до бюджету в автоматичному режимі з використанням даних електронного реєстру розрахункових документів відповідальною особою, яка проводить їх обробку, за зовнішніми ознаками перевіряє відомості заповнення реквізитів "Призначення платежу" на відповідність необхідним вимогам і на його паперовій копії проставляють дату і підпис відповідальної особи.
Відповідно до пункту 1.3 Інструкції №276, проведення операцій по рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку.
Згідно ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу України" посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Суд зазначає, що діючим законодавством не передбачено право податкового органу самостійно без згоди платника податків або відповідного рішення суду визначати призначення платежу.
Отже, за викладених обставин, операції по рахунках проводяться в хронологічному порядку, але на підставі первинних документів платників податків і позначених в них призначень платежу.
Під час розгляду справи представник відповідача надав суду платіжні доручення про сплату узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість по вказаним податковим деклараціям: за лютий 2006 року - в сумі 60694грн.68коп. (т.2, а.с.137), за березень 2006 року - в сумі 751грн.00коп. (т.2, а.с.48-49), за квітень 2006 року - в сумі 317грн.00коп. (т.2, а.с.50-51), за травень 2006 року - в сумі 17628грн.18коп. (т.2, а.с.138), за червень 2006 року - в сумі 13467грн.00коп. (т.2, а.с.139-140), за серпень 2006 року - в сумі 4708грн.00коп. (т.2, а.с.141), за вересень 2006 року - в сумі 5000грн.00коп. (т.2, а.с.142), за жовтень 2006 року - в сумі 5936грн.00коп. (т.2, а.с.143), за листопад 2006 року - в сумі 3442грн.00коп. (т.2, а.с.144), за грудень 2006 року - в сумі 2000грн.00коп. (т.2, а.с.145), за січень 2007 року - в сумі 4720грн.00коп. (т.2, а.с.68-69), за лютий 2007 року - в сумі 4915грн.00коп. (т.2, а.с.146), за березень 2007 року - в сумі 4474грн.00коп. (т.2, а.с.147), за квітень 2007 року - в сумі 4802грн.00коп. (т.2, а.с.148), за травень 2007 року - в сумі 4692грн.00коп. (т.2, а.с.149), за червень 2007 року - в сумі 4888грн.00коп. (т.2, а.с.150), за липень 2007 року - в сумі 5040грн.00коп. (т.2, а.с.151), за серпень 2007 року - в сумі 4726грн.00коп. (т.2, а.с.81-82), за вересень 2007 року - в сумі 5200грн.00коп. (т.2, а.с.152), за жовтень 2007 року - в сумі 5300грн.00коп. (т.2, а.с.153-154), за листопад 2007 року - в сумі 5158грн.00коп. (т.2, а.с.155), за грудень 2007 року - в сумі 5200грн.00коп. (т.2, а.с.156), за січень 2008 року - в сумі 5000грн.00коп. (т.2, а.с.157), за лютий 2008 року - в сумі 6017грн.00коп. (т.2, а.с.158-159), за березень 2008 року - в сумі 5539грн.00коп. (т.2, а.с.160), за квітень 2008 року - в сумі 5000грн.00коп. (т.2, а.с.161), за травень 2008 року - в сумі 7000грн.00коп. (т.2, а.с.162-163), за червень 2008 року - в сумі 7199грн.00коп. (т.2, а.с.164-165), за липень 2008 року - в сумі 8377грн.00коп. (т.2, а.с.166-167), за серпень 2008 року - в сумі 5241грн.00коп. (т.2, а.с.168-169), за вересень 2008 року - в сумі 1695грн.00коп. (т.2, а.с.170), за жовтень 2008 року - в сумі 640грн.00коп. (т.2, а.с.171), за листопад 2008 року - в сумі 832грн.00коп. (т.2, а.с.172).
Таким чином, суд зазначає, що позивачем не сплачено заборгованість по податку на додану вартість в загальній сумі 48925грн.32коп., а саме: за лютий 2006 року - 28165грн.32коп., за березень 2006 року - в сумі 751грн.00коп., за квітень 2006 року - в сумі 317грн.00коп., за липень 2006 року - в сумі 4631грн.00коп., за січень 2007 року - в сумі 4720грн.00коп., за серпень 2007 року - в сумі 4726грн.00коп., за грудень 2007 року - в сумі 126грн.00коп., за січень 2008 року - в сумі 167грн.00коп., за квітень 2008 року - 824грн.00коп., за червень 2008 року - в сумі 4498грн.00коп.
Суд зазначає, що будь-які докази погашення вказаних сум податкового боргу в повному обсязі відповідачем під час розгляду справи не надано та позивачем про наявність таких доказів суду не повідомлено. Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючі, що відповідачем під час розгляду справи на підтвердження заперечень в частині сплати суми заборгованості 48925грн.32коп. будь-які платіжні доручення з зазначенням відповідного призначення платежу або інші докази сплати заборгованості з ПДВ суду не надані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ДПІ в Чорноморському районі АР Крим в частині стягнення з відповідача заборгованості по податку на додану вартість в сумі 48925грн.32коп. по вказаним податковим деклараціям.
Суд також вважає необхідним зазначити, що позивачем за вказаний період - з лютого 2006 року по листопад 2008 року - також крім сплати нарахованих сум податкових зобов'язань з ПДВ, що зазначені у відповідних податкових деклараціях, було додатково сплачено 30483грн.18коп., а саме: за травень 2006 року - в сумі 17345грн.18коп., за червень 2006 року - в сумі 4631грн.00коп., за вересень 2006 - в сумі 1752грн.00коп., за грудень 2006 року - в сумі 142грн.00коп., за вересень 2007 року - в сумі 101грн.00коп., за жовтень 2007 року - в сумі 9грн.00коп., за березень 2008 року - 266грн.00коп., за травень 2008 року - в сумі 6237грн.00коп.
Разом з тим, як свідчать дані особових рахунків позивача по податку на додану вартість (т.2, а.с.83-105) на протязі з 30.03.2006 року по 31.12.2008 року включно у відповідача була постійно наявна податкова заборгованість з ПДВ у сумі, більшій ніж 100тис.грн.00коп. Тобто з врахуванням вимог п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", та з оглядом на те, що поточний платіж, про сплату якого було зазначено в таких платіжних дорученнях, був більший, ніж сума нарахованого відповідачем самостійно та узгодженого податкового зобов'язання (згідно даних податкової декларації за податковий (звітний) період, погашення заборгованості по якій проводилось відповідачем), суд вважає, що вказана сума не могла бути направлена податковим органом - ДПІ в Чорноморському районі АР Крим не погашення заборгованості по іншим поточним платежам з урахуванням наявності заборгованості за податкові (звітні) періоди до 2006 року.
В частині позовних вимог ДПІ в Чорноморському районі АР Крим про стягнення з відповідача заборгованості по земельному податку суд зазначає наступне:
Закон України “Про плату за землю” від 03.07.1992 року №2535-XII зі змінами та доповненнями визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Частиною першою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що розмір земельного податку не залежить від результатів господарської діяльності власників землі та землекористувачів.
Згідно зі статтею 5 Закону України “Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Положеннями частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю” визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Стаття 17 Закону України “Про плату за землю” передбачає, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Судом встановлено, що відповідач самостійно надав до ДПІ в Чорноморському районі АР Крим податковий розрахунок земельного податку за 2008 рік.
Згідно з податковим розрахунком по земельному податку за 2008 рік (т.1, а.с.124) відповідачем нараховано податок за поточний рік у загальній сумі 44417грн.33коп., який підлягає сплаті на протязі року щомісячно з січня по листопад включно рівними частками по 3701грн.44коп. та за грудень - 3701грн.49коп.
Таким чином, податкове зобов'язання позивача по земельному податку за 2008 роки у зазначеній сумі є узгодженим.
Суд зазначає, що під час розгляду даної справи відповідачем суду надані платіжні доручення про сплату узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на землю: за період з січня по грудень 2008 року (т.2, а.с.174-183) у загальній сумі 42814грн.40коп. з зазначенням в платіжних дорученнях відповідного призначення платежу. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає заборгованість по земельному податку в сумі 1602грн.93коп. (44417,33-42814,40).
Суд зазначає, що будь-які докази погашення вказаних сум податкового боргу в повному обсязі відповідачем під час розгляду справи не надано та позивачем про наявність таких доказів суду не повідомлено. Згідно з частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючі, що відповідачем під час розгляду справи на підтвердження заперечень в частині сплати суми заборгованості 1602грн.93коп. будь-які платіжні доручення з зазначенням відповідного призначення платежу або інші докази сплати заборгованості суду не надані, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ДПІ в Чорноморському районі АР Крим в частині стягнення з відповідача заборгованості по земельному податку в сумі 1602грн.93коп.
Згідно статті 27 Закону України “Про плату за землю”№2535-ХІІ від 03.07.1992 року контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
В частині стягнення з відповідача податкової заборгованості з фіксованого сільськогосподарського податку в сумі 30946грн.38коп. суд зазначає наступне:
Порядок, підстави та строки сплати фіксованого сільськогосподарського податку передбачено Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12.2008 року №320-ХІV.
Відповідно до ст.1 зазначеного Закону фіксований сільськогосподарський податок (далі - ФСП) - це податок, який не змінюється протягом визначеного цим Законом терміну і справляється з одиниці земельної площі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» особи можуть бути зареєстровані як платники ФСП, якщо такі особи є сільськогосподарськими підприємствами різних організаційно-правових форм, передбачених законами України, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, а також рибницькі, рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах), у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, перевищує 75 відсотків загальної суми валового доходу.
Відповідно до ст.5 зазначеного Закону платники податку визначають суму ФСП на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.
Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» органи державної податкової служби у районах ведуть облік нарахування і сплати сум ФСП за формою і в порядку, затвердженими Державною податковою адміністрацією України. Контроль за своєчасним і повним надходженням сум ФСП здійснюють органи державної податкової служби.
В порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідачем до ДПІ в Чорноморському районі АР Крим наданий податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку на 2006 рік (т.1, а.с.122), яким було визначено до сплати в 2006 році ФСП 32013грн.50коп.
Суд зазначає, що згідно з пунктом «б» частини 3 статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» особа знімається з податкової реєстрації як платник ФСП за рішенням податкового органу, якщо така особа підпадає під регулювання норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З матеріалів справи вбачається, що Євпаторійською об'єднаною державною податковою інспекцією АР Крим (правонаступником якої є позивач) 03 листопада 2005 року було надано до суду заяву про порушення справи про банкрутство Державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибрежна» (т.1, а.с.184-188).
Як свідчать матеріали справи, Господарським судом АР Крим було порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Агропромислова фірма «Прибрежна» та ухвалою підготовчого засідання від 14.02.2006 року по справі №2-26/2173-2006 суд визнав грошові вимоги кредитора - Євпаторійської ОДПІ в АР Крим, зобов'язав заявника дати оголошення в офіційних друкованих органах про порушення справи про банкрутство та ввів процедуру розпорядження майном боржника (т.1, а.с.176-178). Згідно з ухвалою Господарського суду АР Крим від 13.10.2009 року по справі №2-6/2173-2006 (т.1, а.с.231) строк судової процедури - розпорядження майном боржника - продовжено судом на шість місяців до 02.03.2010 року.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що на протязі 2006-2007 років відповідач - ДП «Агропромислова фірма «Прибрежна» - підпадав під регулювання норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року №2343-XII, у зв'язку з чим відповідач в 2006 році не міг бути платником фіксованого сільськогосподарського податку, що було достовірно відомо позивачу.
Однак згідно довідки ДПІ в Чорноморському районі АР Крим від 23.03.2010 року №694/15-3 (т.2, а.с.82) на протязі 2006 року відповідач був зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку, заяву про зняття з реєстрації не надавав та ДПІ рішення про зняття з реєстрації відповідача як платника фіксованого сільськогосподарського податку не приймала.
Крім того, згідно з вимогами пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем була самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку, рішення про анулювання реєстрації відповідача як платника податку на додану вартість податковим органом не приймалось, з відповідною заявою про його прийняття на протязі 2006-2007 років відповідач не звертався, на загальну систему оподаткування, обліку та звітності не перейшов, продовжував на протязі 2006 року сплачувати фіксований сільськогосподарський податок. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сума податкового зобов'язання по фіксованому сільськогосподарському податку по розрахунку на 2006 рік - 32013грн.50коп. - була узгоджена відповідачем у встановленому діючим законодавством порядку, у зв'язку з чим підлягає сплаті у загальному порядку.
З врахуванням добровільно сплаченої відповідачем заборгованості в сумі 28000грн.00коп. (що підтверджено копіями платіжних доручень - т.2, а.с.174-179) та згідно з розрахунком суми заборгованості (т.2, а.с.80), відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з лютого по грудень 2006 року включно, суд зазначає, що згідно наданих позивачем та відповідачем під час розгляду справи документів стягненню з Державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибрежна» підлягає заборгованість в сумі 2946грн.38коп.
Також суд зазначає, що за результатами планової документальної перевірки дотримання відповідачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.03.2005 року було складено акт №248/00413015/23-01 від 15.08.2005 року (т.2, а.с.40-45) та прийняті податкові повідомлення-рішення №0000602301/0 від 17.08.2005 року про застосування штрафну на підставі пп.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та №0000612301/0 від 17.08.2005 року про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій в загальній сумі 73703грн.46коп. (т.2, а.с.39).
Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем в судовому порядку. Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.04.2008 року по справі №2-4/5403-2006А було закрито провадження у справі за позовом Державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибрежна» до ДПІ в Чорноморському районі АР Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000612301/1 від 02.11.2005 року про донарахування ПДВ в частині в сумі 53903грн.49коп. та про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000602301/1 від 02.11.2005 року в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 82010грн.81коп. (т.1, а.с.204).
Враховуючі вимоги пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо узгодження суми податкових зобов'язань у випадку їх оскарження в судовому порядку лише після прийняття відповідного рішення судом (тобто з 08.04.2008 року), та відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів щодо сплати вказаних сум, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача податку на додану вартість в сумі 53903грн.49коп. та штрафних санкцій в сумі 82010грн.81коп.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ДПІ в Чорноморському районі АР Крим про стягнення з Державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибрежна» податкової заборгованості в загальній сумі 425800грн.37коп. підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості з податку на додану вартість в сумі 102828грн.81коп., по земельному податку в сумі 1602грн.93коп., по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 2946грн.38коп., по штрафним санкціям в сумі 82010грн.81коп., всього - в сумі 189388грн.93коп.
У зв'язку зі складністю справи судом 25 березня 2010 року проголошені вступна та резолютивна частина постанови, а 30 березня 2010 року постанова складена у повному обсязі.
Керуючись статтями 94, 158-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Агропромислова фірма «Прибрежна» (код ЄДРПОУ 00413015, юридична адреса: 96447, АР Крим, Чорноморський район, с. Медведеве, вул. Нова, буд.1) заборгованість в загальній сумі 189388 (сто вісімдесят дев'ять триста вісімдесят вісім) гривень 93 копійки:
- заборгованість з податку на додану вартість у сумі 102828 (сто дві тисячі вісімсот двадцять вісім) гривень 81 копійка,
- заборгованість по земельному податку в сумі 1602 (одна тисяча шістсот дві) гривні 93 копійки,
- заборгованість по фіксованому сільськогосподарському податку в сумі 2946 (дві тисячі дев'ятсот сорок шість) гривень 38 копійок,
- заборгованість по штрафним санкціям в сумі 82010 (вісімдесят дві тисячі десять) гривень 81 копійка.
3. В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.