Копія
21 листопада 2022 року Справа № 160/14529/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області: від 30.06.2022 року № 881771-2416-0403; зобов'язати відповідача скасувати нарахування орендної плати за 2022 рік та постановити окрему ухвалу щодо усунення систематичного грубого порушення ПК України відповідачем як суб'єктом владних повноважень стосовно нарахування позивачу орендної плати за неіснуючим договором оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
позивач був орендарем земельної ділянки у місті Кам'янське;
згідно листа Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради від 28.07.2016 року № 11/А-312 термін дії оренди земельної ділянки від 28.01.2005 року № 01972 скінчився 21.10.2014 року.
оскільки строк оренди земельної ділянки у місті Кам'янське закінчився, то позивач не повинен сплачувати саме орендну плату за вказану земельну ділянку, оскільки підставою для нарахування саме орендної плати є саме договір оренди землі;
Ухвалою суду від 21.09.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
факт припинення дії договору оренди земельної ділянки не свідчить про припинення відносин оренди, оскільки позивач не надав доказів повернення земельної діляннки з оренди.
позивач є власником нерухомого майна, а тому повинен сплачувати орендну плату за земельну ділянку, на якій таке нерухоме майно знаходиться.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, встановив наступне.
Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 30.06.2022 року № 881771-2416-0403, яким позивачу визначено орендну плату за 2022 рік у сумі 23329,17 грн. за земельну ділянку, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , площа 0,0368 га, кадастровий номер 1210400000:02:009:0010.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 02.08.2021 у спільній частковій власності позивача перебуває нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_1 , розмір частки 193/500.
Між Дніпродзержинською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 01972 від 24.01.2005.
Предметом договору оренди № 01972 від 24.01.2005 була визначена земельна ділянка площею 0,0368 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії договору: до 21.10.2014 року.
Згідно листа Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Дніпродзержинської міської ради від 28.07.2016 року № 11/А-312, копія якого міститься у матеріалах справи, термін дії оренди земельної ділянки від 28.01.2005 року № 01972 скінчився 21.10.2014 року.
Згідно вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено.
Поновлення договорів оренди землі здійснюється в порядку, передбаченому статтею 126-1 Земельного кодексу України (стаття 32-2 Закону України «Про оренду землі»).
Згідно вимог статті 126-1 ЗК України договором оренди землі, договором про встановлення земельного сервітуту, договорами про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови може встановлюватися умова щодо поновлення таких договорів. Умова щодо поновлення договору не може встановлюватися в договорі оренди землі, договорі про встановлення земельного сервітуту, договорах про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови щодо земельних ділянок державної та комунальної власності, крім випадків, якщо на таких земельних ділянках розташовані будівлі або споруди, що перебувають у власності користувача або набувача права користування земельною ділянкою. Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається. Сторона договору, яка бажає скористатися правом відмови від поновлення договору не пізніш як за місяць до дати закінчення дії такого договору, подає до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно заяву про виключення з цього реєстру відомостей про поновлення договору.У разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк.
Позивач має об'єкт нерухомого майна на вказаній вище земельній ділянці, який належать позивачу на праві спільної часткової власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яка міститься у матеріалах справи.
Згідно з частинами першою і другою статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - ЗК) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до статей 125, 126 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Аналогічним чином перехід прав власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України.
Пунктом "е" частини першої статті 141 ЗК передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Згідно з частиною третьою статті 7 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Відповідно до абзацу 8 частини першої статті 31 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі припиняється в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Аналіз зазначених норм законів свідчить, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, який зобов'язаний сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що перебуває у його користуванні на підставі договору оренди. Обов'язок сплачувати орендну плату виникає у землекористувача з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Водночас набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставами припинення права користування земельною ділянкою. У цілях оподаткування у власника будівлі, споруди (їх частини) з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно виникає обов'язок зі сплати податку за землю, на якій розташовані такі будівлі, споруди (їх частини). Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, однак обов'язок зі сплати орендної плати виникне тільки на підставі укладеного договору оренди землі.
Отже, у разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на землі, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку обов'язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. При цьому землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.
Аналогічну позицію займає Верховний Суд у постанові від 14.09.2021 року у справі № 808/2684/15.
Тобто обов'язок зі сплати саме орендної плати за користування земельною ділянкою виникає тільки на підставі укладеного договору оренди землі.
Згідно правової позиції, яка викладена у пункті 7.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 року у справі № 905/1680/20 «право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 ЗК України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. Зазначені правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц та від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17».
Отже, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права; до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними, тобто цивільно-правовими; власник земельної ділянки у такому разі вправі вимагати повернення коштів на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Оскільки строк дії договору оренди земельної ділянки сплив 21.10.2014 року, то вказаний договір оренди є припиненим та не поновленим згідно вимог ст. 126-1 ЗК України.
Таким чином, відповідач протиправно нарахував саме орендну плату у 2022 році.
За вказаних обставин оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Окремо суд зазначає наступне.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі № 804/6676/16 (ЄДРСР № 66078950) адміністративний позов ОСОБА_1 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 11.05.2016 № 2215-1303. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2018 у справі № 804/6676/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Кам'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі № 804/6676/16.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 160/10555/20 (ЄДРСР № 93263633) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 2977-1303 від 05.04.2017, № 254874-1314-0403 від 21.02.2018, № 1733-5550-0403 від 26.02.2019. Рішення набрало законної сили 05.01.2021.
При розгляді вищезазначених адміністративних справ судом встановлена обставина відсутності у позивача обов'язку щодо сплати орендної плати за земельну ділянку площею 0,0368 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , оскільки, як вбачається зі змісту листа Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради № 11/А-312 від 28.07.2016, строк дії договору оренди припинився 21.10.2014 та не продовжувався, отже відсутній діючий договір оренди земельної ділянки як підстава для нарахування орендної плати.
Згідно із частиною другою та третьою статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною четвертою статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В силу наведених норм процесуального закону, обставини, встановлені постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2016 у справі № 804/6676/16, яка набрала законної сили 11.09.2019, та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 160/10555/20, яке набрало законної сил 05.01.2021 мають преюдиційне значення при вирішенні спору у даній справі, оскільки ухвалюючи такі рішення, суд надав оцінку обставинам відсутності у ОСОБА_1 обов'язку зі сплати з 21.10.2014 орендної плати за земельну ділянку площею 0,0368 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги - зобов'язати відповідача скасувати нарахування орендної плати за 2022 рік, оскільки визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є достатнім та ефективним способом захисту порушених прав позивача; податкове повідомлення - рішення після набрання даним рішенням суду законної сили не буде породжувати для позивача жодних правових наслідків з моменту прийняття податкового повідомлення - рішення.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали за наслідками розгляду справи згідно вимог ст. 249 КАС України.
Судові витрати покладаються на сторони згідно вимог ч.3 ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49047, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ ВП 44118658), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 30.06.2022 року № 881771-2416-0403.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя С.В. Златін
Рішення не набрало законної сили
Суддя С.В. Златін