21 листопада 2022 року Справа № 160/16078/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
14.10.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум; визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 01.01.2021 року по 16.05.2021 року, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2021 року по 16.05.2021 року, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року адміністративний позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 793,92 грн., за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Представником позивача було отримано копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року та на її виконання 07.11.2022 року до суду подано клопотання про відкриття провадження у справі, яке обґрунтовано тим, що оскільки у даній справі порушено права учасника бойових дій, а справа пов'язана з порушенням прав позивача, який є учасником бойових дій, він звільняється від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Додатково зазначив, що від сплати судового збору звільняються також позивачі у справах про стягнення грошового забезпечення відповідно п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Розглянувши клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо його задоволення, та повторно зазначає наступне.
Так, представником позивача в позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до частин другої-третьої ст. 9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Таким чином, виходячи із наведених положень зазначених законів, позивач звільнений від сплати судового збору за подачу позову про визнання протиправними дій щодо неправильного нарахування грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення.
Однак, позивач не підлягає звільненню у порядку п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору за подачу позову з позовними вимогами про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року.
У постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі №200/13192/18-а Верховний Суд зазначив, що пільгу щодо сплати судового збору мають позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У цій постанові суд зазначає, що поняття заробітної плати (грошового забезпечення) та одноразової грошової допомоги у разі звільнення не є тотожними, оскільки заробітна плата носить характер періодичних платежів та виплачується на підставі укладеного між сторонами трудового договору за виконану працівником роботу, а одноразова ж грошова допомога має характер одноразового платежу. Тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» не поширюється на вимоги позивачів про виплату грошової допомоги у зв'язку із звільненням.
Отже, позивач не підлягає звільненню від сплати судового збору за позовну вимогу щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні.
В клопотанні представник позивача також зазначив, що судовий збір не підлягає сплаті, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", як учасник бойових дій.
З даного питання, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Отже, Законом України "Про судовий збір" звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з позовними вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Оскільки, позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження дій суб'єкта владних повноважень, які не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то позивач не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову згідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Наведена правова позиція узгоджується також і з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в його ухвалах від 13.04.2020р., від 06.05.2020р. у справі №9901/70/20, та Верховного Суду, викладеній в його постанові від 02.02.2021р. у справі №580/2846/20 й ухвалах від 24.09.2020р. у справі №428/10659/19, від 02.02.2021р. у справі №640/13331/19, яка підлягає обов'язкову врахуванню адміністративним судом відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
В свою чергу, позивачем не було надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі встановленому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 року.
Отже, як вбачається з матеріалів справи позивачем не усунуті недоліки зазначені в ухвалі від 19.10.2022 року у строк встановлений судом.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали разом із адміністративним позовом та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною в адміністративному позові адресою.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська