Справа № 484/1633/22
Провадження № 2/484/769/22 р.
21.11.2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді Панькова Д.А.
секретаря судового засідання - Кузьменко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Дорова Андрія Олексійовича, до ОСОБА_2 ; третя особа: Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства, -
Позивач звернувся в суд із позовом про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, посилаючись на те, що він з 2012 року по теперішній час проживає зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю без шлюбу, разом виховують дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (довідка Виконавчого комітету Мигіївської сільської ради від 30.05.2022 року № 651/3).
У них від цих відносин, під час спільного проживання, народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що посвідчується довідкою Виконавчого комітету Мигіївської сільської ради від 30.05.2022 р. № 680/3.
Відносно доньки ОСОБА_5 , ОСОБА_2 оформлена як одинока мати. Відомості про батька дитини в актовому записі про народження дитини записані за вказівкою матері, згідно з частиною першою статті 135 СК України, що посвідчується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження. Відповідно запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень був проведений в порядку ст. 135 Сімейного кодексу України.
Донька ОСОБА_5 знаходиться на утриманні ОСОБА_1 , який забезпечує дитину всім необхідним, піклується про неї, створює умови для гармонійного та всебічного розвитку дитини (відповідно до довідки-характеристики Виконавчого комітету Мигиївської сільської ради від 30.05.2022 р № 683/3).
Після народження дитини, позивач постійно проживає з нею та самостійно утримує її (копія довідки житлового органу про склад сім'ї до позову додається). Позивач заводить та забирає дитину з дитячого садка. Відвідує батьківські збори та приймає активну участь в житті дитини, цікавиться її навчанням. ОСОБА_1 постійно цікавиться станом здоров'я доньки ОСОБА_5 , а саме: проходить щорічні медичні огляди, звертається за медичною допомогою тощо.
Рідним батьком дитини є позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який не був зазначений в книзі реєстрації народжень та в Свідоцтві про народження як батько дитини. На жаль, батьківство позивача відносно дитини - доньки ОСОБА_5 , відповідачка не визнає.
В якості доказів кровної спорідненості між позивачем та дитиною ОСОБА_4 надав фотокартки їх родини, на яких зазначені позивач, відповідач та їхня спільна дитина.
Факт батьківства позивача підтверджується доданими до заяви письмовими доказами.
Позивач мав намір офіційно оформити своє батьківство, але ОСОБА_3 не бажає, згідно ст. 126 СК України, подати заяву спільно з позивачем про встановлення батьківства до відділу РАЦС Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.
У відповідності зі ст. 128 Сімейного кодексу України: за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду; підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України; позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття; позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини; позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Позивач вживав всіх необхідних заходів, передбачених ст. 16 ЦПК України, а саме: неодноразово усно особисто і в телефонному режимі звертався до відповідачки з проханням визнати батьківство дитини, але це не дало жодного позитивного результату.
Представник позивача в судове засідання надав заяву з проханням слухати справу у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час і місце слухання справи оповіщена відповідно до вимог ст. 130 ЦПК України. У наданому 29.07.2022 р. відзиві на позовну заяву, ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що просить застосувати позовну давність в один рік згідно ч. 2 ст. 129 СК України. У відзиві зазначила, що ОСОБА_1 під час їх спільного проживання вчиняв сварки, вів аморальний спосіб життя. На даний час він проживає з іншою жінкою. Вважає, що донька, коли стане повнолітньою, сама зможе визнати позивача своїм батьком.
Третя особа надіслала суду заяву з проханням слухати справу у відсутність їх представників, проти задоволення позову не заперечували.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Зі свідоцтва про народження ОСОБА_4 вбачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Веселинове Веселинівський р-н, Миколаївська область, актовий запис № 32, де зазначено матір'ю дитини - ОСОБА_2 , а батьком дитини - ОСОБА_6 .
З витягу № 00011994937 від 05.04.2013 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Веселинівського районного управління юстиції у Миколаївській області був складений актовий запис про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за № 32, із зазначенням відомостей про батька, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.
Ухвалою суду від 25.08.2022 р. у справі було призначено судово-медичну експертизу молекулярно-генетичного аналізу ДНК, яка не була проведена, у зв'язку з неприбуттям відповідачки та дитини до Одеського обласного бюро СМЕ для одночасного відбору біологічних зразків.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду (ст. 125 СК України).
Відповідно ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Згідно ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Судом встановлено, що державна реєстрація народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснена відповідно до частини першої статті 135 СК України. Позивач визнає батьківство повністю та вважає ОСОБА_5 своєю рідною дочкою.
Відповідно до роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Будь-яких доказів на спростування доводів позивача відповідачкою не надано, для проведення судово-генетичної експертизи, яка могла б спростувати його доводи, не з'явилася.
Заявлене у відзиві позивачкою клопотання про застосування позовної давності в один рік згідно ч. 2 ст. 129 СК України, не стосується такого роду позовних вимог, а тому судом не може бути застосоване.
Своїми письмовими поясненнями вона фактично підтвердила факт їх сумісного проживання в період народження доньки, прямих заперечень батьківства позивача не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 визнає себе батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд дійшов висновку про задоволення позову, так як він є обґрунтованим, законним та підтверджується матеріалами справи.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 200, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ); третя особа: Веселинівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Елеваторна, 6, смт. Веселинове, Миколаївська обл., код ЄДРПОУ 26173123) про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Лиса Гора, Первомайського району, Миколаївської області, громадянина України, батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки смт. Веселинове Веселинівського району Миколаївської області, матір'ю якої є ОСОБА_2 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 № 32 від 05.04.2013 року, що складений Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Веселинівського районного управління юстиції у Миколаївській області, зазначивши в графі «батько» - «громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець с. Лиса Гора, Первомайського району, Миколаївської області».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя: