Справа № 489/3352/22
Провадження № 1-кп/489/858/22
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
21 листопада 2022 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12022153040000333 від 03.10.2022 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва Миколаївської області, громадянина України, непрацюючого, з вищою освітою, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за таких обставин:
З 24.02.2022 на всій території України було введено військовий стан. Згідно з п. 7 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» працівникам поліції надано право перевірки документів у осіб.
У невстановлені час та місці ОСОБА_3 придбав у невстановленої особи психотропну речовину - амфетамін, точну кількість не встановлено, але не менше ніж 0,1757 грам. Вказану психотропну речовину ОСОБА_3 поклав до правого карману своєї куртки та став незаконно зберігати при собі для особистого вживання без мети збуту.
03.10.2022 приблизно о 10.50 год. ОСОБА_3 на ділянці дороги біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , був зупинений співробітниками поліції ВП № 2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області для перевірки документів, в ході чого добровільно видав працівникам поліції психотропну речовину - амфетамін, загальною масою не менше ніж 0,1757 грами, яку він незаконно придбав та зберігав при собі для особистого вживання без мети збуту.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у незаконному придбанні та зберіганні психотропних речовин без мети збуту за вказаних в обвинувальному акті обставин визнав повністю та підтвердив, що дійсно придбав у невстановленої особи психотропну речовину - амфетамін, яку 03.10.2022 в денний час біля будинку 35 на вул. Виноградній в м. Миколаєві в ході перевірки документів працівниками поліції добровільно видав. У вчиненому щиро розкаявся, засудив свої дії та зазначив, що активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.
Крім власного визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість у скоєному підтверджується також іншими дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.
Відповідно до заяви від 03.10.2022, ОСОБА_3 03.10.2022 добровільно видав працівникам поліції пакет з білою речовиною.
З протоколу затримання особи, яка вчинила кримінальний проступок, від 03.10.2022 вбачається, що 03.10.2022 о 10.50 годин біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , був зупинений співробітниками поліції для перевірки документів ОСОБА_3 , який добровільно видав пакет з речовиною білого кольору.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/115-22/8210-НЗПРАП від 11.11.2022, надана на експертизу порошкоподібна речовина у полімерному зіп-пакеті, яка упакована у сейф-пакет №ВУМ1003914, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою 0,1757 г.
В судовому засіданні захисник заявив клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки обвинувачений вперше вчинив кримінальний проступок, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та матеріальна шкода вказаним проступком не була завдана.
Обвинувачений підтримав клопотання свого захисника та погодився на звільнення його від кримінальної відповідальності, при цьому зазначивши, що активно сприяв розслідуванню кримінального провадження.
Прокурор вважав, що оскільки обвинувачений дійсно активно сприяв розкриттю кримінального проступку та щиро покаявся, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та його діями не заподіяно матеріальної шкоди, тому клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям підлягає задоволенню.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно зі ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення належить до категорії кримінальних проступків та не відноситься до корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, відповідно до примітки до ст. 45 КК України.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності” дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_3 вперше вчинив кримінальний проступок, не має негативної характеристики, щиро покаявся у вчиненому, засуджує скоєне ним діяння, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення (надавши покази щодо обставин правопорушення, які були відомі тільки обвинуваченому), його діянням матеріальних збитків не завдано.
При цьому обвинувачений згідно з вимогою про судимість є не судимим.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Таким чином, встановлені судом під час судового розгляду обставини відповідно до ст. 45 КК України є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження, оскільки він вперше вчинив кримінальний проступок, повністю визнав свою вину у вчиненому, щиро покаявся, шкодує про вчинене та засуджує свої протиправні дії, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та підтримав клопотання свого захисника про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а також його діями не завдано матеріальних збитків.
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.202 у справі № 598/1781/17, вбачається, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду. Нормами КПК України встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК). Оскільки ст. 126 КПК України визначено, що вказане питання може бути вирішено й ухвалою суду, ВП ВС робить висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.
У зв'язку з цим, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 755,12 грн.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись статтями 284, 286, 370, 374 КПК України, суд
постановив:
Клопотання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку дійовим каяттям.
Кримінальне провадження № 12022153040000333 від 03.10.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - закрити.
Речові докази:
- micro SD 16 GB із відеозаписом фіксації процесуальної дії - залишити в матеріалах судового провадження;
- речовину, загальною масою 1,6117 г, яка упакована у сейф-пакет №ВУМ1003914 та містить у своєму складі амфетамін - знищити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України в сумі 755 (сімсот п'ятдесят п'ять) грн 12 коп.
На ухвалу протягом семи днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1