справа № 489/6025/21
провадження №2/489/489/22
Заочне рішення
Іменем України
21 листопада 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Коваленка І.В.,
при секретарі судового засідання Мартинюк Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Воробйова Тетяна Анатоліївна (далі - приватний нотаріус), про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом
встановив:
У вересні 2021 року позивач, через свого представника - адвоката Воробйова В.Л., звернулася до суду з позовом в якому просить визнати право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_5 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Квартира належала спадкодавцю на підставі біржового договору купівлі-продажу № 1873 від 09.06.1995, зареєстрованого в МБТІ 22.06.1995 за реєстровим № 18025.
22.09.2017 ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів все належне йому на момент смерті майно на користь позивача. 23.11.2017 позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, про що була заведена спадкова справа № 22/2017. 18.08.2021 позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва по спадщину за заповітом, але постановою від 18.08.2021 їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії з тих підстав, що договір купівлі-продажу квартири, яка належала спадкодавцю, не посвідчений нотаріально.
Посилаючись на наведені обставини та неможливість оформити спадкові права в досудовому порядку позивач звернулася до суду за захистом свого права.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 20.09.2021 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 25.07.2022 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 14.11.2021, учасники справи не з'явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.
Представник позивач надав до суду письмову заяву в якій просить розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, причин неявки суду не повідомили та правом на надання відзиву на позов або письмових пояснень не скористалися.
За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Згідно частини п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його складання.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов наступного.
Із матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис про смерть № 55, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
На підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.06.1995, укладеного на ТОВ "Південна товарна біржа" та зареєстрованого в Миколаївському МБТІ 22.06.1995 за реєстровим номером 18205, ОСОБА_5 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
Крім того, на праві власності спадкодавцю належала квартира АДРЕСА_2 .
За життя, 22.09.1917 спадкодавець ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповів все належне на момент смерті йому майно на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Воробйовою Т.А. та зареєстровано в реєстрі за № 424.
Родинні відносини між спадкодавцем і позивачем, як чоловіком і дружиною, підтверджуються Свідоцтвом про укладення шлюбу від 30.04.1985 серії НОМЕР_2 .
Після смерті чоловіка, 23.11.2017 позивач звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та на підставі її заяви була заведена спадкова справа № 22/2017.
Із дослідженої судом спадкової справи встановлено, що 17.08.2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою, якою підтвердила прийняття нею спадщини за заповітом, після смерті спадкодавця, який на день смерті був зареєстрований та проживав постійно в АДРЕСА_3 .
Із спадкової справи також встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину.
17.08.2021 позивачу ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яке зареєстроване в реєстрі за № 274, на квартиру АДРЕСА_2 .
Щодо оформлення спадкових прав на квартиру АДРЕСА_1 то позивачу нотаріусом відмовлено постановою від 18.08.2021 № 105/02-31/02-14.
Підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом вказано ненадання спадкодавцем документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, а саме те, що договір № 1873 купівлі-продажу нерухомого майна, зареєстрований 09.06.1995 ТОВ «Південна товарна біржа», нотаріально не посвідчений, а тому не може бути прийнятий нотаріусам як правовстановлюючий документ.
При вирішенні спору суд виходить з наступного правого регулювання.
Відповідачами у справі про визнання права власності в порядку спадкування є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що позивач є єдиним спадкоємцем та вона прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк шляхом подання відповідної заяви приватному нотаріусу. Але оформлення її спадкових прав на квартиру, набуту спадкодавцем на підставі біржового договору купівлі-продажу, неможливе через відсутність його нотаріального посвідчення.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що позивач єдиним спадкоємцем та прийняла спадщину у встановлений законом шестимісячний строк, але не може реалізувати своє право на оформлення спадщини за заповітом в позасудовому порядку, через невизнання нотаріусом правовстановлюючого документу на нерухоме майно та неможливість на теперішній час здійснити нотаріальне посвідчення такого правовстановлючого документу, суд вважає позовну вимогу про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом правомірною та доведеною, а тому позов підлягає задоволенню.
Так як позивач просить покласти судові витрати на неї, відповідно судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ;
відповідач - Миколаївська міська рада, код ЄДРПОУ 26565573, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;
третя особа: Приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Воробйова Тетяна Анатоліївна, робоче місце: м.Миколаїв, вул. Херсонське шосе,1, корпус 2, офіс «Нотаріус».
Повний текст судового рішення складено 21.11.2022.
Суддя І.В.Коваленко