Справа №127/19699/18
Провадження №1-кп/127/820/18
14 листопада 2022 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження, режимі відеоконференції в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12018020020002744 по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чойр Республіка Монголія, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
В проваджені Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 у зв'язку із спливом двохмісячного строку, зазначивши, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не відпали, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обраний правильно, підстав для його зміни, скасування немає, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, переховувався від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти нові кримінальні правопорушення. У нього відсутні міцні соціальні зв'язки, а отже підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому не має, а обраний запобіжний захід є обґрунтований.
Обвинувачений ОСОБА_4 щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, просив змінити на більш м'який запобіжний захід.
Захисник обвинуваченого щодо продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою заперечила та зазначила, що підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором недоведені. У ОСОБА_4 наявні міцні соціальні зв'язки тапостійне місце проживання. Намірів ухилятися від суду та перешкоджати розгляду кримінального провадження не має, тому можливо змінити міру запобіжного заходу на більш м'який.
Заслухавши сторони кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.
Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.
Клопотання прокурора вмотивоване тим, що наразі наявні ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню (п. 4 ст. 177 КПК України).
Аналізуючи дані про особу ОСОБА_4 , суд бере до уваги, те що під час досудового розслідування, відносно ОСОБА_4 застосовувався запобіжний захід у виді тримання під вартою. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.11.2019, ОСОБА_4 змінено міру запобіжного заходу з утримання під вартою на особисте зобов'язання, з покладенням на нього певних обов'язків, однак обвинувачений ОСОБА_4 порушуючи свої обов'язки, до суду на виклики не з'являвся, неодноразово ухилявся від суду та перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні. Судом неодноразово виносились ухвали про привід обвинуваченого ОСОБА_4 , які виконати не представлялось можливим, в зв'язку з відсутністю ОСОБА_4 за місцем реєстрації та проживання.
Крім того, суд вважає наявним наступні ризики. Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, він неодноразово не з'являвся до суду та перешкоджав встановленню істини в кримінальному провадженні. Крім того, перебуваючи на волі, обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, може: переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки у разі постановлення обвинувального вироку суду, особа може бути засуджена до реальної міри покарання; вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином.
За таких обставин обрання відносно ОСОБА_4 домашнього арешту, як більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить запобігання ризикам, передбаченим п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Крім того, врахувавши обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та відсутність у ОСОБА_4 соціально стримуючих факторів та міцних соціальних зав'язків, суд вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Відтак, суд доходить висновку, що більш м'який запобіжний захід не виправдовує себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та уникнення встановлених судом ризиків, доцільно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Також, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров'я та неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою, до суду не надходило, тому клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 183, 331, 336, 370-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк дії обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб.
Визначити ОСОБА_4 заставу в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 52000 (п'ятдесят дві тисячі) грн., які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , кілька обов'язків, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до суду; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали суду 60 діб до 12.01.2023 включно.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)», для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Суддя: