Справа № 128/159/22
18 листопада 2022 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниця клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу в кримінальному провадженні № 12021020000001175, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.09.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 118, 124 КК України,
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходиться вищевказане кримінальне провадження, триває судовий розгляд кримінального провадження за встановленим порядком дослідження доказів.
16.11.2022 до суду надійшло клопотання про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, розгляд якого на підставі ст. 186 КПК України призначено на 18.11.2022.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане ним письмове клопотання, зазначив, що на даний час виникла необхідність в обранні обвинуваченому запобіжного заходу, про що в своєму клопотанні прокурору вказала потерпіла. Подане клопотання прокурор мотивував тим, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, залишаються та не зменшились. В обґрунтування застосування запобіжного заходу обвинуваченому покладається забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також необхідність запобігання спробам: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення тощо. Просив обрати вказаний ним запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб без встановлення застави.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання прокурора, наполягала на обранні обвинуваченму ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки боїться за себе, та ОСОБА_6 впливає на свідків в даному кримінальному провадженні. Особисто їй обвинувачений не погрожував, вважає, що він це робив по відношенню до свідків, але вони бояться свідчити. Чула, що ОСОБА_6 казав, що зробить все можливе, щоб він був на свободі, тому звернулася з таким клопотанням до прокурора. Окрім цього, обвинувачений не з'явився в судове засідання, яке відкладалось на підставі заяви захисника про відкладення судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_7 та його представник, адвокат ОСОБА_8 , в судове засідання не з'явилися, надали до суду письмові заяви, згідно яких клопотання прокурора підтримують та просять задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки дотримується всіх обов'язків обвинуваченого, працює, має сім'ю. Він нікому не погрожував та не погрожує, а тому прокурором не доведено необхідності обрання до нього запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки воно є необґрунтованим, прокурором лише перелічено ризики, передбачені ст. 177 КПК України, жоден з яких не доведено та не обгрунтовано в клопотанні. Обставини, на які посилається потерпіла, є недоведеними та прокурором лише на підставі заяви потерпілої подано дане клопотання. Будь-які вказані прокурором ризики відсутні. Крім цього, за санкцією статтей обвинувачення до ОСОБА_6 не може бути застосовано такий запобіжний захід як тримання дід вартою, згідно норм КПК України.
Вислухавши думку учасників судового розгляду,оглянувши надані суду матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Статтею ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті (ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 72967/01 від 01.03.2017 по справі «Бєлєвіцкій проти Росії», пп.111-112, суду необхідно враховувати, що обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції.
Так, за даним кримінальним провадженням ОСОБА_6 був затриманий 24.09.2021 та йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.01.2022 підозрюваному ОСОБА_6 було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.01.2022, продовжено підозрюваному ОСОБА_6 строк дії запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового слідства до 24.02.2022.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 23.02.2022, в підготовчому судовому засіданні за клопотанням прокурора продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 23.04.2022.
В подальшому в ході судового розгляду, в тому числі в судовому засіданні 18.04.2022 за участі прокурора та представників потерпілих, за наслідком погодження наступної дати судового розгляду поза межами строку запобіжного заходу, та до спливу вказаного строку жодним з учасників судового розгляду клопотань про продовження строку запобіжного заходу не подавалося.
24.08.2022 прокурор звернувся до суду з клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту. Ухвалою суду від 26.08.2022 в задоволенні вказаного клопотання відмовлено, у зв'язку з невстановленням обставин, які б свідчили про необхідність обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді цілодобового домашнього арешту, недоведеністю заявлених стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатністю вказаних прокурором та стороною потерпілих аргументів для доведеності існування перелічених ними ризиків.
Мотивуючи необхідність обрання запобіжного заходу обвинуваченому у виді тримання під вартою прокурор взагалі не обґрунтував, які безпосередньо обставини вказують на існування зазначених в статті КПК України та перелічених ним ризиків, не навів та не надав суду жодних доказів, якими підтверджується їх існування, долучивши до поданого клопотання лише адресоване йому клопотання потерпілої про обрання запобіжного заходу. Чому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, в клопотанні прокурора взагалі не обґрунтовано.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
З огляду на вищевикладене, суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні нетяжких злочинів, за які максимально можливе покарання передбачено у виді позбавлення волі на строк до двох років, має постійне місце проживання, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно працевлаштований, тобто має міцні соціальні зв'язки, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, необхідність застосування до ОСОБА_6 під час досудового слідства найсуворішого запобіжного заходу була обумовлена кваліфікацією його дій за ст. 115 КК України, після зміни кваліфікації дій обвинуваченого він до 23.04.2022 перебував під цілодобовим домашнім арештом, відомості про порушення ним застосованих до нього раніше запобіжних заходів чи перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, чи повідомлення про підозру у вчиненні іншого злочину відсутні. При цьому вказівка на тиск з боку обвинуваченого на потерпілих та свідка не обґрунтована жодним належним, допустим та достатнім доказом.
За таких обставин, беручи до уваги тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6 , відомості, які характеризують його особу, та процесуальну поведінку в ході як досудового слідства, так і судового розгляду, обставин, які б свідчили про можливість, з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, застосування до обвинуваченого вказаного прокурором запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також необхідність його обрання, суду не доведено. Заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені, та вказані прокурором та потерпілою аргументи не є достатніми, на думку суду, для доведеності існування перелічених ними ризиків, тому суд вважає необхідним відмовити в задоволенні поданого клопотання.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 186, 193, 194, 350, 392 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: