вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" листопада 2022 р. Справа№ 5011-50/9028-2012
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Копитової О.С.
суддів: Михальської Ю.Б.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В.
та представників сторін:
від апелянта - Рудницький Ю.В. - керівник, паспорт;
від ОСОБА_1 - Шевченко Ю.В. - ордер;
від ОСОБА_1 - Преображенська О.В. - довіреність ;
ОСОБА_1. - особисто - паспорт;
від ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» - Безелюк І.С. - ордер,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС»
на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року
у справі № 5011-50/9028-2012
за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Вомтех»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничий центр «Тор»
про банкрутство
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі №5011-50/9028-2012, зокрема, відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» в задоволенні заяви від 19.10.2021 року про заміну кредитора у справі.
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» (надалі по тексту - ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС», апелянт) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі № 5011-50/9028-2012 в частині відмови ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» в задоволенні заяви від 19.10.2021 року про заміну кредитора у справі та постановити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» про заміну кредитора у справі.
Крім того апелянт просив суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року по справі № 5011-50/9028-2012.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що вважає викладені висновки місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» такими, що не відповідають обставинам справи та наданим документам.
Також апелянт зазначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Отже, зазначене у рішенні, що укладення між ТОВ «Альянсафрик Груп» та ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» Договору про відступлення права вимоги (цесії) №15-09/21 від 15.09.2021 року не може породжувати жодних правових наслідків, спростовує презумпцію правомірності правочину.
Посилаючись на норми законодавства, апелянт зазначає, що на його думку, прийняття оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у даній справі можливе лише у випадку визнання судом недійсними договорів про відступлення прав вимоги №06-08/18 від 06.08.2018 року, №13-08/18 від 13.08.2018 року, №28-10/20 від 28.10.2020 року, №28-10/20-2 від 28.10.2020 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» (надалі по тексту - ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП») та товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «РІЕЛКОМ» (надалі по тексту - ТОВ «РІЕЛКОМ») та товариством з обмеженою відповідальністю «РІЕЛКОМ НОВИЙ» (надалі по тексту - ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ»).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2022 року витребувано матеріали справи №5011-50/9028-2012 з Господарського суду міста Києва.
27.01.2022 року від ТОВ «РІЕЛКОМ» ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, які зводяться до того, що ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» просить здійснити переоцінку доказів та обставин, які вже були дослідженні судом апеляційної та касаційної інстанції.
07.02.2022 року від голови комітету кредиторів боржника надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, де він вказує про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не направлення копії апеляційної скарги деяким кредиторам у справі про банкрутство.
14.02.2022 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №5011-50/9028-2012.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 року апеляційну скаргу ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі №5011-50/9028-2012 залишено без руху.
У зв'язку із перебуванням судді Отрюха Б.В. у відпустці з 21.02.2022 року по 25.02.2022 року, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року відкрито апеляційне провадження у справі №5011-50/9028-2012 за апеляційною скаргою ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Копитова О.С.; призначено справу до розгляду на 29.03.2022 року.
В зв'язку з введенням Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану в Україні розгляд справи №5011-50/9028-2012 не відбувся.
У зв'язку із перебуванням судді Копитової О.С у відпустці, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022 року, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Отрюх Б.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2022 року розгляд справи №5011-50/9028-2012 призначено на 24.05.2022 року.
19.05.2022 року через відділ документообігу суду від ТОВ «РІЕЛКОМ» надійшов відзив на апеляційну скаргу.
Обґрунтовуючи поданий відзив представник зазначає, що сторона Договору №15-09/21 ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» вже зверталося до суду щодо заміни кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» у справі про банкрутство ТОВ «НВЦ «Тор», вказуючи підставою правонаступництва ухвалу господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року по справі №5011-50/9028-2012 та ті ж угоди, акти на які зараз посилається апелянт як на підставу набуття ним статусу кредитора у даній справі.
Суд апеляційної та касаційної інстанції дійшли висновку про те, що матеріального правонаступництва на відбулося, оскільки є значні порушення законодавства, недотримання істотних умов договорів, невідповідність змісту договорів обставинам справи та інше, а тому процесуальне правонаступництво є неможливим.
Представник зазначає, що ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» в заяві про заміну кредиторів зазначає, що набуває право вимоги до боржника на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року по справі №5011-50/9028-2012, однак ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» мають право вимоги до боржника на підставі Кредитних договорів №8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року та №5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року. Тобто, саме зобов'язання за вказаними Кредитними договорами, у випадку правонаступництва, і мало бути передане.
Крім того, представник зазначає, що кредиторські вимоги ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» включені до четвертої та шостої черги. Натомість, апелянт, в порушення встановленого порядку кредиторських вимог, заявляє про набуття ним права вимоги до боржника на одну загальну суму, в тому числі без зазначення черговості.
Тому такі дії апелянта, на думку представника ТОВ «РІЕЛКОМ» є неправомірними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи.
Крім того, представник ТОВ «РІЕЛКОМ» зазначає, що жоден з договорів відступлення права вимоги, які долучені апелянтом, не містять ніякої ідентифікації вимоги, що передається в ньому, не визначено конкретний обсяг прав, які передані, не визначено первісного договору, право вимоги за яким передається, не вірно із порушенням черговості визначено суму грошової вимоги, більш того, не визначено боржника, право вимоги до якого передається.
Вказані обставини свідчать про те, що право вимоги, яке належить кредиторам ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» на підставі Кредитних договорів №8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року та №5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року, відступлене так і не було. Матеріального правонаступництва не відбулося.
Підсумовуючи викладене, представник ТОВ «Ріелком» просить суд у задоволені апеляційної скарги ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» відмовити.
Також 19.05.2022 року через відділ документообігу суду від ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, який є ідентичним з відзивом ТОВ «РІЕЛКОМ».
19.05.2022 року на електронну адресу суду від голови комітету кредиторів боржника ОСОБА_1. надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В поданому відзиві голова комітету кредиторів зазначає, що як підтверджують матеріали справи, право вимоги у кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» виникло на підставі відповідних цивільно-првових угод ( а саме за Кредитними договорами №8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року та №5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року) та відповідно до норм цивільного права, а не на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року по справі №5011-50/9028-2012, а відтак право вимоги не може бути відступлене.
Апелянтом не доведено обставин щодо переходу прав вимог до боржника від кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ».
Підсумовуючи поданий відзив голова комітету кредиторів просить суд у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» відмовити.
20.05.2022 року на електронну адресу суду від керуючого санацією боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В поданому відзиві керуючий санацією зазначає, що право вимоги у кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» виникло на підставі відповідних цивільно-правових угод та відповідно до норм цивільного права, а не на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року по справі №5011-50/9028-2012, а відтак право вимоги не може бути відступлене.
В жодному, з доданих апелянтом, копій документів, не зазначено ні про кредитні угоди , ні про вірну суму грошового зобов'язання, ні про черговість кредиторських вимог, ні про те, хто є боржником, право вимоги до кого набуває новий кредитор.
Керуючий санацією вважає, що у апелянта відсутні беззаперечні докази набуття ним права вимоги до боржника, таке право ним не доведено.
Таким чином, керуючий санацією вважає, що апеляційна скарга ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» є безпідставною, незаконною та такою, що суперечить обставинам справи та нормам чинного законодавства України.
24.05.2022 року через відділ документообігу суду від директора ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» надійшло клопотання про перенесення судового засідання.
24.05.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 13.06.2022 року.
13.06.2022 року через відділ документообігу суду від адвоката апелянта надійшло клопотання про вступ у справу адвоката та перенесення судового засідання.
13.06.2022 року через відділ документообігу суду від директора ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» надійшло клопотання про долучення оригіналів документів.
13.06.2022 року через відділ документообігу суду від директора ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» надійшло клопотання про долучення оригіналів договорів цесії.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2022 року розгляд справи №5011-50/9028-2012 відкладено на 27.06.2022 року
22.06.2022 року через відділ документообігу суду від голови комітету кредиторів боржника надійшли заперечення на клопотання про долучення оригіналів договорів цесії та заперечення на клопотання про долучення оригіналів документів від 13.06.2022 року. В поданих запереченнях голова комітету кредиторів зазначає, що апелянт зловживаючи своїми процесуальними правами та перекручуючи факти, намагається ввести суд в оману та долучити документи, які не лише суперечать законодавству, обставинам справи, а й строк для подачі яких вже минув.
22.06.2022 року через відділ документообігу суду від голови комітету кредиторів боржника надійшли додаткові пояснення.
В поданих поясненнях керуючий санацією зазначає, про пов'язаність осіб Островського С.В. (керівник ТОВ «Смартленд Інвест») та Рудницького Ю.А. (керівник ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС»).
Також зазначає, що кредитори ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» приймають важливі рішення відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів. Проте, неодноразове незаконне втручання третіх осіб, вкотре, перешкоджає проведенню процедури санації.
22.06.2022 року через відділ документообігу суду від ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» надійшли заперечення на клопотання про долучення оригіналів договорів цесії та заперечення на клопотання про долучення оригіналів документів.
В поданих запереченнях директор ТОВ «РІЕЛКОМ» зазначає, що всі без винятку, подані апелянтом документи суперечать дійсним обставинам справи та не підтверджують набуття апелянтом права вимоги до боржника.
ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» вважають, що недобросовісне ставлення до процесуальних прав та обов'язків ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» не може слугувати підставою для задоволення клопотань.
27.06.2022 року через відділ документообігу суду від директора ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» надійшла заява про відвід судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 року заяву ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Грека Б.М., суддів: Остапенка О.М. та Отрюха Б.В. від розгляду справи №5011-50/9028-2012 визнано необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 року заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Грека Б.М., Остапенка О.М., Отрюха Б.В. про самовідвід від розгляду апеляційної скарги ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі № 5011-50/9028-2012 задоволено. Відведено суддів Північного апеляційного господарського Грека Б.М., Остапенка О.М., Отрюха Б.В. від розгляду справи апеляційної скарги ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі № 5011-50/9028-2012. Матеріали справи № 5011-50/9028-2012 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2022 справу № 5011-50/9028-2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сотніков С.В., Доманська М.Л., Гарник Л.Л.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2022 року заяву судді Сотнікова С.В. про самовідвід у справі № 5011-50/9028-2012 задоволено. Матеріали справи № 5011-50/9028-2012 разом з апеляційною скаргою ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року передано для визначення складу суду відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 04.07.2022 року справу №5011-50/9028-2012 передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Доманської М.Л., Михальської Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2022 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі № 5011-50/9028-2012. Розгляд апеляційної скарги ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» призначено на 14.09.2022 року.
12.09.2022 року через відділ документообігу суду від ТОВ «РІЕЛКОМ» надійшло клопотання про притягнення до відповідальності ТОВ АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС».
В поданому клопотанні ТОВ «РІЕЛКОМ» зазначає, що заперечує стосовно клопотань апелянта, які були подані до суду апеляційної інстанції 13.06.2022 року, а саме клопотання про долучення оригіналів документів (нотаріальних заяв директорів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ») та клопотання про долучення оригіналів договорів цесії, з огляду на наступне.
Щодо клопотання про долучення оригіналів документів (нотаріальних заяв директорів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ»), кредитор зазначає, що апелянт подаючи зазначене клопотання стверджував, що про дані заяви дізнався 10.06.2022 року, але ТОВ «Ріелком» вважає зазначене твердження апелянта таким, що не відповідає дійсності та таким, що вводить суд в оману, оскільки під час судового засідання в суді першої інстанції сам директор ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» зазначав, що нотаріальні заяви директорів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» містяться в матеріалах справи.
Тобто, очевидним є факт введення суду в оману, що полягає в зазначенні неправдивої інформації про те, що апелянт не знав про існування «Заяв минулих директорів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та дізнався лише 10.06.2022 року.
Що стосується клопотання про долучення оригіналів договорів цесії, ТОВ «РІЕЛКОМ» зазначає, що твердження апелянта про те, що ним 21.12.2021 року в судовому засіданні першої інстанції було заявлено клопотання про огляд документів не відповідають дійсності, оскільки згідно протоколу судового засідання від 21.12.2021 року клопотання у сторін були відсутні.
Крім того, жодного твердження стосовно порушення судом першої інстанції права ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на долучення доказів, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, враховуючи викладене, ТОВ «РІЕЛКОМ» вважає, що апелянт зловживаючи процесуальними правами шляхом подання таких безпідставних клопотань лише затягує розгляд справи та вирішення спору по суті.
Підсумовуючи подане клопотання ТОВ «РІЕЛКОМ» просить суд апеляційної інстанції визнати клопотання про долучення оригіналів документів та клопотання про долучення оригіналів договорів цесії від 13.06.2022 року - зловживанням процесуальними правами та введенням суд в оману. Залишити зазначені клопотання без розгляду. Стягнути з ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» в дохід державного бюджету штраф у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за зловживання своїми процесуальними правами і введення суд в оману стосовно дійсних обставин справи.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 року, у зв'язку з перебуванням судді Доманської М.Л., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Михальської Ю.Б., Пантелієнка В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 року прийнято до свого провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС" на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року по справі № 5011-50/9028-2012 та призначено на 14.09.2022 року.
14.09.2022 року до початку судового засідання від товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС" надійшло клопотання про перенесення судового засідання, у зв'язку з перебуванням директора в Збройних Силах України.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 року розгляд справи №5011-50/9028-2012 відкладено на 28.09.2022 року.
27.09.2022 року на електронну адресу суду від керуючого санацією надійшли додаткові пояснення по справі.
В поданих поясненнях керуючий санацією зазначає, що апелянтом не доведено перехід права вимоги в матеріальному праві від ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ», з огляду на що, процесуальне правонаступництво не може бути здійснене.
Також керуючий санацією зазначає, що наразі у даній справі триває процедура санації, проте, вже другий рік поспіль, ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» та ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» перешкоджають процесу відновлення платоспроможності боржника, намагаючись за безпідставними документами заволодіти вимогам діючих кредиторів.
28.09.2022 року в судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2022 року.
02.11.2022 року в судовому засідання представники сторін, які з'явилися в судове засідання, надали усні пояснення по справі.
В судовому засіданні 02.11.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі статтею 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» звернулося до місцевого суду з заявою про заміну кредитора у справі.
В обґрунтування поданої заяви ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» посилається на договори про відступлення прав вимоги № 06-08/18 від 06.08.2018 року, № 13-08/18 від 13.08.2018 року, № 28-10/20 від 28.10.2020 року, № 28-10/20-2 від 28.10.2020 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі №5011-50/9028-2012, зокрема, відмовлено ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» в задоволенні заяви про заміну кредитора у справі.
Обґрунтовуючи прийняту ухвалу, місцевим судом зазначено, що питання заміни кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» на підставі документів, на які наразі посилається ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС», як на докази набуття ним права вимоги до боржника, вже було предметом розгляду у суді апеляційної та касаційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 5011-50/9028-2012 від 18.08.2021 року залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП», а Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 року у справі № 5011-50/9028-2012, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2020 року про заміну кредиторів у справі № 5011-50/9028-2012 ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» їх правонаступником - ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» - залишено без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного.
Звертаючись до місцевого суду із заявою про заміну кредиторів на правонаступника, ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» зазначало, що у серпні 2018 року ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та ТОВ «РІЕЛКОМ» відступили належні їм на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі № 5011-50/9028-2012 права грошових вимог до боржника на користь ТОВ «СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ», яке згодом відступило набуте право грошової вимоги до боржника у цій справі - ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», останнє в свою чергу відповідно до договору від 28.10.2020 року №28/10-20-2 відступило належне йому право вимоги до ТОВ «НВЦ «Тор» на користь ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП», а ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» відповідно до договору від 15.09.2021 року №15-09/21 відступило належне йому право вимоги до боржника та просило суд замінити його кредитором у справі замість ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ».
В підтвердження наведених обставин до вищевказаної заяви було додано, зокрема, засвідчені ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» копії:-договору відступлення права вимоги (цесії) № 06-08/18 від 06.08.2018 року, укладеного ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ», акту приймання-передачі права грошової вимоги до договору відступлення права грошової вимоги (цесії) № 06-08/18 від 06.08.2018 року, акту приймання-передачі документів від 06.08.2018 року; -договору відступлення права вимоги (цесії) № 13-08/18 від 13.08.2018 року, укладеного ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та ТОВ «СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ», акту приймання-передачі права грошової вимоги до договору відступлення права грошової вимоги (цесії) №06-08/18 від 13.08.2018 року, акту приймання-передачі документів від 13.08.2018 року; -договору відступлення права вимоги (цесії) № 28-10/20 від 28.10.2020 року, укладеного ТОВ «СМАРТЛЕНД ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», акту приймання-передачі документів від 28.10.2020 року; -договору відступлення права вимоги (цесії) № 28-10/20-2 від 28.10.2020 року, укладеного ТОВ «Фінансова компанія «УКРФІНСТАНДАРТ» та ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП»; - договору відступлення права вимоги (цесії) №15-09/21 від 15.09.2021 року, укладеного ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» та ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС», акту приймання-передачі права грошової вимоги до договору відступлення права грошової вимоги (цесії) №15-09/21 від 15.09.2021 року і платіжного доручення від 07.10.2021 року № 1.
Крім того, як вбачається із заяви про заміну кредитора на правонаступника, ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» стверджувало, що набуло право вимоги у зв'язку із заміною кредиторів на правонаступника за вимогою, яка виникла на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі № 5011-50/9028-2012, відповідно до якої, на думку ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС», у кредиторів виникло право вимоги до боржника.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що питання заміни кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» на підставі документів, на які наразі посилається ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС», як на докази набуття ним права вимоги до боржника, вже було предметом розгляду у суді апеляційної та касаційної інстанції при розгляді аналогічної заяви ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі № 5011-50/9028-2012 від 18.08.2021 року залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП», а постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 року у справі № 5011-50/9028-2012, якою скасовано ухвалу господарського суду міста Києва від 03.11.2020 року про заміну кредиторів у справі № 5011-50/9028-2012 ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та ТОВ «РІЕЛКОМ» їх правонаступником - ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» - залишено без змін.
Верховний Суд зазначив, що оскільки вимоги у кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та ТОВ «РІЕЛКОМ» виникло на підставі відповідних цивільно-правових угод та відповідно до норм цивільного права, а не на підставі ухвали суду, а відтак право вимоги не може бути відступлене у визначений в договорах цесії спосіб.
Також, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що процесуальне правонаступництво є тісно пов'язаним з матеріальним, оскільки передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві, тому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні. На підтвердження зазначеного свідчить тлумачення змісту ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у випадку заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії процесу. Тобто підставою для виникнення процесуального правонаступництва є матеріальне правонаступництво або інша заміна осіб у матеріальних правовідносинах, а вже згодом відбувається процесуальне правонаступництво.
Правова позиція аналогічного змісту викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №910/13150/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 Цивільного кодексу України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2012 року порушено провадження у справі № 5011-50/9028-2012 про банкрутство ТОВ «НВЦ «Тор».
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2014 року у справі №5011-50/9028-2012 конкурсним кредитором боржника визнано ПАТ «Дельта Банк» із грошовими вимогами на загальну суму 107 149 225,06 грн (1 073,00 грн - перша черга, 105 904 597,02 грн - четверта черга, 1 243 555,04 грн - шоста черга).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року у справі №5011-50/9028-2012, залишеною без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року та Вищого господарського суду України від 08.11.2016 року, кредитора ПАТ «Дельта Банк» замінено на правонаступників: -ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» в частині грошових вимог до боржника на суму 52 955 642,97 грн (вимоги четвертої черги) та 622 153,47 грн (вимоги шостої черги); -ТОВ «РІЕЛКОМ» в частині грошових вимог до боржника на суму 52 948 954,05 грн (вимоги четвертої черги) та 621 401,57 грн (вимоги шостої черги).
В зазначених судових рішеннях було встановлено, що ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та ТОВ «РІЕЛКОМ» як майнові поручителі боржника, втративши в позасудовому порядку право власності у зв'язку із зверненням стягнення на предмети іпотеки, набули всіх прав кредитора ТОВ «НВЦ «Тор» за кредитними договорами № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року та № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року відповідно.
Таким чином, право вимоги у кредиторів ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та ТОВ «РІЕЛКОМ» виникло на підставі відповідних цивільно-правових угод та відповідно до норм цивільного права.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, в договорі № 15-09/21 від 15.09.2021 року та у всіх інших поданих ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» документах, які були додані до заяви, не вказано, що право вимоги набувається до боржника за кредитними договорами № 8/71385-Л/2615 від 26.11.2007 року та № 5/71385-Л/2615 від 16.06.2007 року, а вказано, що право вимоги набувається на підставі ухвали господарського суду міста Києва від 02.08.2016 року, що, як вже було констатовано Верховним Судом в постанові від 18.08.2021 року, є неможливим та неправомірним. Адже, ухвала суду не містить та не може містити жодного зобов'язання, вимоги за яким можуть бути предметом договору відступлення.
Таким чином, враховуючи викладене, апеляційний суд, вважає, що ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» не має жодних правових підстав та достатніх доказів, які б свідчили про здійснення матеріального правонаступництва за кредитними договорами до боржника.
Тому, оскільки апелянт не довів перехід права вимоги в матеріальному праві від ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» та ТОВ «РІЕЛКОМ», процесуальне правонаступництво не може бути здійснене.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає правомірним висновок місцевого суду щодо відмови ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» у задоволенні заяви про заміну кредитора у справі.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів зауважує на тій обставині, що аналогічні вимоги, щодо заміни кредитора у справі, як вказано вище, заявлялись ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» і Верховним Судом було підтверджено безпідставність заявленої вимоги.
Однак, не зважаючи на вказані обставини, ТОВ «АЛЬЯНСАФРИК ГРУП» відступає невизнаний судом борг апелянту, який на підставі аналогічних документів та доводів просить здійснити заміну кредитора в справі про банкрутство боржника.
При цьому, на стадії апеляційного розгляду апелянтом подано через загальний відділ суду оригінали наступних документів:
- оригінали нотаріальних заяв директорів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» Гаєвого І.К. та Романенка І.І. ;
- оригінали договорів цесії №15-09/21 від 15.09.2021 року, №28-10/20 від 28.10.2020 року, №28-10/20-2 від 28.10.2020 року, №06-08/18 від 06.08.2018 року, №13-08/18 від 13.08.2018 року;
- оригінали актів приймання-передачі права грошової вимоги б/н від 15.09.2021 року, від 28.10.2020 року, 06.08.2018 року, 13.08.2018 року.
Обґрунтовуючи неможливість подання зазначених вище оригіналів нотаріальних заяв директорів ТОВ «РІЕЛКОМ» та ТОВ «РІЕЛКОМ НОВИЙ» Гаєвого І.К. та Романенка І.І., апелянт зазначає, що 10.06.2022 року директору ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС», стало відомо про наявність нотаріально посвідчених заяв директорів товариств, де вони підтверджують справжність своїх підписів та дійсність підписання договорів особисто ними.
Стосовно договорів цесії апелянт зазначає, що в ході розгляду справи в суді першої інстанції, суддя не взяв до уваги усне клопотання позивача про огляд оригіналів документів, що були підставою позову, проте, у оскаржувальній ухвалі зазначено, що оригінали договорів не були пред'явлені позивачем і тому із зазначених вище підстав зазначені документи подаються апелянтом до апеляційної інстанції.
За змістом ч.ч. 4, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, яка врегульовує загальний порядок подання доказів, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до висновку щодо застосування ст. 80, 269 Господарського процесуального кодексу України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 року у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи.
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянт в апеляційній скарзі на виконання вимог ч. 4 ст. 80, п. 6 ч. 2 ст. 258, ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених вище доказів, у встановлений строк, як і не доводив неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Таким чином, апелянт не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо надання їм оцінки.
Колегія суддів не приймає до уваги оригінали зазначених документів, в зв'язку з відсутністю обґрунтованого клопотання щодо неможливості їх подачі до суду першої інстанції.
Крім того, їх наявність не спростовує викладене Верховним Судом в постанові від 18.08.2021 року у цій справі.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення та скасування ухвали суду не вбачається.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються встановленими у справі обставинами та не доводять порушення або неправильного застосування норм матеріального та процесуального права місцевим судом.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Щодо клопотання ТОВ «РІЕЛКОМ» про притягнення до відповідальності ТОВ «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального права України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ст. 131 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 Господарського процесуального кодексу України, заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.
За приписами частини 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
5) порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу.
Отже у випадку зловживання стороною процесуальними правами суд залишає за собою право застосувати заходи процесуального примусу, визначені нормами Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України ).
Колегія суддів зазначає, що згідно із п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу є правом, а не беззаперечним обов'язком суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши наведені представником ТОВ «РІЕЛКОМ» доводи на обґрунтування клопотання про притягнення апелянта до відповідальності колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, доводи наведені кредитором не підтверджують свідомих винних дій апелянта, за які у відповідності до встановлених вище приписів законодавства можуть бути застосовані заходи процесуального примусу .
Керуючись ст. ст. 253-255, 269, ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» на ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі №5011-50/9028-2012 залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду міста Києва від 21.12.2021 року у справі №5011-50/9028-2012 в частині відмови товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА ПРОТЕКТ ФІНАНС» в задоволенні заяви від 19.10.2021 року про заміну кредитора у справі залишити без змін.
3.В задоволенні заяви про стягнення в дохід державного бюджету штрафу відмовити.
4.Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
5.Матеріали справи №5011-50/9028-2012 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст. 287 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2022 року
Головуючий суддя О.С. Копитова
Судді Ю.Б. Михальська
В.О. Пантелієнко