Справа № 607/13748/20Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.
Провадження № 22-ц/817/852/22 Суддя - доповідач - Храпак Н.М.
Категорія - 351000000
15 листопада 2022 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Храпак Н.М.
суддів - Дикун С. І., Парандюк Т. С.,
за участю секретаря - Стецюк М.А.
та сторін: представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Притули О.Б., представника УЗПВРТО ПЗМУ МЮ (м. Івано-Франківськ) - Ільків Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/13748/20 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Притули Оксани Богданівни на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2022 року, ухвалену суддею Братасюком В.М., у цивільній справі за поданням головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 , -
09 червня 2022 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) звернувся в суд із поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме: до квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (3/4 частини квартири належить боржнику) (а.с. 118-123).
В обґрунтування вказаного подання зазначили, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться зведене виконавче провадження №26969386 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 в користь юридичних осіб та держави заборгованості у загальному розмірі 2 634 427 (два мільйони шістсот тридцять чотири тисячі чотириста двадцять сім) гривень 62 копійки. Вказує, що виходом виконавця на місце проведення виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що потрапити в квартиру та провести виконавчі дії неможливо, оскільки двері зачинені, боржник згідно вимог виконавця не з'являється. За твердженням державного виконавця незважаючи на здійснені заходи примусового виконання, борг ОСОБА_1 не погашений. На теперішній час існують перешкоди для доступу до помешкання боржника, виникла необхідність в зверненні до суду для отримання дозволу на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , а саме: до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2022 року подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 - задоволено.
Надано дозвіл на примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 159-160).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Притула Оксана Богданівна просить ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2022 року по справі №607/13748/20 - скасувати, посилаючись на те, що вона є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом були не в повному обсязі встановлені обставини, які мають значення для справи, а також були неправильно застосовані норми матеріального та порушені норми процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи (а.с. 165-169).
В обґрунтування апеляційної скарги представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Притула О.Б. вказала, що вказана ухвала порушує конституційні права та гарантії співвласника квартири - ОСОБА_2 , яка участі у даній справі не брала, а про наявність оскаржуваної ухвали дізналась від ОСОБА_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, в якій вказано, що 1/4 частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, серія та номер 1559, виданий 31 грудня 2003 року, видавник: приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу. Вказана інформація наявна у матеріалах подання державного виконавця. Подання про примусове проникнення до житла мають розглядатися з обов'язковим викликом у судове засідання не лише державного виконавця, боржника, стягувача, прокурора (у певних випадках), а й учасників спільної власності на майно та з додержанням вимог щодо допустимості засобів доказування. Питання про визначення частки майна ОСОБА_1 у майні, яким вона володіє спільно із ОСОБА_2 - не вирішувалося. Крім цього, ОСОБА_2 не є поручителем по борговим зобов'язанням, на виконання яких проводяться виконавчі дії, а житло, про примусове проникнення до якого просив виконавець, не є спільною сумісною власністю боржника та ОСОБА_2 , а відтак, задоволення даного подання є грубим порушенням прав ОСОБА_2 . Твердження суду про те, що боржник на місце проведення виконавчих дій не з'являється, хоча була повідомлена належним чином, не відповідають дійсності, оскільки вимог виконавця про надання доступу до помешкання для проведення виконавчих дій ОСОБА_1 не отримувала, а тому, належним чином повідомлена не була. Окрім того, виконавець не надав достатньо доказів, які підтверджують факт перешкоджання боржником вільному доступу виконавця до володіння боржника. У даній справі відсутнє саме рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи, як це визначено ч.2 ст.30 Конституції України, ч.1 ст.439 ЦПК України та п.4 ч.3 ст.18 ЗУ “Про виконавче провадження”, а тому, у виконавця під час здійснення виконавчого провадження відсутнє право на підставі ухвали безперешкодно входити до житлових та інших приміщень боржника. Крім цього, розгляд подання відбувся за відсутності державного виконавця в порушення вимог ч.2 ст.439 ЦПК України.
Від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять відмовити в задоволенні даної апеляційної скарги, посилаючись на те, що станом на 13 вересня 2022 року заборгованість згідно зведеного виконавчого провадження №26969386 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 в користь юридичних осіб та держави заборгованості в сумі 2 634 427,62 гривень боржником не сплачено.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Притула О.Б. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній.
Представник Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) - Ільків Н.В апеляційної скарги не визнала, вважаючи її безпідставною, а оскаржувану ухвалу законною.
Заслухавши пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив із того, що боржник ОСОБА_1 на місце проведення виконавчих дій не з'являється, хоча була повідомлена належним чином, вимоги виконавця про надання доступу до помешкання боржника для проведення виконавчих дій не виконуються, увійти та провести опис майна виявилось неможливим, оскільки двері зачинені, про що складені акти державного виконавця.
Колегія суддів, з даним висновком суду першої інстанції не погоджується, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, виходячи з такого.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження №26969386 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в користь юридичних осіб та держави заборгованості в сумі 2 634 427 (два мільйони шістсот тридцять чотири тисячі чотириста двадцять сім) гривень 62 копійки (а.с. 134-135).
До складу зведеного виконавчого провадження входять наступні виконавчі провадження:
1) виконавче провадження №39733683 з примусового виконання виконавчого листа №6-1431/2010 від 02 грудня 2010 року виданого Дніпровський районний суд м. Києва відповідно до якого, з ОСОБА_1 стягнуто на користь АКБ “Укрсоцбанк” заборгованість по договору кредиту в сумі 290 311,42 гривень та третейський збір в сумі 3 303,11 гривень (а.с. 131);
2) виконавче провадження №45041099 з примусового виконання виконавчого листа №2-375/2011 від 10 березня 2011 року виданого Тернопільським міськрайонним судом за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ “Державний ощадний банк України” заборгованість в сумі 120 гривень витрат на ІТЗ та судовий збір в розмірі 1 700 гривень;
3) виконавче провадження №45660409 з примусового виконання виконавчого листа №2-7546/2011 від 18 квітня 2012 року виданого Жовтневим районний суд м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованості в розмірі 201 499,21 гривень;
4) виконавче провадження №45660498 з примусового виконання виконавчого листа №2-7546/2011 від 18 квітня 2012 року виданого Жовтневим районний суд м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованості в розмірі 57 406,77 гривень (а.с. 128);
5) виконавче провадження №45660598 з примусового виконання виконавчого листа №2-7546/2011 від 18 квітня 2012 року виданого Жовтневим районний суд м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТзОВ “Українське фінансове агентство “Верус” на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість в розмірі 95 989,84 гривень (а.с. 127);
6) виконавче провадження №45679250 з примусового виконання виконавчого листа №2-7546/2011 від 18 квітня 2012 року виданого Жовтневим районний суд м. Дніпропетровська про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість в розмірі 20 594,56 гривень;
7) виконавче провадження №45679393 з примусового виконання виконавчого листа №2-7546/2011 від 18 квітня 2012 року виданого Жовтневим районний суд м. Дніпропетровська за яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованість в розмірі 502,80 гривень (а.с. 126);
8) виконавче провадження №45679494 з примусового виконання виконавчого листа №2-7546/2011 від 18 квітня 2012 року виданого Жовтневим районний суд м. Дніпропетровська про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” заборгованості в розмірі 778 231,04 гривень (а.с. 129);
9) виконавче провадження №57953992 з примусового виконання постанови №26304005 від 29 вересня 2017 року виданої відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 281 144,59 гривень (а.с. 133);
10) виконавче провадження №57953868 з примусового виконання постанови №38744028 від 29 вересня 2017 року виданої Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області відповідно до якої з боржника ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 331 559,81 гривень (а.с. 132);
11) виконавче провадження №64986156 з примусового виконання виконавчого листа №500/4465/20 від 17 березня 2021 року виданого Тернопільським окружним адміністративним судом відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 127 688,13 гривень (а.с. 130);
12) виконавче провадження №64948864 з примусового виконання виконавчого листа №607/13748/20 від 12 березня 2021 року виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” в особі філії - Тернопільського обласного управління Акціонерного товариства “Ощадбанк” заборгованості у загальному в розмірі 256 680,77 гривень (а.с. 125).
З метою виявлення матеріальних та майнових активів боржника за рахунок яких можливо здійснити погашення заборгованості державним виконавцем було направлено запити до відповідних державних органів та підприємств.
Державним виконавцем отримано відповіді від: Державної фіскальної служби України щодо відсутності інформації про джерела отримання доходів боржника - фізичної особи, також зазначено що юридичну особу або фізичну особу - підприємця знято з обліку у контролюючих органах, Міністерства внутрішніх справ за боржником в МВС щодо відсутності даних про зареєстровані за боржником транспортні засоби, за інформацією Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону у період з 01 січня 2022 року - 03 травня 2022 року в Державній прикордонній служби України відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону. Згідно інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області за боржником сільськогосподарська техніка та інші механізми не зареєстровані. Відповідно до відповіді Управління Держпраці у Тернопільській області за даним власником технологічні транспортні засоби не зареєстровані, згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області за боржником ОСОБА_1 земельні ділянки не зареєстровані. Від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку надійшла відповідь, що зазначена особа, не є власником пакетів голосуючих акцій акціонерних товариств.
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в Тернопільській області за ОСОБА_1 зареєстровано транспортні засоби, а саме: 1) ГАЗ 3302 ФІА - вантажний, 2005 р.в., номерний знак НОМЕР_2 , дата реєстрації 05 травня 2005 року; 2) ГАЗ 3302 ФІА - вантажний, 2005 р.в., номерний знак НОМЕР_3 , дата реєстрації 05 травня 2005 року; 3) ГАЗ 3307 12 - вантажний, 2005 р.в., номерний знак НОМЕР_3 , дата реєстрації 05 травня 2005 року.
21 січня 2020 року державним виконавцем, винесено постанову про розшук майна боржника. За твердженням державного виконавця станом на 07 червня 2022 року інформація щодо знайдених транспортних засобів на адресу Відділу не надходила.
З листа ТзОВ “Міське бюро технічної інвентаризації” №48/07-2 від 17 січня 2020 року встановлено, що ОСОБА_1 власник квартири АДРЕСА_2 , на підставі свідоцтва про право власності виданого 04 листопада 2003 року згідно рішення виконкому №1081 від 08 жовтня 2003 року (а.с. 137).
Також в матеріалах справи міститься Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №242014517 від 27 січня 2021 року, відповідно до якої встановлено, що 1/4 частки квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування, серія та номер 1559, виданий 31 грудня 2003 року, видавник: приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу (а.с. 136).
За інформацією відділу обліку та інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 138).
За даними відділу реєстрації проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради №182/28-03 від 17 лютого 2021 року, щодо переліку осіб зареєстрованих у квартирі АДРЕСА_2 , за вказаною адресою зареєстровані: 1) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; 2) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; 3) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; 4) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дата реєстрації: ІНФОРМАЦІЯ_8 ; 5) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , дата реєстрації: ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 140).
Державним виконавцем Відділу призначено виконавчі дії щодо опису майна боржника, за адресою: АДРЕСА_1 , однак, провести опис майна боржника не вдалось, оскільки ніхто не відкрив двері, внаслідок чого державним виконавцем складено акт від 28 січня 2021 року (а.с. 139).
В подальшому, державним виконавцем неодноразово було направлено на адресу боржника вимоги та призначено виконавчі дії щодо опису та арешту майна боржника за адресою реєстрації ОСОБА_1 (а.с. 141-142, 145, 147, 149, 151), проте, безрезультатно, як свідчать матеріали подання провести опис майна боржника державному виконавцю не вдалось, про що свідчать складені державним виконавцем акти від 28 січня 2021 року, 25 березня 2021 року, 03 червня 2021 року, 25 жовтня 2021 року та 23 листопада 2021 року (а.с. 139, 144, 152-154).
Крім того, в матеріалах справи, є дві заяви ОСОБА_1 від 13 квітня 2021 року та від 12 травня 2021 року, в яких вона просила перенести виконавчі дії, у зв'язку з проведеною операцією на хребет, і зобов'язувалась бути присутньою 14 травня 2021 року о 12:00 годині та 03 червня 2021 року о 13:00 годині (а.с. 148, 150).
Згідно наданих державним виконавцем актів провести виконавчі дії щодо опису майна боржника не вдалось, оскільки двері будинку були зачинені, на стукіт у двері ніхто не відчинив.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що вказаним вимогам судове рішення не відповідає, оскільки неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що є підставою відповідно до статті 376 ЦПК України для скасування судового рішення, виходячи з такого.
Статтею 30 Конституції України та в статті 311 ЦК України передбачено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця (частина перша статті 439 ЦПК України).
Таким чином вирішення питання про примусове проникнення до житла віднесено до компетенції суду.
Рішення суду про проникнення в житло боржника має бути вмотивоване.
Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець (приватний виконавець) вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, проте це не дало результатів.
Юридично важливою обставиною при розгляді подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.
При цьому, колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про примусове проникнення до житла боржника необхідно враховувати пропорційність втручання в особисті права людини, з метою дотримання відповідного балансу між приватним та суспільним інтересом.
Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини вчинення перешкод у проведенні виконавчих дій. Виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань під час примусового виконання рішення суду.
У матеріалах справи відсутні докази того, що боржник була належним чином повідомлена про необхідність бути присутньою та надати доступ до приміщення з метою перевірки майнового стану та здійснення виконавчих дій, які відбудуться 28 січня 2021 року, 25 березня 2021 року, 25 жовтня 2021 року та 23 листопада 2021 року.
Також, твердження виконавця про те, що боржником чиняться перешкоди у доступі до житла є недоведеними, оскільки відсутність особи за місцем ймовірного проживання чи перебування, в період відвідування виконавцем 28 січня 2021 року, 25 березня 2021 року, 25 жовтня 2021 року та 23 листопада 2021 року не можна вважати як перешкоди. Актами виконавця лише засвідчено факт відсутності боржника за адресою АДРЕСА_1 і аж ніяк не факт відмови у наданні доступу до житла.
Крім цього, що вказана ухвала порушує конституційні права та гарантії співвласника спірної квартири - ОСОБА_2 , яка не була залучена до участі у даній справі, а про наявність оскаржуваної ухвали дізналась від ОСОБА_1 .
Більше того, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, адже, як зазначено в частині 2 статті 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: ухвали суду від 14 червня 2022 року та довідки від 14 червня 2022 року, складеної секретарем судового засідання Мар'яною Мокрій, що фіксування судового засідання в цивільній справі №607/13748/20 за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки особи, які беруть участь у справі - не з'явилися (а.с. 158-160).
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Притули Оксани Богданівни слід задовольнити, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2022 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Згідно з ч.1 та п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при подачі апеляційної скарги були сплачені судові збори у сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок кожною, тому, колегія суддів вважає за необхідне стягнути із Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (місце знаходження - вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільської області, поштовий індекс 46021, код ЄДРПОУ: 43316386) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт Серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 04 грудня 1998 року) сплачений нею судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , паспорт Серія НОМЕР_6 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 17 травня 2011 року) сплачений нею судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Керуючись ст.ст.35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Притули Оксани Богданівни - задовольнити.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 червня 2022 року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Стягнути із Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Тернопільській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (місце знаходження - вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський район, Тернопільської області, поштовий індекс 46021, код ЄДРПОУ: 43316386) в користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт Серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 04 грудня 1998 року) сплачений нею судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , паспорт Серія НОМЕР_6 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області 17 травня 2011 року) сплачений нею судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 листопада 2022 року.
Головуючий
Судді