Рівненський апеляційний суд
18 листопада 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Міщук Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Дупака Валентина Германовича на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої в АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2022 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Дупак В.Г. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що вина у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення не доведена належними та допустимими доказами. Також звертає увагу, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, адже одним із свідків даного огляду було залучено ОСОБА_2 , який є працівником поліції.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишення без задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що зі справою захисник Гапової І.В. _______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №569/3575/22 Суддя в суді І інстанції - Даш"ян К.Е.
Провадження № 33/4815/664/22 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
ознайомився 03.08.2022 року. Апеляційна скарга подана 10.08.2022 року, а тому клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає до задоволення.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАПє відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до цих нормативних актів, оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Судом встановлено, що 06.03.2022 року о 02 год. 11 хв., в м. Рівне, по вул.. Є. Коновальця, 20, водій ОСОБА_1 керувала ТЗ Volkswagen Jetta, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобі та проведення такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується письмовими поясненнями свідків, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, що був складений за участі останніх, направленням водія на огляд до медичного закладу.
Підстав ставити під сумнів об'єктивність та неупередженість залучених свідків судом не встановлено.
Пояснення свідків отримані у встановленому законом порядку, передбаченими способами та засвічені власноручними підписами цих осіб.
Покликання сторони захисту на те, що ОСОБА_2 не міг бути залучений в якості свідка, оскільки є поліцейським, не заслуговують на увагу, адже він звільнений зі служби в органах Національної поліції (Наказ №1741 від 09.12.2021 року).
Апеляційний суд не вбачає упереджених дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 та порушень під час оформлення адміністративних матеріалів стосовно неї, які б ставили під сумнів її вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та критично ставиться до доводів її захисника стосовно того, що вина у вчиненні інкримінованого їй правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, які розцінюються судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №286242 від 06 березня 2022 року, актом відмови від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, направленням водія на такий огляд до медичного закладу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
Факт вчинення правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які повністю узгоджуються між собою.
Підстав вважати їх недопустимими апеляційний суд не вбачає.
Доказів на спростування висновків місцевого суду в апеляційній скарзі не наведено, матеріалами справи не встановлено, і в ході судового засідання апеляційної інстанції не здобуто.
При цьому, факт відсутність у матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції не спростовує решти вищенаведених доказів, які вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого правопорушення.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для її виправлення, а також запобігання вчиненню нею аналогічних правопорушень.
Постанова суду першої інстанції є законна та обґрунтована, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 294 КУпАП, Рівненський апеляційний суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Дупака Валентина Германовича про поновлення строку апеляційного оскарження задовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Дупаку Валентину Германовичу строк апеляційного оскарження постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2022 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Дупака Валентина Германовича залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 13 травня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 21 листопада 2022 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.