Рівненський апеляційний суд
18 листопада 2022 року м. Рівне
Рівненський апеляційний суд в складі судді Шимківа С.С., з участю секретаря судового засідання Міщук Л.А.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Не погодившись із постановою суду, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що вина у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, зокрема, відсутні докази керування ним автомобілем, який він заперечує.
Просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши учасників справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне
Справа №569/7958/22 Суддя в суді І інстанції - Яковлєв Д.В.
Провадження № 33/4815/679/22 Суддя в апеляційній інстанції - Шимків С.С.
правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №304566 від 09 червня 2022 року вбачається, що 09 червня 2022 року о 18 год. 00 хв., в м. Рівне, на вул. Макарова, 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford, р.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження встановленого огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest № 7510 та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків. ОСОБА_1 інкримінується порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З матеріалів справи та наявного у ній відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 працівниками поліції не зупинявся. При прибутті патрульних, автомобіль Ford, р.н. НОМЕР_1 , перебував на дорозі у нерухомому стані з увімкненою аварійною світловою сигналізацією. ОСОБА_1 на той час в автомобілі не було. В обґрунтування протоколу, в частині доведення факту керування ОСОБА_1 автомобілем, працівники поліції відібрали письмові пояснення у свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , які вказали, що автомобілем керував ОСОБА_1 .. ОСОБА_1 факт керування категорично заперечує та наголошує, що автомобілем керував ОСОБА_3 . З метою об'єктивного розгляду справи та встановлення обставин керування автомобілем, апеляційним судом були викликані у судове засідання свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_3 .. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, а відтак не підтвердили свої письмові пояснення, які долучені до протоколу. Разом з цим, допитаний у судовому засіданні під присягою ОСОБА_3 дав покази, що дійсно, 09 червня 2022 року він був водієм автомобіля Ford, р.н. НОМЕР_1 , оскільки ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, а тому не міг ним керувати. Пояснив, що у ході їхньої поїздки, у нього з ОСОБА_1 виник конфлікт внаслідок якого він зупинив та покинув автомобіль на вул. Макарова, 2 в м. Рівне. Слідом за ним з автомобіля вийшов і ОСОБА_1 .. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили факт керування автомобілем ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 .. Протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду. Факт керування ОСОБА_1 автомобілем доводиться лише на підставі суперечливих пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , які не можуть бути покладені в основу судового рішення. При цьому, матеріали справи не містять і судом не було встановлено доказів, які б беззаперечно та об'єктивно свідчили, що саме ОСОБА_1 був водієм автомобіля. У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи. Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25). За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі "поза розумним сумнівом" не знайшли свого підтвердження. Таким чином, при винесенні місцевим судом оскаржуваної постанови, порушені принципи всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин, не досліджено всіх фактичних обставин справи, що призвело до хибного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП). За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 294 КУпАП,Рівненський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 16 серпня 2022 року скасувати.
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови виготовлений 21 листопада 2022 року.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Шимків С.С.