Справа № 420/12716/22
18 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення № UA100340/2022/000021/1 від 15.08.2022, вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост”, до відповідача, Київської митниці, в якій позивач просить:
(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100340/2022/000021/1 від 15.08.2022.
ІІ. Аргументи сторін.
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач зазначає, що заявлена ним митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, а тому відповідач неправомірно відмовив у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Позивач наголошує, що відповідач не надав доказів того, що документи, які подав позивач для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім того, відповідач не мав право витребувати у позивача додаткові документи щодо підтвердження митної вартості товару, адже відповідно до норм діючого законодавства України додатково можуть бути витребувані документи, якщо неможливо встановити числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни товару.
(б) Позиція відповідача
05.10.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості за ЕМД від 15.08.2022 № UA100340/2022/000021/1 детально розглянуто подані до митного оформлення документи та встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, а саме: 1) відповідно до п. 2.2 контракту № 23/11/20-53 від 23.11.2020 обумовлено, що загальна кількість товару погоджується сторонами, однак документів на підтвердження досягнутих домовленостей надано не було. 2) п. 5.4 передбачено, що «»Платежі по даному контракту можуть здійснюватися як у вигляді попередньої оплати, так і з відстрочкою платежу» Однак, відповідного документу, що підтверджує факт попередньої оплати або ж відстрочку платежу до митного оформлення не надано; 3) неможливо перевірити відомості, що підтверджують вартість транспортних витрат. Декларантом було надано довідку щодо транспортних послуг, однак, жодних банківських документів, які підтверджують їх сплату не надано; 4) вартість партії товару, зазначена в інвойсі № 01082201 від 03.08.2022 (в доларах) не відповідає вартості партії товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення, поданій до митного оформлення. Таким чином, у митниці сформувався цілком обґрунтований сумнів щодо дійсної митної вартості товару.
Також представник звертає увагу, що з метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості, з метою усунення сумнів митниці стосовно дійсної митної вартості товару, відповідач витребував у позивача додаткові документи, проте декларант не надав жодного документу, тобто не вжив заходів, які встановлені ч.2 ст.52, ч.3 ст.53, ст.58 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості та методу її визначення.
(в) Відповідь на відзив
07.10.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому він наголошує, що загальний висновок митного органу про те, що митна вартість товару документально не підтверджена є недостатнім для витребування у декларанта додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, без зазначення, при цьому, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, в чому полягає невідповідність даних або які розбіжності, наявні в поданих декларантом документах. Позивач підкреслює, що всі кількісні та вартісні показники в поданих документах є тотожними, жодний із доданих документів не містить будь-які числові розбіжності.
(г) Заперечення на відповідь на відзив
19.10.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких він ще раз звертає увагу, що позивач до митного оформлення не подав відповідно до п.4 ч.2 ст.53 МКУ банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та підтверджують здійснення попередньої оплати, а також на інші обставини, які покладені в основу відзиву на позовну заяву.
ІІІ. Процедура та рух справи
19.09.2022 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
23.11.2020 Комерційне товариство «Adelir» (Таллінн, Естонія) та позивач уклали контракт № 23/11/20-53, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язується передати покупцю товар, зазначений в Інвойсі до цього контракту, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом. Номенклатура, асортимент, кількість і вартість, а також інші необхідні характеристики товару, попередньо узгоджені сторонами, вказуються в Інвойсі, який є невід'ємною частиною даного Контракту.
Згідно з п.2.2. вказаного контракту загальна кількість товару, що поставляється повинно бути погоджено сторонами. Загальна кількість товару, що поставляється не обмежена та складається з суми поставок. Товар поставляється постачальником, якщо інше не вказано в інвойсі з наданням покупцеві товаросупровідних документів.
Згідно п.3.2 контракту поставка товару за цим договором повинна здійснюватись покупцеві. Терміни та умови поставки (відповідно до «ІНКОТЕРМС -2010») обумовлюється в інвойсах до цього контракту.
Відповідно до п.4.1 та п.5.4 контракту ціни на поставлені товари повинні бути узгоджені сторонами. Вони вказують в інвойсі на кожну поставку товару. Платежі по даному контракту можуть здійснюватися як у вигляді попередньої оплати, так і з відстрочкою платежу.
10.01.2021 ТОВ «ЛЕО-ЛОГІСТИК ГРУП» (представник) та позивач (клієнт) уклали договір № 224-21/01 про надання послуг митного брокера відповідно до п.1.1 якого клієнт доручає, а представник приймає на себе зобов'язання здійснити від імені, за рахунок та за дорученням клієнта митні операції відповідно до чинного митного законодавства України товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
15.08.2022 особа, яку уповноважив позивач (ТОВ «ЛЕО-ЛОГІСТІК ГРУП») звернувся до митного посту «Східний» Київської митниці з електронною митною декларацією (ЕМД) № UA100340/2022/515350 та пакетом документів для митного оформлення товару.
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав копії наступних документів: рахунок-проформа (Proforma invoice) №01082201 від 03.08.2022; рахунок-фактура (invoice) № 01082201 від 03.08.2022; автотранспортна накладна (Road consignment note) 234237 від 12.08.2022; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) LT62223255 від 12.08.2022; сертифікат якості (Certificate of quality) б/н від 03.08.2022; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) LT0303724/L2-15803 від 12.08.2022; копія декларації виробника до інвойсу № 01082201 від 03.08.2022; довідка, що підтверджує вартість перевезення товару від 15.08.2022; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2022; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №23/11/20-53 від 23.11.2020; договір про надання послуг митного брокера 224-21/01 від 10.01.2021; копія митної декларації країни відправлення № 22L3015307661401772 від 12.08.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими держ. органами № 8867530 від 14.08.2022.
15.08.2022 відповідач прийняв рішенням про коригування митної вартості товарів №UА100340/2022/000021/1, де у п.33 встановлено, що декларант не надав до митного оформлення всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, а саме:
1) згідно п.2.2. контракту № 23/11/20-53 від 23.11.2020 обумовлено, що загальна кількість товару погоджується сторонами;
2) п.5.4. обумовлена передоплата або відстрочка платежу, але відповідного документу до митного оформлення не надано та в інвойсі зазначено 100% оплата за даною партією. Платіжні документи не надано до митного оформлення;
3) неможливо перевірити відомості, що підтверджують вартість транспортних витрат. Відповідно до наказу МФУ № 599 від 24.05.2012 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно - експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Декларантом до митного оформлення не надано зазначені вище документи. Перевірити достовірність декларування транспортних витрат не має можливості;
4) вартість партії товару, зазначена в інвойсі № 01082201 від 03.08.2022 (в доларах) не відповідає вартості партії товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення, поданій до митного оформлення. Виявлені факти призвели до виникнення сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки у митниці є підстави вважати, що заявлена декларантом митна вартість не ґрунтується на «дійсній вартості» імпортованих товарів, враховуючи положення статті VII ГАТТ. Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Тобто, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Отже, надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Тому, відповідно до статті 58 МКУ з поданих документів неможливо підтвердити.
Крім того, у п.33 вказаного рішення відповідач зазначає, що додаткові документи декларантом не надавались, що спростовують вимогу митного органу щодо їх запиту; платіжні документи, що підтверджують розмір транспортних витрат до митного оформлення не надано. При цьому, додаткові документи надано не в повному обсязі. Посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч.4 cт. 57 МКУ. У митного органу наявна інформація, що відповідає 59 МК України та є підставою для застосування другорядного методу 2а-методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування зазначеного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 митна декларація від 29.04.2022 № UA100120/2022/211649 та від 10.05.2022 № UA209140/2022/038305 вартість товару Мойва (Mallotus Villosus) свіжоморожена, ціла з головою, не патрана, загальною вагою - 19500 кг нетто. Розмірний ряд: 30-40 шт/кг. Виробник «Lofoten Viking AS», №541. Норвегія, NO. Торгівельна марка: «Westcoast». Згідно джерела інформації - 1,9 дол.США/кг).
Також відповідач прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100340/2022/000089.
V. Джерела права та висновки суду
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.
Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що декларант не надав до митного оформлення всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості.
Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.
Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що згідно п.2.2. контракту № 23/11/20-53 від 23.11.2020 обумовлено, що загальна кількість товару погоджується сторонами, суд зазначає, що відповідач не конкретизує зміст своїх зауважень до вказаного пункту. При цьому, вже у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що документів на підтвердження досягнутих домовленостей надано не було.
Суд звертає увагу, що декларант надав до митних органів договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, тощо.
Суд не приймає до уваги зауваження митного органу про те, що відповідно до п. 2.2 контракту № 23/11/20-53 від 23.11.2020 обумовлено, що загальна кількість товару погоджується сторонами, однак документів на підтвердження досягнутих домовленостей надано не було, оскільки вказані недоліки не впливають на митну вартість поставленого товару.
Крім того, в наявному в матеріалах справі рахунку-фактурі (Інвойсі) №01082201 від 03.08.2022 є посилання на контракт від 23 листопада 2020 року №23/11/20-53, що дає можливість ідентифікувати поставку товару саме за цим контрактом, його кількість та вартість.
Також, суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості перевірки відомостей, що підтверджують вартість транспортних витрат з огляду на наступне.
Суд встановив, що до митного оформлення декларант надав довідку про транспортні витрати вих.№ 342 від 15.08.2022, за підписом фізичної особи-підприємця ФОП ОСОБА_1 , якою повідомлено, що автопоїзд держ. № ДАФ НОМЕР_1 /АВ1888XF виконує перевезення за маршрутом: м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна); Транспортні витрати по перевезенню вантажу з м. Клайпеда (Литва) - до пункту переину кордону Ягодин (Україна), складають 30000,00 гривень. Страхування вантажу не проводилось. Вартість навантажувальних робіт за рахунок відправника.
Крім того, посилання на автопоїзд ДАФ НОМЕР_1 /АВ1888XF, що здійснював транспортування товару з м. Клайпеда (Литва) - м. Київ (Україна), міститься в міжнародній товарно-транспортній накладній № 234237 від 12.08.2022 із зазначенням в якості перевізника печатка ОСОБА_2 . Усі перелічені документи позивач надав до митного оформлення разом із митною декларацією.
Відтак, твердження відповідача щодо неможливості перевірки відомостей, що підтверджують вартість транспортних витрат є безпідставними та необґрунтованими.
Водночас, аналіз умов контракту № 23/11/20-53 від 23.11.2020 свідчить про те, що сторонами договору визначено різні варіанти здійснення взаєморозрахунків: передоплата, відстрочення платежу.
У свою чергу, суд зазначає, що умови оплати за товар не впливають на митну вартість такого товару з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17.
Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про терміни поставки та умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідач не навів та не надав, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару суд не встановив.
Щодо підстави для коригування митної вартості товару, яке зазначено у оскаржуваному рішенні, що вартість партії товару, зазначена в інвойсі № 01082201 від 03.08.2022 (в доларах) не відповідає вартості партії товару, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення, поданій до митного оформлення суд зазначає наступне.
Оплата за поставлений товар здійснюється в доларах США, про що зазначено в рахунку-фактурі (інвойсі) № 01082201 від 03.08.2022. Вказівка на співвідношення долара США до Євро в інвойсі не відноситься до визначеної вартості товару, а різниця таких сум в Євро виникла через курсову різницю, оскільки інвойс датовано 03.08.2022, а експортна декларація - 12.08.2022. Крім того, експортна декларація може надаватись постачальником додатково, тобто ці документи не є обов'язковими, тому, відповідно, його показники не можуть бути покладені в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості.
Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар № 1 митна декларація від 29.04.2022 № UA100120/2022/211649 та від 10.05.2022 № UA209140/2022/038305 вартість товару Мойва (Mallotus Villosus) свіжоморожена, ціла з головою, не патрана, загальною вагою - 19500 кг нетто. Розмірний ряд: 30-40 шт/кг. Виробник «Lofoten Viking AS», №541. Норвегія, NO. Торгівельна марка: «Westcoast». Згідно джерела інформації - 1,9 дол.США/кг) суд зазначає наступне.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.
При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р. «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у сумі 2481,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 33548 від 06.09.2022.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2481,00 грн.
Також позивач повідомляє орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу 20 000,00 грн. та зазначає, що остаточний їх розрахунок позивач надасть у відповідності до вимог законодавства. Враховуючи наведене, питання про розподіл витрат на правову допомогу суд у вказаному рішенні не вирішує.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100340/2022/000021/1 від 15.08.2022.
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост” судовий збір в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну),00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аквафрост», адреса: 68094, м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, буд. 1-Е, код ЄДРПОУ 33798852.
Відповідач: Київська митниця, адреса: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 8-А, код ЄДРПОУ ВП 43997555.
Суддя Оксана БОЙКО