Справа № 420/20764/21
07 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Глуханчука О.В.,
секретар судового засідання - Закуріна К.М.
за участі:
позивача - ОСОБА_1 (особисто, за паспортом)
представника позивача - Штирбулова Є.С. (адвокат, за ордером)
представник відповідача (Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону) - не з'явився
представника відповідача (Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) - Демінської Я.М. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону, Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону та Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (під час судового розгляду замінений на Приморський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки), у якому просить суд:
визнати бездіяльність Регіональної вiйськово-лікарської комісії Південного регіону і Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неприйняття рішення про зміну причинного зв'язку захворювання із виконанням обов'язкiв вiйськової служби незаконною;
зобов'язати Регіональну військово-лікарську комісію Південного регіону i Малиновський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки змінити причинний зв'язок на “захворювання, ТАК, пов'язане із виконанням обов'язків військової служби” та винести відповідну постанову із зазначенням “захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язкiв вiйськової служби”.
Обґрунтування позовних вимог
Позов мотивований тим, що позивач - ОСОБА_1 є інвалідом армії, інвалідність ІІ групи, що підтверджується довідкою акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 508395 від 29.06.2021 року та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 11.08.2021 року. Згідно довідки акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААВ № 508395 від 29.06.2021 року зазначено причину інвалідності - захворювання, отримане у період проходження військової служби.
Так, позивач вказує, що проходив службу в Збройних силах СРСР з травня 1986 року (військова частина №15499); прийняв військову присягу 15.06.1986 року при Краснодарському ВВКУ (підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 від 03.04.1986 року); перебував у В/Ч № НОМЕР_3 з 25.11.1986 року по 05.08.1987 року, що підтверджується архівною довідкою від 13.01.2021 року за №4/222481. В ті часи там несли бойове чергування військові літаки. На підставі наказу командира військової частини №15499 від 04.08.1987 року за №151 (по особовому складу) звільнений з військової служби у запас за ст. 130 п. А - по хворобі. (Положення про проходження військової служби військовослужбовцями ВС Радянського союзу) та виключений зі списків особового складу військової частини. Згідно свідоцтва про захворювання від 24.04.1987 року на початку січня 1987 року під час проходження військової служби та несення служби в наряді за результатами переохолодження отримав захворювання інфекційно-алергійний поліартрит, що підтверджується свідоцтвом про хворобу від 24.04.1987 року, довідкою 411 окружного військового госпіталю від 09.07.1987 року за №1196 та архівною довідкою Міністерства оборони РФ від 30.10.2020 року за №5/222067.
У подальшому, звернувшись до УСЗН Малиновського району м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики з проханням видати йому в 2-х екземплярах зі справи посвідчення інваліда, який прирівнюється до інваліда Великої Вітчизняної Війни, та переведення з пенсії інваліда Великої Вітчизняної Війни на пенсію інваліда Радянської армії, позивач отримав відповідь Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики від 27.08.2020 року, якою повідомлено, що він перебуває на обліку як особа з інвалідністю 3 групи в період проходження військової служби.
Позивач вказує, що звернувся до Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону із заявою про перегляд причини отриманого захворювання замість «захворювання, отримане у період проходження військової служби» на «захворювання, отримане під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків)». Однак, позитивної відповіді не отримав, оскільки відповідач листом від 26.10.2021 року відмовив у зміні причинного зв'язку захворювання.
Не погоджуючи з відмовою відповідача змінити причину отриманого під час виконання обов'язків військової служби захворювання, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Позивач посилається на те, що підпунктом г) пункту 21.5 глави 21 Розділу II Положення № 402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймається в такому формулюванні: "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), так, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 (із змінами)), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. У постанові від 15 листопада 2019 року у справі №761/31180/16-а Верховний Суд вказав, що поняття «військовий обов'язок» включає у себе поняття «захист Батьківщини» та «захист Вітчизни».
Процесуальний рух справи
Ухвалою суду від 03 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
25 листопада 2021 року до суду від 18 Регіональної військово-лікарської комісії надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує. Згідно доводів відповідача у відзиві, прийняття ВЛК постанови у формулюванні “захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язкiв вiйськової служби” не передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
08 грудня 2021 року до суду надійшов відзив Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому відповідач також заперечує проти задоволення позову.
14 грудня 2021 року позивачем через канцелярію суд подано відповідь на відзив 18 Регіональної військово-лікарської комісії.
Ухвалою від 06 січня 2022 року суд вирішив розгляд адміністративної справи №420/20764/21 продовжити за правилами загального позовного провадження та розпочати спочатку зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 22 лютого 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14 березня 2022 року о 12 годині 30 хвилин.
У зв'язку з введенням на території України воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, розгляд справи був відкладений.
Ухвалою суду від 30 червня 2022 року призначено судове засідання в адміністративній справі №420/20764/21 на 12 липня 2022 року об 11 годині 30 хвилин.
У судовому засіданні 12 липня 2022 року було оголошено перерву до 09 серпня 2022 року - 12 год. 00 хв.
12 липня 2022 року через канцелярію суду від Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшло клопотання про заміну відповідача на належного, а саме на Приморський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, оскільки позивач не перебуває на обліку в Малиновському районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Ухвалою суду від 09 серпня 2022 року допущено заміну неналежного відповідача по справі № 420/20764/21 з Малиновського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Приморський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи № 420/20764/21.
29 серпня 2022 року до суду надійшов відзив Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с. 155-165).
Позиція відповідачів
Відповідно до наявного у матеріалах справи відзиву 18 Регіональної військово-лікарської комісії (а.с. 67-73), відповідач проти задоволення позову заперечує з наступних підстав.
Так, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 в період з 25.11.1986 по 05.08.1987, та був звільнений з військової служби у зв'язку з хворобою, що підтверджується копією архівної довідки від 13.08.2021 № 4/222481, що додана позивачем до позовної заяви. Відповідно до пункту 16 “Свидетельства о болезни” від 09.07.1987 № 1196, позивачу був встановлений діагноз: “Ревматизм, активная фаза, активность II ст., непрерывно рецидивирующее течение. Ревмокардит. Сложный аортально-митральный порок сердца; комбинированный аортальный порок с преобладанием недостаточности, недостаточность митрального клапана, Нк- I ст. Полиартрит в фазе клинико-функционального восстановления. Близорукость I, ОД обоих глаз.”. Також, згідно пункту 17 “Свидетельства о болезни” від 09.07.1987 № 1196: “Постановление военно-врачебной комиссии: а) на основании статьи 26а графы I “Расписания болезнией и физических недостатков” приказа Министра обороны СССР от “3” сентября 1973 г. № 185, негоден к воинской службе с исключением с воинского учета. Заболевания получены в период прохождения военной службы”.
На підставі викладеного відповідач стверджує, що військово-лікарською комісією 411 Окружного військового госпіталю 09.07.1987 було прийнято постанову про причинний зв'язок захворювань ОСОБА_1 з проходженням військової служби, оформлену “Свидетельством о болезни” від 09.07.1987 № 1196. Позивач звернувся з метою перегляду причинного зв'язку його захворювань та прийняття постанови військово-лікарської комісії у формулюванні «захворювання, ТАК, пов'язані із виконанням обов'язків військової служби», на що йому надані роз'яснення від 18.03.2021 № 27-з, від 26.10.2021 № 102-3 та повідомлено про відсутність підстав для прийняття постанови у формулюванні «захворювання, ТАК, пов'язані із виконанням обов'язків військової служби», постанова ВЛК в свідоцтві про хворобу за 1987 рік прийнята вірно і підстав для її перегляду не має.
Відповідач вказує, що прийняття ВЛК постанови у формулюванні “захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язкiв вiйськової служби” не передбачено Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402.
Як стверджує відповідач, позивач під час проходження військової служби отримав захворювання, а не поранення, що підтверджується копією “Свидетельства о болезни” від 09.07.1987 № 1196; позивачем не було надано доказів отримання захворювання при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Отже, військово-лікарською комісією 411 Окружного військового госпіталю 09.07.1987 було прийнято постанову, оформлену “Свидетельством о болезни” від 09.07.1987 № 1196, про причинний зв'язок захворювань ОСОБА_1 у формулюванні такого змісту: «Заболевания получены в период прохождения военной службы», що відповідає формулюванню вказаному у підпункті «д» пункту 21.5 розділу II Положення, підстав для зміни такого формулювання у відповідача не було.
Відповідно до наявного у матеріалах справи відзиву Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (а.с. 155-165), цей відповідач проти задоволення позову також заперечує, з огляду на те, що до повноважень та обов'язків Приморського РТЦК та СП не належить обов'язок щодо прийняття рішень про зміну причинного зв'язку захворювання із виконанням обов'язків військової служби, позивачем у позові не наведено жодних доводів стосовно того, яким чином його права порушені відповідачем.
Ухвалою суду від 13 вересня 2021 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті у судових засіданнях 02 та 07 листопада 2022 року, сторони у вступному слові надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.
Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити з викладених у позові та вступному слові підстав.
Представник відповідача - Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки проти задоволення позову заперечував.
Представник відповідача - Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце повідомлений належним чином та своєчасно. У матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону (а.с. 92).
Заслухавши учасників справи, розглянувши подані заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив строкову військову службу з 12.05.1986 року по 09.07.1987 року; прийняв військову присягу 15.06.1986 року, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 (а.с. 25-32).
Згідно архівної довідки (центральний архів Міноборони РФ) від 13.01.2021 року за №4/222481, у період з 25.11.1986 року по 05.08.1987 року ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині НОМЕР_3 , військове звання «молодший сержант»; згідно наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 04.08.1987 року №151 звільнений у запас за ст. 130 п. А по захворюванню Положення про проходження військової служби. З 05.08.1987 року виключений зі списків особового складу частини. Підстава: Свідоцтво про хворобу №1196 від 09.07.1987, видане 411 ОВГ (а.с. 44).
Згідно наявного у матеріалах справи Свідоцтва про хворобу №1196 від 09.07.1987, виданого військово-лікарською комісією 411 окружного військового госпіталю, ОСОБА_1 , ВЧ НОМЕР_3 , у пункті 17 військово-лікарською комісією постановлено: на підставі статті 26а графи І «Расписания болезней и физических недостатков» наказу Міноборони СРСР від 03.09.1978 року за №185 не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку. Захворювання отримані у період проходження військової служби (а.с. 35-36).
Згідно Довідки до акта огляду Медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №508395 від 30.06.2021 року, при повторному огляді ОСОБА_1 встановлено безстроково другу групу інвалідності, внаслідок захворювання, отриманого у період проходження військової служби (а.с. 23-24).
Листом Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики від 27.08.2020 року вих. №02-С-41628-01, 02-С-41884-е/п позивачу повідомлено, що він перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення як особа з інвалідністю 3 групи в період проходження військової служби, користується 50% пільгою на житлово-комунальні послуги відповідно до довідки МСЕК від 08.04.1997 року серія МСЕ №132321 та довідки УПСЗН Малиновської районної адміністрації від 02.03.2005 р. №698/133260. Оскільки причиною інвалідності є захворювання, отримане в період проходження військової служби, то підстави для видачі посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни немає (а.с. 39-40).
Листом Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону від 26.10.2021 року вих. №102-з позивачу на його запит стосовно зміни причинного зв'язку захворювання надані такі роз'яснення:
«Згідно п.п. 21.5 розділу II Положення постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання у формулюванні «пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» застосовується тільки до окремих категорій колишніх військовослужбовців, а саме: 1) ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних об'єктах, учасників4 ядерних випробувань і випробувань ядерної зброї та тих, що брали участь у складанні ядерних боєприпасів і здійснювали на них регламентні роботи для проведення відповідних випробувань і військових навчань; 2) учасники бойових дій під час бойових дій у складі Миротворчих Сил ООН; в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63) та у разі фактичного виконання службових обов'язків під час бойових дій в зоні АТО(ООС). Вищезазначений причинний зв'язок встановлюється для даних категорій, якщо у них є відповідні документи. Вами не надано жодних військово-облікових документів, які можливо було б віднести до однієї з вище перерахованих категорій громадян. Враховуючи вищевказане, змінити причинний зв'язок захворювання з «проходженням військової служби» на причинний зв'язок з «виконанням обов'язків військової служби», в даному випадку неможливо.» (а.с. 41).
Не погоджуючи з відмовою відповідача змінити причинний зв'язок захворювання, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII передбачено, що залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії:
а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (надалі - Положення №402).
Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до пункту 1.3 глави 1 розділу I Положення №402, основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Згідно пунктів 2.1, 2.2 глави 1 розділу I Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.
У відповідності з пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, ВЛК регіону має право: приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).
У відповідності з пп. 2.4.10 п. 2.4 глави 2 розділу I Положення №402, постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Главою 21 розділу II Положення №402 визначений порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України.
Згідно пункту 21.3 глави 21 розділу II Положення №402, причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні ВЛК; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення.
У спірних правовідносинах листом Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону від 26.10.2021 року вих. №102-з позивачу на його запит стосовно зміни причинного зв'язку захворювання надані такі роз'яснення (а.с. 41).
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає, що на підставі статті 26а графи І «Расписания болезней и физических недостатков» наказу Міноборони СРСР від 03.09.1978 року №185, військово-лікарською комісією встановлено ОСОБА_1 захворювання отримані у період проходження військової служби (а.с. 35-36).
Судом встановлено, що згідно вказаного наказу Міноборони СРСР від 03.09.1978 року №185 «Положение о медицинском освидетельствовании в вооруженных силах СССР» також було передбачено, що при захворюваннях ВЛК приймаються постанови наступного змісту:
- Захворювання, так, отримано під час проходження військової служби - якщо воно виникло у того, хто оглядається в період проходження дійсної військової служби або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такої ступеня, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби військової спеціальності;
- Захворювання, так, отримано під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно Свідоцтва про хворобу №1196 від 09.07.1987, виданого військово-лікарською комісією 411 окружного військового госпіталю, у пункті 17 військово-лікарською комісією встановлено саме захворювання, отримані у період проходження військової служби (а.с. 35-36).
Тобто, на час звільнення позивача з військової служби у запас у зв'язку з хворобою з 05.08.1987 року військово-лікарською комісією встановлено саме "Захворювання, отримані у період проходження військової служби", хоч на той час також існувало таке формулювання захворювання, як «Захворювання, отримане під час виконання обов'язків військової служби», яке бажає отримати позивач.
Згідно пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби»;
в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби»;
г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії»;
ґ) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини»;
д) «Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби»;
е) «Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби»;
є) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН»;
ж) «Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової - служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН»;
з) «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН»;
и) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі миротворчого персоналу»;
к) «Поранення(травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби у складі Миротворчих Сил ООН».
У позовній заяві позивач посилається на підпункт г) пункту 21.5 глави 21 Розділу II Положення № 402 та просить змінити йому причинний зв'язок захворювання з «Захворювання, отримані у період проходження військової служби» на «Захворювання, ТАК, пов'язане із виконанням обов'язків військової служби».
Однак, суд, дослідивши матеріали справи та нормативне регулювання спірних правовідносин, дійшов висновку про відсутність у комісії підстав для зміни причинного зв'язку захворювання позивачу.
Так, з аналізу пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 слідує, що постанови у формулюванні «захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язкiв вiйськової служби» не передбачено.
Підпункт «г» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 передбачає: «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях.
У матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем захворювання при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Позивач цього не спростовував.
Отже, для прийняття ВЛК постанови про причинний зв'язок захворювання позивача у формулюванні підпункту «г» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 правих підстав не має.
Підпункт «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 передбачає: «Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН» - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого контингенту досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі і тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності і він визнаний учасником бойових дій.
Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести або підтверджують початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН.
У матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем захворювання під час участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН. Позивач цього не спростовував.
Отже, для прийняття ВЛК постанови про причинний зв'язок захворювання позивача у формулюванні підпункту «ж» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 правих підстав також не має.
Що стосується посилання позивача на постанову Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №761/31180/16-а.
Суд зазначає, що у цій справі предметом спору було право позивача, як інваліда ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, на одноразову правову допомогу, передбачену Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
За результатами касаційного перегляду рішення суду у цій справі Верховний Суд встановив, що підставою для виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму є, крім іншого, встановлення інвалідності II групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби. Захворювання позивача пов'язані із захистом Батьківщини.
Верховний Суд зазначив, що «військовий обов'язок» включає у себе поняття «захист Батьківщини» та «захист Вітчизни». Відповідно до Словника синонімів української мови до синонімів слова «Батьківщина» (рідна країна) належать, зокрема, слово «Вітчизна». З урахуванням наведеного, оскільки поняття «захист Батьківщини» є синонімом «захисту Вітчизни», поняття його включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України, то позивач, як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції має право на одноразову правову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку.
Тобто, постанова Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №761/31180/16-а прийнята за інших фактичних обставин справи.
Суд зазначає, що висновки Верховного Суду стосовно того, що «військовий обов'язок» включає у себе поняття «захист Батьківщини» та «захист Вітчизни» є релевантними.
Проте, у контексті спірних правовідносин вони не підлягають застосуванню.
Так, підпункт «ґ» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 передбачає: «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини», якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби.
Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.
У свою чергу підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 передбачено: «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
У матеріалах справи відсутні докази про отримання позивачем поранення (травма, контузія, каліцтво), одержаного під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у періоди, які чітко визначені підпунктом «а» пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення №402.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону щодо зміни причинного зв'язку захворювання замість «захворювання, отримане у період проходження військової служби» на «захворювання, отримане під час виконання обов'язків військової служби» та винесення постанови із формулюванням «Захворювання, ТАК, пов'язане з виконанням обов'язкiв вiйськової служби».
Що стосується позовних вимог до Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Згідно пункту 21.31 глави 21 розділу II Положення №402, військові комісаріати при зверненні до штатної ВЛК з питання причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) особи, яка звільнена з військової служби, видають довідку про проходження нею військової служби, вказують повну назву військової частини та її підпорядкованість, термін служби в ній і перебування у діючій армії, термін участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, випробуваннях ядерної зброї, проходження військової служби на забруднених територіях внаслідок Чорнобильської катастрофи, виконання регламентних робіт на ядерних боєприпасах, час і причину звільнення з військової служби.
Крім того, залежно від конкретного випадку військові комісаріати надають до ВЛК:
а) військово-медичні та військово-облікові документи, які підтверджують факт медичного огляду ВЛК колишнього військовослужбовця у період проходження ним військової служби, оригінал свідоцтва про хворобу або довідку ВЛК (або їх копії, завірені військовим комісаром), довідки з архівів про перебування у військових (цивільних) лікувально-профілактичних закладах, про медичний огляд ВЛК, медичну книжку військовослужбовця, книжку червоноармійця, прохідне свідоцтво, витяг із наказу по частині про звільнення, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток тощо;
б) інші документи, які є в наявності у військовому комісаріаті або у колишнього військовослужбовця, які прямо чи опосередковано підтверджують військову службу, перебування на лікуванні, медичному огляді у ВЛК;
в) військові документи, які підтверджують факт поранення, каліцтва, контузії, травми (витяги із наказів по частині, бойові, службові характеристики, атестації, нагородні листи);
г) медичні справи на інвалідність (акти медичного огляду) із МСЕК, пенсійні справи, особові (пенсійні) справи офіцерів, прапорщиків, мічманів, жінок-військовослужбовців, які перебувають у запасі або у відставці;
ґ) дані про захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва) за матеріалами спецперевірки після звільнення із полону.
Натомість, позивачем у поданому позові не оскаржуються дії/бездіяльність Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо подання/неподання до ВЛК вказаних вище документів.
У свою чергу, до повноважень Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не належить обов'язок щодо прийняття рішень про зміну причинного зв'язку захворювання.
На підставі викладеного судом не встановлено обставин порушення прав та інтересів позивача з боку Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тоді як відсутність порушеного права з боку відповідача є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог до нього.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Проте, згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на зазначене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії”). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач був звільнений від сплати судового збору та враховуючи відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72-74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Регіональної військово-лікарської комісії Південного регіону, Приморського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Регіональна військово-лікарська комісія Південного регіону (код ЄДРПОУ 07825318; 65044, м.Одеса, вул. Пироговська, 2/7 ).
Відповідач: Приморський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09648671; 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 87).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 17 листопада 2022 року.
Суддя О.В. Глуханчук
.