Справа № 420/11004/22
17 листопада 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 заподіяну майнову шкоду у розмірі 1755 гривень 00 копійок (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що актом службового розслідування за фактом нестачі матеріальних засобів служби тилу було встановлено нестачу майна квартирно-експлуатаційної служби військової частини НОМЕР_1 , яке було отримано солдатом ОСОБА_1 , а саме: провід ШВВП 2x2,5 - 100 м/пог, на загальну суму 1755 гривень 00 копійок (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок). Відповідно до накладної № 1602 від 17.11.2017 військовослужбовець контрактної служби, стрілець 3 відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 отримав майно КЕС військової частин НОМЕР_1 , нестачу якого виявлено, а саме: провід ШВВП 2x2,5 - 100 м/пог, на загальну суму 1755 гривень 00 копійок (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок). Наказом командира військової частини від 23.07.2018 № 176 виключений зі списків особового складу частини. Накладні про передачу іншим особам, акти виконаних робіт, списання отриманого ним майна КЕС військової частин НОМЕР_1 - відсутні. З метою стягнення зазначеної суми позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 14.09.2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відповідача відсутня офіційна електронна адреса.
За телефоном відповідача ( НОМЕР_2 ) вказаним у позові секретарем судового засідання повідомлено про необхідність отримання ухвали суду від 14.09.2022 року про відкриття провадження по справі у секретаря в залі №9 та можливо ознайомитись з матеріалами справи. Повідомлено, що позов з додатками позивач направив на адресу відповідача (відповідач повідомив , що отримав). Відповідачу запропоновано повідомити суд про його електронну адреса на яку суд направить всі наявні у суду документи.
Відповідач був повідомлений про розгляд справи судом шляхом розміщення на сайті «Судова влада» відповідного оголошення про розгляд справи.
Відтак, судом вжито необхідних законодавчо встановлених заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження та про можливість подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
У встановлений законом та судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав, про поважність причин не повідомив.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наявної в матеріалах справи накладної № 1602 від 17.11.2017 військовослужбовець контрактної служби, стрілець 3 відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 отримав майно КЕС військової частин НОМЕР_1 , нестачу якого виявлено, а саме : провід ШВВГІ 2x2,5 - 100 м/пог, на загальну суму 1755,00 гривень.
Наказом командира Військовій частині НОМЕР_1 №56-РС від 21.07.2018 року позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «ї» п.1 ч.8 ст.29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Наказом командира Військовій частині НОМЕР_1 №176 від 23.07.2018 року позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Суд встановив, що відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 552-ХІУ, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.04.2022 № 99 “Про перепризначення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 13.01.2022 № 11 та продовженого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.02.2022 № 49”, на підставі рапорту начальника служби тилу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_3 за вхідним №197 від 13.01.2022 року наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2022 № 115 “Про продовження термінів проведення службових розслідувань та службових перевірок”, комісією у складі: голова комісії - командир взводу радіаційної, хімічної, біологічної розвідки військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_4 , члени комісії: командир 1 роти охорони військової частини НОМЕР_1 капітан ОСОБА_5 , головний сержант командир 1 відділення охорони 2 взводу охорони 1 роти охорони військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_6 , було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли виникненню нестачі матеріальних засобів номенклатури служби тилу військової частини НОМЕР_1 , а також встановлення ступеня вини посадових осіб, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, що сприяли невиконанню або неналежному виконанню вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили України завдань, а також встановлення ступеня вини військовослужбовців, чиї дії або бездіяльність стала причиною нестачі матеріальних засобів номенклатури служби тилу військової частини НОМЕР_1 .
За результатами даного розслідування складено Акт в п.3.4 якого зазначено, що відповідно до накладної № 1602 від 17.11.2017 військовослужбовець контрактної служби, стрілець 3 відділення охорони 1 взводу охорони 2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 отримав майно КЕС військової частин НОМЕР_1 , нестачу якого виявлено, а саме : провід ШВВГІ 2x2,5 - 100 м/пог, на загальну суму 1755 гривень 00 копійок (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок). Наказом командира військової частини від 23.07.2018 № 176 виключений зі списків особового складу частини. Накладні про передачу іншим особам, акти виконаних робіт, списання отриманого ним майна КЕС військової частин НОМЕР_1 - відсутні.
Пунктом 4.3 вказаного акту встановлено, що безвідповідальне і неналежне ставлення до виконання службових обов'язків, незнання керівних документів щодо обліку матеріальних засобів солдата ОСОБА_1 , призвело до нестачі матеріальних засобів КЕС військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 1755,00 грн.
Вказаними діями солдат порушив вимоги ст.1, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.11, ст.16 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, п.3.1.9 Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України.
В матеріалах справи наявна заява позивача від 26.05.2022 року №1356 адресована відповідачеві, в якій останньому запропоновано у добровільному порядку відшкодувати збитки державі у вигляді втрати майна на суму 1755,00 грн. та докази направлення відповідачу вказаної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут).
Відповідно до ст. 9 Статуту, військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Положеннями ст. 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно із ст. 26 Статуту військовослужбовців залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно по п. 4 ст. 1 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» №160-ІХ від 03.10.2019 року (далі - Закон №160-ІХ), матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.6 Закону №160-ІХ, особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону №160-ІХ, розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Відповідно до ст.12 Розділу III Закону № 160-ІХ ,у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Згідно приписів ч. 2 статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном, у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі, у разі їх розформування.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Механізм організації та ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами, військовими навчальними закладами, військовими навчальними підрозділами вищих навчальних закладів, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), і є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна визначено в Інструкції з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженій Наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 № 440 (далі Інструкція № 440).
Відповідно до 6 Р.І Інструкції № 440 обліку підлягає все військове майно незалежно від його призначення та джерел надходження. Облік військового майна повинен бути своєчасним, достовірним і точним.
Згідно п.50 Розділу V Інструкції №440 видавання військового майна зі складу військової частини в тимчасове користування на строк більше місяця оформлюється накладними на видавання (здавання) або накладними (форма № З-3).
Пункт 57 Розділу V Інструкції №440 передбачає, що перед вибуттям з військової частини до нового місця служби (звільненням з військової служби) військовослужбовці строкової служби здають під підпис:
у відомості закріплення зброї за особовим складом - зброю, яка за ними обліковується;
у роздавальній (здавальній) відомості - інше військове майно.
Військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, зброю та інвентарне майно, яке за ними обліковується, здають на склади військової частини за накладною на видавання (здавання) (за накладними (форма № З-3)) або за роздавальними (здавальними) відомостями, які виписуються у відповідній службі забезпечення військової частини.
Судом встановлено, що жодних доказів відшкодування відповідачем завданої шкоди суду не надано так само як і будь-яких заперечень проти позову.
При цьому, позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача завданої матеріальної шкоди у розмірі 1755,00 грн., натомість відповідачем не надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно ч. 2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи норми вищевказаної статті, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає, оскільки позивач у справі є суб'єктом владних повноважень.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення заподіяної майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 заподіяну майнову шкоду у розмірі 1755 гривень 00 копійок (одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок).
Відповідно до ст.255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 17.11.2022 року.
Суддя Н.В.Бжассо